Ухвала суду № 103950689, 03.03.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"03" березня 2022 р. Справа № 363/931/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лукач О.П.

за участю секретаря Коломієць О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Київської обласної прокуратури М.С. Штогуна, про продовження обвинуваченому у кримінальному провадженні № 62021100020000473, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 грудня 2021 року за частиною четвертою статті 286-1 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2022 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшов вказаний обвинувальний акт

Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Прокурор звернувся до суду із клопотанням від 28 лютого 2022 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на шістдесят днів.

В обґрунтування клопотання зазначено, що зважаючи на наявність в діяннях ОСОБА_1 всіх ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 286-1 КК України, що є підставою кримінальної відповідальності за вчинене суспільно небезпечне діяння, а також враховуючи невідворотність покарання в межах санкції вказаної статті, якою передбачається позбавлення волі на строк до 12 років, орган досудового розслідування вбачає ризики щодо належної поведінки підозрюваного в частині виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Під час досудового слідства, відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Значна суворість санкції статті, якою передбачено покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також наявність вагомих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні цілком ймовірно спонукатимуть останнього до спроб ухилитися від слідства та суду з метою уникнення відповідальності, що вказує на наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України.

В рамках кримінального провадження допитано ряд свідків, які підтверджують факт перебування саме підозрюваного в момент дорожньо-транспортної пригоди за кермом його автомобіля, а також факт вживання останнім алкоголю перед цим. Розуміючи важливість показів зазначених свідків для слідства, один із яких є його знайомим та перебував разом з ним автомобілі в момент ДТП, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме можливість незаконно впливати на них з метою зміни їх показів та перешкоджання об`єктивного встановленню всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Прокурор зауважує, що на момент вчинення інкримінованого йому злочину ОСОБА_1 був працівником правоохоронного органу - начальником відділу ювенальної превенції Вишгородського РУП, тобто повинен бути взірцем бездоганної поведінки та сприяти неухильному дотриманню іншими особами норм діючого законодавства. При цьому, він сідаючи за кермо автомобіля в стані алкогольного сп`яніння сам свідомо ставить під загрозу життя і здоров`я інших учасників дорожнього руху та нехтує ними. Така, поведінка підозрюваного досить чітко і зрозуміло характеризує його як безвідповідальну особу, що безумовно не може бути залишено поза увагою під час вирішення питання про продовження строку дії запобіжного заходу.

З огляду на викладене, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_1 можуть бути вчиненні дії, визначені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 177 КПК України, що, у свою чергу, дає підстави для продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даний час досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до Вишгородського районного суду Київської області та, оскільки 4 березня 2022 року закінчується строк дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, обраного ОСОБА_1 , прокурор просить про його продовження. При цьому, як вважає прокурор, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 прокурором надіслано обвинуваченому та його захиснику.

У судове засідання учасники провадження не з`явилися, водночас, враховуючи прохання прокурора про розгляд клопотання у його відсутності, враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого

2022 року № 64/2022, а також керуючись статтею 3 Конституції України, статтею 29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24 лютого 2022 року та її рекомендаціями від 2 березня 2022 року щодо роботи судів в умовах воєнного стану, Наказом Голови Вишгородського районного суду Київської області № 5-а від 2 березня 2022 року, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 2 КПК України, дотримуючись балансу між особистим правом обвинуваченого (доступ до правосуддя) та завданнями кримінального провадження (зокрема захист осіб, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження), враховуючи тяжкість висунутого обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення, суд дійшов висновку, що заявлене прокурором клопотання, в даній конкретній ситуації, можливо розглянути без участі обвинуваченого та його захисника, оскільки на думку суду в даному випадку охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження має перевагу над особистим правом обвинуваченого.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників судового процесу, відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021100020000473, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 5 грудня 2021 року щодо ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 286-1 КК України, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу, судом встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 286-1 КК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та спричинили потерпілому ОСОБА_5 середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 286-1 КК України.

Слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва 7 грудня 2021 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до

2 лютого 2022 року, який ухвалою цього самого суду від 28 січня 2022 року продовжено до 4 березня 2022 року, який закінчується.

Вирішуючи клопотання прокурора суд, з урахуванням положень кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинувачених, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень статті 183 КПК України, виходить із такого.

Відповідно до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно із положеннями статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ретельно проаналізувавши доводи, наведені прокурором, суд дійшов висновку про те, що такі обставини як зміст та обсяг обвинувачення, конкретні обставини злочину, який інкриміновано обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Так, враховуючи військову агресію проти України, яка суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, на сьогодні існують такі ризики як: обвинувачений, перебуваючи на волі зможе переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

Також суд відповідно до вимог статті 178 КПК України бере до уваги тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у якому він обвинувачується, дані про особу обвинуваченого, який має вищу освіту, одружений, на час вчинення кримінального правопорушення працюючий на посаді начальника сектору ювенальної превенції відділу превенції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий, особливо тяжкий злочин вчинив у стані алкогольного сп`яніння, а також те, що усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинах, може переховуватися від органів слідства та суду, впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

За сукупності наведених обставин, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, та обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до обвинуваченого інших, більш м`яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченої частиною четвертою статті 286-1 КК України, а саме у в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило загибель кількох осіб, суд вважає за можливе розмір застави у кримінальному провадженні не визначиш.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб, тобто до

1 травня 2022 року, включно, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні і утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також надіслати до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - протягом цього ж строку з дня вручення копії ухвали.

Суддя О.П. Лукач