Ухвала суду № 103949001, 13.04.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа 484/1010/22

Провадження № 2/484/641/22

УХВАЛА

про забезпечення позову

13.04.2022 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Літвіненко Т.Я. розглянувши в м. Первомайську заяву Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень», про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И Л А:

До суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8324877624 від 14.08.2020 року у розмірі 196 581,84 грн.

Разом з позовною заявою від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , а саме:

-земельну ділянку, площею 0,25га., кадастровий номер 4822380800:08:014:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1 ;

-1/2 частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1 ;

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 14.08.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8324877624, шляхом заповнення відповідачем заяви - анкети на отримання кредиту та інших послуг у розмірі 165 359,39 грн.

Оскільки відповідач порушувала умови кредитного договору щодо повернення коштів, то у неї перед позивачем, станом на 23.11.2021р., виникла заборгованість в сумі 196 581,84 грн. Добровільно відповідач розрахуватись не бажає, а тому, на думку представника позивача, є реальна загроза і можливість відчуження та переоформлення відповідачем об`єктів нерухомого майна, які належать їй на праві приватної власності, на іншу особу, що може утруднити розгляд спору, що виник між сторонами, ускладнити або зробити неможливим виконання рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та заяви про забезпечення позову суд дійшов наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом встановлено, що 14.08.2020р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8324877624, шляхом заповнення відповідачем заяви - анкети на отримання кредиту та інших послуг у розмірі 165 359,39 грн. строком на 60 місяців.

Позивач вказує, що в порушення умов кредитного договору відповідач в повній мірі не сплачувала грошові кошти в рахунок погашення кредиту та процентів, у зв`язку із чим у неї перед позивачем, станом на 23.11.2021р., виникла заборгованість в сумі 196 581,84 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 624 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Наведене свідчить про те, що між сторонами дійсно виник спір.

Разом з тим, твердження представника позивача стосовно того, що є реальна загроза і можливість відчуження та переоформлення відповідачем об`єктів нерухомого майна, які належать їй на праві приватної власності, на іншу особу, що може утруднити розгляд спору, що виник між сторонами, ускладнити або зробити неможливим виконання рішення у справі не відповідають дійсності та суперечать вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.

Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_1 , на праві спільної власності належать:

-земельна ділянка, площею 0,25га., кадастровий номер 4822380800:08:014:0004, передану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: земельна ділянка АДРЕСА_1 ;

-1/2 частина житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

При цьому, відповідно до актуальної інформації із спеціального розділу про державну реєстрацію обтяжень, 08.05.2019 року, на підставі постанови Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Миколаївської області, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та зареєстровано обтяження № 31466007.

Тобто, на момент подачі представником позивача заяви про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку та 1/2 частину житлового будинку, зазначені об`єкти нерухомого майна вже були арештовані, а тому останній, фактично, просить суд повторно накласти арешт на майно відповідача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову: забезпечення збалансованості інтересів інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яку заявник має намір пред`явити, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів: запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вид забезпечення залежить від характеру спірних правовідносин, порушень, на які посилається позивач, обраного ним способу захисту, та інших конкретних обставин справи.

Як роз`яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що постановою Первомайського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Миколаївської області від 08.05.2019 року накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що представником позивача не наведено в заяві достатнього обґрунтування та належних і допустимих доказів на підтвердження можливого відчуження відповідачем об`єктів нерухомого майна або вчинення нею інших несумлінних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, оскільки зазначені обставини позбавляють її об`єктивної можливості вчиняти будь - які недобросовісні дії, зокрема відчуження об`єктів нерухомого майна, що в подальшому могли б становити загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне у задоволенні вище вказаної заяви про забезпечення позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 258, 259, 260 ЦПК України

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Павленко Сергія Валерійовича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень», про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Центр Фінансових Рішень» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею (суддями).

Відповідно до п. 14 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

СУДДЯ: Т.Я. Літвіненко