Постанова № 10394761, 13.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3276/10/2370 13.07.2010 р. м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора Павленка О.А. (за посвідченням),

представника позивача Коваля К.М. (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (за посадою),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Золотоніського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області до фермерського господарства ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю,

ВСТАНОВИВ:

Золотоніський міжрайонний прокурор Черкаської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Золотоніської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області з адміністративним позовом до фермерського господарства ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 5959 грн. 74 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, відповідно до Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-XIV зобовязаний вчасно та в повному обсязі сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної або комунальної власності. Відповідач свій обовязок не виконував належним чином, внаслідок чого утворився податковий борг з орендної плати за землю в сумі 5959 грн. 74 коп.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав, проти задоволення позову не заперечував, несплату податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 5959 грн. 74 коп. пояснив скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Фермерське господарство ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, зареєстроване як юридична особа 04.12.2002 року.

Відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки державної власності, оскільки є орендарем земельної ділянки, на підставі договору оренди землі від 24.02.2009 року, укладеного із Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області.

26.02.2010 року до Золотоніської ОДПІ від відповідача надійшла податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010 рік, згідно якої відповідачем самостійно визначено податкове зобовязання по сплаті орендної плати в розмірі 1213 грн. 61 коп. щомісячно за період з січня по листопад 2010 року та 1213 грн. 63 коп. за грудень 2010 року, усього на загальну суму 14563 грн. 34 коп.

Згідно довідки Золотоніської ОДПІ № 7112/24028/1 від 04.06.2010 року та облікової картки платника станом на 12.07.2010 року судом встановлено, що станом на 04.06.2010 року відповідачем не сплачено в повному обсязі орендну плату за землю в сумі 5959 грн. 74 коп.

Позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", відповідно до якої відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992 № 2535-XII земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відпоповідно до п.п. 5.1. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Інших доказів сторони суду не надали та не назвали.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до бюджету через Золотоніську обєднану державну податкову інспекцію Черкаської області (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 153, ідентифікаційний код 21367396) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 5959 (пять тисяч девятсот пятдесят девять) грн. 74 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 15 липня 2010 року.

Головуючий С.О. Кульчицький