Постанова № 10394515, 15.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2754/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Амельохіна В.В.,

при секретарі Чудак В.М.,

за участю:

прокурора - Кучерява Т.В.

представника позивача - Фищук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі, Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Великокринківського комбінату комунальних підприємствпро стягнення адмінстративно-господарських санкції, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2010 року Прокурор м. Полтави в інтересах держави в особі, Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великокринківського комбінату комунальних підприємствпро стягнення адміністративно-господарських санкції в розмірі 2970,84 грн. та пені в розмірі 48,06 грн. на загальну суму 3018,9 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Великокринківським комбінатом комунальних підприємст порушено вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в результаті чого утворилась заборгованість по несплаті адміністративно-господарських санкцій та пені до Фонду соціального захисту інвалідів.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи, заперечення, стосовно позовних вимог суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 128 КАС України суд розглядає справу у відсутність представника відповідача за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 11 ст. 19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються, положення цього Закону.

Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємства, організації громадських, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Пунктом 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються роботодавцями на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до форми 10-ПІ “Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів” за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Великокринківського комбінату комунальних підприємств у 2009 році становила 12 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце. У 2009 році підприємством фактично було працевлаштовано одного інваліда, який працював на підприємстві лише 4 місяці. Отже середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві у 2009 році становить 0 осіб.

З положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» витікає, що підприємства самостійно займаються працевлаштуванням інвалідів в порядку ст.18 Закону, при цьому дана норма встановлює, що підприємства повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності зобов'язані щомісячно подавати у місцеві центри зайнятості за їх місцезнаходженням адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Наказом Державного комітету статистики №420 від 19 грудня 2005 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», яка подається підприємствами щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2009 рік становить 71300 грн., при цьому середня річна заробітна плата штатного працівника становить 5 941, 67 грн. , таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році, становить 2970,84 грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Законодавством встановлена форма повідомлення про наявність вільних робочих місць державній службі зайнятості - форма №10-ПІ, яка подається щомісячно.

Відповідачем не надано суду доказів інформування державної служби зайнятості, місцевих органів соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, внаслідок чого перелічені органи не могли виконувати покладені на них функції щодо працевлаштування інвалідів. Відповідачем також не надано суду наказу керівника підприємства про створення спеціальної комісії підприємства для атестації робочих місць для працевлаштування інвалідів з залученням представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, матеріали атестації відповідних робочих місць, накази про затвердження заходів щодо створення робочих місць для інвалідів на підприємстві, відповідні інструкції, Положення відповідача, колективний договір (для дослідження питання відносно включення субєктом господарювання заходів щодо створення робочих місць для інвалідів),інструкції про робоче місце інваліда та наказ керівника про її затвердження, атестаційний паспорт створення робочого місця для працевлаштування інвалідів, протоколи засідання комісії по атестації створеного робочого місця для працевлаштування інваліда на підприємстві, які б свідчили про добросовісне виконання відповідачем обовязку по створенню робочих місць для інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що у 2009 році відповідач не подавав до Глобинського районного центру зайнятості звіти 3-ПН «Про наявність вакансій» із заповненням графи 15, тобто підприємством не вживалися передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

Згідно розрахунку заборгованості, наявного в матеріалах справи, адміністративно-господарська санкція за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році становить 2970,84 грн., пеня за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 48,06 грн. загальна сума боргу становить 3018,9 грн.

Станом на момент розгляду справи кошти адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 3018,9 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачені.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Прокурора м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Великокринківського комбінату комунальних підприємств про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Великокринківського комбінату комунальних підприємств ( 39032 Полтавська область, Глобинський район, с. В.Кринки, ЄДРПОУ 22526843) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава вул. Зигіна, 1, УДК в Полтавському районі, р/р 31215230700061 в ГУДК у Полтавській області, МФО 831019, одержувач УДК в Глобинському районі) адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2970, 84 грн. ( дві тисячі дев"ятсот сімдесят грн. 84 коп.) та пені в розмірі 48,06 грн. ( сорок вісім грн. 06 коп.)

В іншій часині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2010.

СуддяВ.В. Амельохін