Постанова № 10394238, 05.05.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2010 року Справа № 2а-1362/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Любімовій Г.Ю.,

за участю представників

позивача:Гербут Л.А. (довіреність № 473/03-06 від 20.01.2010),

відповідача:Варак І.В. (довіреність № 1237 від 06.11.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» про стягнення заборгованості по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2010 року управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 01.07.2002 відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» зареєстроване Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області, як юридична особа.

Як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області.

Відповідно до ст.14 та ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.6 ч.2 ст.17, п.6 ст.20 вказаного Закону страхувальники зобовязані нараховувати, сплачувати у встановлені строки та у повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України. Але в порушення вказаних норм Закону відповідач не сплачує страхові внески у звязку з чим станом на 04.02.2010 утворилась заборгованість у розмірі 1891324,81 грн.

Позивачем відповідно до ст.106 цього Закону відповідачу на суму заборгованості направлено вимогу № Ю-206 від 08.01.2010 на суму 1910545,48 грн., яку отримано відповідачем 15.01.2010. Відповідач вимогу протягом 10 днів не оскаржив, не узгодив з УПФУ та у добровільному порядку не сплатив.

У звязку з чим позивач просив стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні надав суду уточнення до адміністративного позову, у звязку з частковою сплатою заборгованості, просив стягнути з відкритого акціонерного товариства «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» суму заборгованості у розмірі 723562,81 грн. (а.с.61). Надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, зазначив, що право визначати призначення платежу згідно діючому законодавству України належить виключно платнику, тому зміна призначення платежу з боку позивача є безпідставною. Також, зазначив, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обовязків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» зареєстрований Лутугинською районною державною адміністрацією Луганської області, як юридична особа. Як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відкрите акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області.

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Згідно з п.6 ст.20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

З картки особового рахунку ВАТ «Групова збагачувальна фабрика «Білоріченська» вбачається, що відповідач страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування сплачує не в повному обсязі, у звязку з чим станом на 04.02.2010 за ним утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 01.06.2009 по 04.02.2010 у сумі 1891324,81.

На час розгляду справи відповідачем частково сплачено заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, про що свідчать копії платіжних доручень, залишок несплаченої заборгованості складає 723562,81 грн.

Відповідно до ч.12 ст.20 цього Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Статтею 106 Закону № 1058 встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадок, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій.

Згідно ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-206 від 08.01.2010 з повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.3), яку отримано відповідачем 15.01.2010, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а.с.3). Відповідач вимогу не оскаржив у встановлений Законом строк.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи представника відповідача щодо зміни призначення платежу за платіжними дорученнями суд вважає необґрунтованими та не бере до уваги з огляду на таке.

Відповідно до частини 5 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, нормою спеціального закону прямо встановлено зарахування поточних платежів у випадках, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції, в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи (картки особового рахунку страхувальника), станом на 01 червня 2009 року відповідач мав недоїмку по страхових внесках та борг по фінансових санкціях та пені, позивач правомірно в силу частини 5 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» зарахував сплачені відповідачем грошові кошти в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України та ст.4 Господарського кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також податкових, бюджетних відносин цивільне та господарське законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

У спірних відносинах управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області виступає як орган, наділений владними повноваженнями щодо контролю за надходженням страхових внесків із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Необґрунтованими також вважає суд посилання представника відповідача в обґрунтування позовних вимог на Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з огляду на таке.

По-перше, відповідно до ст.5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи і структура системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обовязки; порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

По-друге, згідно із статтею 18 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 травня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, ст.ст.17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" (код ЄДРПОУ 00178502, що зареєстроване за адресою: 92016, смт. Білоріченський, Лутугинський район, Луганська область) на користь управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області (р/р 25609301745 в ЛОУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792324), борг по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 723 562,81 грн. (сімсот двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят дві гривні вісімдесят одна копійка).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Повний текст постанови складено та підписано 11 травня 2010 року.

СуддяПляшкова К.О.