Рішення № 103940546, 13.04.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/2967/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ - 04055251; адреса: вул. Велика Перспективна, 41, м.Кропивницький, 25022)

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету комітет Кропивницької міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Кропивницької міської ради за результатами розгляду заяв фізичної області особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.11.2020, від 07.12.2020, від 20.01.2021, від 23.02.2021, від 03.03.2021 та проекту рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради №168 «Про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 »;

- зобов`язати Виконавчий комітет Кропивницької міської ради на першому черговому засіданні, яке відбудеться після вступу в законну силу рішення суду прийняти рішення за результатами розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з додатками та проекту рішення № 168 «Про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 ».

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд вирішив розглядати адміністративну справу у поряду спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем та здійснює такий вид економічної діяльності, як організація поховань і надання суміжних послуг. Між позивачем та Комунальним підприємством «Ритуальна служба -спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» м. Кропивницький укладений договір про надання ритуальних послуг. Виконання такого договору, на переконання позивача, є неможливим без затвердження відповідачем тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг. Однак, за наслідками неодноразових звернень позивача до відповідача з цього приводу, виконком Кропивницької міської ради дотепер не прийняв жодного рішення.

Відповідач позовних вимог не визнав. У поданому відзиві на позовну заяву наголосив, що Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради надавалися обгрунтовані та вичерпні відповіді на кожну із заяв позивача. При цьому проект рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради №168 «Про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 » був винесений на розгляд засідання виконкому, однак рада депутатів не проголосувала за такий проект. У такий спосіб, вважає представник відповідача, виконком реалізував свої дискреційні повноваження щодо відмови у затвердженні рішення.

У поданій відповіді на відзив позивач доводи відповідача заречив та підтримав раніше заявлені позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подання заперечення на відповідь на відзив у встановлений судом строк не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 23 червня 2003 року. За відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, основним видом діяльності позивача є здійснення господарської діяльності на ринку ритуальних послуг ( КВЕД 96.03), а саме організація поховань і надання суміжних послуг.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06 серпня 2020 року у справі № 912/1044/20, яке набрало законної сили 02 листопада 2020 року, визнано укладеним договір про надання ритуальних послуг між ФОП ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Ритуальна служба -спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» м. Кропивницький.

З метою реалізації вказаного договору та затвердження тарифів на надання ритуальних послуг, позивач скерував відповідачеві відповідні заяви.

Так, 11 листопада 2020 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кропивницької міської ради із заявою про встановлення тарифів на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг та надав відповідні матеріали ( розрахунки та тарифи).

Листом від 20 листопада 2020 року № 1844/21 відповідач повідомив заявника про те, що подані матеріали не відповідають вимогам чинних нормативно-правових актів, які регулюють вимоги до формування вартості послуг. Тому, враховуючи невідповідність поданих матеріалів щодо погодження тарифів на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, чинному законодавству та пункту 2.6 Порядку встановлення перегляду тарифів на ритуальні послуги, які визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, затвердженого рішенням Виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького від 25.08.2020 №380, заява повернута позивачеві.

На чергове аналогічне звернення позивача відповідач листом від 29 січня 2021 року №189 повернув подані матеріали заявникові з тих самих підстав та акцентував увагу ФОП ОСОБА_1 на тому, що у разі подальшого подання матеріалів щодо встановлення тарифів необхідно надати підтвердження відповідно до діючого законодавства використання 3 класу грунтів.

З тих самих підстав листом від 01 березня 2021 року № 378/21 відповідач відмовив позивачеві у розгляді вчергово поданих документів.

03 березня 2021 року, на виконання попередніх зауважень відповідача, ФОП ОСОБА_1 скерував відповідачеві заяву про затвердження тарифів на ритуальні послуги, які визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, що ним надаються, з додатками.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами, надані 03 березня 2021 року ФОП ОСОБА_1 документи розглянуті, підготовлено проект рішення №168 Виконавчого комітету Кропивницької міської ради про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 .

Однак, 24 травня 2021 року листом №2359/21-05-24 відповідач повідомив адвоката позивача про те, що проект рішення виконавчого комітету від 11.03.2021 №168 «Про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг» внесено на засідання Виконавчого комітету Кропивницької міської ради, яке відбулося 11 травня 2021 року, але за результатами голосування проект не набрав необхідної кількості голосів для його прийняття.

Позивач, вважаючи що відповідач протиправно ухиляється від затвердження тарифів на ритуальні послуги, які визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, що надаються позивачем та у такий спосіб обмежує підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Так, за змістом статті 10 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10 липня 2003 року № 1102-ІV (далі - Закон № 1102) ритуальні послуги можуть надаватися як ритуальними службами (спеціалізованими комунальними підприємствами), так і за договором суб`єктами господарювання інших форм власності.

Означені суб`єкти надають ритуальні послуги відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 8 цього Закону.

Наказом Державного комітету України з питань Житлово-комунального господарства від 19.11.2003 № 193 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 р. за № 1111/9710 затверджено необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, а саме: 1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання; 2. Оформлення свідоцтва про поховання; 3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили); 4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу; 5. Кремація тіл померлих; 6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю; 7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорії; 8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України; 9. Запаювання оцинкованої труни; 10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.

При цьому стаття 10 Закону №1102 передбачає, що вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.

Вартість послуг та предметів ритуальної належності визначається на принципах: доступності для кожного громадянина і рівності правових гарантій; визначення економічної обґрунтованості, планово-розрахункової собівартості та рентабельності при затвердженні ціни; відповідальності виконавчих органів сільських, селищних та міських рад та органів виконавчої влади за встановлені ними ціни; відкритості, доступності та прозорості структури ціни; оплати тільки тих послуг, що відповідають державним стандартам та нормативним документам (стаття 12 Закону № 1102).

Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 19 листопада 2003 року № 194 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 березня 2004 р. за № 338/8937) затверджено Єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності.

Так, Єдина методика визначає механізм формування вартості та економічно обґрунтованих тарифів (цін) на ритуальні послуги, предмети ритуальної належності для суб`єктів господарювання різних форм власності.

Основною метою Єдиної методики є визначення механізму розрахунку вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів послуг, а також процедури реалізації предметів ритуальної належності (пункт 1.2).

Згідно з пунктом 1.3 Єдина методика поширюється на суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері надання ритуальних послуг незалежно від форми власності.

При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону № 1102 органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: 5) здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб`єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; 6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Пункт «а» частини другої статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР (далі - Закон № 280/97) відносить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, послуги з постачання гарячої води, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до частин першої-третьої статті 51 Закону № 280/97 виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету. Кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради затверджується радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради. Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.

За статтею 53 Закону № 280/97 основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Частиною шостою статті 59 Закону № 280/97 виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Викладене свідчить, що саме на відповідача покладений обов`язок щодо встановлення суб`єкту господарювання тарифів ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг.

Отже, отримавши заяви позивача про встановлення тарифу на ритуальні послуги, відповідач повинен був у порядку, визначеному Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", тобто на засіданні виконавчого комітету, прийняти рішення про затвердження таких тарифів або ж вмотивоване рішення про відмову у їх затвердженні.

Викладеним спростовуються покликання відповідача на те, що ненабрання проектом рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради №168 «Про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 » достатньої кількості голосів «за» є належним виявом дискреційних повноважень відповідача щодо розгляду заяви позивача.

Відповідач у спірних правовідносинах не прийняв жодного з рішень за наслідками розгляду заяв позивача, а отже - допустив протиправну бездіяльність при розгляді заяв позивача про встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 .

Позивачем така бездіяльність охарактеризована як протиправні дії, однак це не впливає на висновки суду щодо повноти задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що між позивачем та комунальним підприємством, створеним відповідачем - Комунальним підприємством «Ритуальна служба -спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування» м. Кропивницький, існують договірні зобов`язання, а затвердження позивачеві тарифів на ритуальні послуги є механізмом реалізації договору ФОП ОСОБА_1 .

Оскільки відповідачем не надано доказів правомірності своєї бездіяльності щодо незатвердження тарифів позивачеві, суд вважає, що безпідставне та протиправне відтермінування суб`єктом владних повноважень прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про затвердження тарифів або відмову у такому, є прихованою формою відмови розглядати такий документ по суті та прямо суперечить принципу правової визначеності.

За таких умов суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на особливій важливості принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008).

У силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їх власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

У свою чергу, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття відповідних рішень, в тому числі щодо встановлення тарифу за своєю правовою природою є дискреційними. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 у справі №826/13735/18.

Водночас, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи, беручи до уваги те, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами щодо затвердження тарифів на ритуальні послуги, встановлену бездіяльність відповідача з цього приводу, а також те, що відповідач за наслідками звернення позивача від 03 березня 2021 року не висловив жодних застережень щодо повноти та змісту поданих ФОП ОСОБА_1 документів, суд вважає, що ефективним засобом юридичного захисту прав позивача у спірних правовідносинах є зобов`язання відповідача на першому черговому засіданні виконкому Кропивницької міської ради, яке відбудеться після вступу в законну силу рішення суду прийняти рішення за результатами розгляду заяви позивача від 03 березня 2021 року з додатками.

Оскільки суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина перша статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України). Докази понесення позивачем інших судових витрат (зокрема, на професійну правничу допомогу) наразі суду не подані.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ - 04055251; адреса: вул. Велика Перспективна, 41, м.Кропивницький, 25022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Кропивницької міської ради розгляду заяв фізичної області особи-підприємця ОСОБА_1 від 11.11.2020 року, від 07.12.2020 року, від 20.01.2021 року, від 23.02.2021 року, від 03.03.2021 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Кропивницької міської ради на першому черговому засіданні, яке відбудеться після вступу в законну силу цього рішення суду, прийняти рішення за результатами розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року щодо встановлення тарифів на ритуальні послуги, визначені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг ФОП ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ - 04055251).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.В. Кравчук