Рішення № 103939985, 06.04.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2882/21

Провадження № 2-а/163/12/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник ОСОБА_1 адвокат Кривошей А.М. просить скасувати постанову начальника Волинської митниці від 17 листопада 2021 року у справі про порушення митних правил № 0634/20500/21 про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ст.485 МК України і закрити справу про адміністративне правопорушення. Цією постановою позивач визнаний винуватим у тому, що у вересні 2020 року він як директор підприємства ТОВ "Еко Стор" вчинив дії з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, спрямовані на заявлення в п`яти митних деклараціях неправдивих відомостей щодо країни походження та відправника товару і надав з цією метою Волинській митниці польські фактури, що спричинило несплату очолюваним підприємством до державного бюджету України митних платежів в загальній сумі 219 795,36 гривні.

Вважає, що прийняте у справі рішення є таким, що не відповідає вимогам діючого митного законодавства.

Так, ОСОБА_1 отримав польські фактури від продавця у законному порядку і не мав наміру зменшувати митні платежі, а самі фактури не визнавались недійсними у встановленому порядку. Ці фактури перевірялись працівниками митниці при час пропуску товару на митну територію України і не викликали сумніву. Інших документів позивач не мав і не знав про їх існування.

Крім цього, ОСОБА_1 не виступав декларантом, а визначена митна вартість товарів була скоригована за 6 резервним методом. Також під час здійснення провадження митницею не було здійснено переклад українською мовою документів на іноземних мовах і не проведено їх легалізацію у встановленому порядку, через що ці документи не можуть бути належними і допустимими доказами.

Водночас зауважує, що товари увозились на умовах поставки СРТ за правилами Інкотермс, відповідно до яких продавець і перевізник відповідають за надані документи, отримані від відправника товару, та їх зміст.

ОСОБА_1 та очолюване ним ТОВ не причетні до виготовлення поданих до польського митного контролю товаросупровідних документів, а матеріали справи не містять жодних доказів про його обізнаність щодо експорту товару з Польщі іншою компанією. До того ж діюче законодавство не забороняє змінювати продавця, відправника, перевізника та отримувача під час транспортування товару з місця завантаження до отримувача в міжнародному рухові.

Також вказав, що польські митні декларації відповідають українським - в графі про вартість товару міститься тотожна інформація. Продавцем товару є польська компанія, відтак твердження про сплату мита та ПДВ у меншому обсязі у зв`язку з порушенням умов поставки з Євросоюзу не відповідає дійсності.

Крім цього, протокол про порушення митних правил щодо позивача був складений без його участі, а письмового примірника ОСОБА_1 не отримував. Про дату розгляду справи Волинська митниця ОСОБА_1 не повідомляла, а справа щодо нього розглянута без участі позивача.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача подав у канцелярію суду заяву про розгляд позову за його та позивача участі і підтримання заявлених вимог.

Від митного органу як відповідача у справі заяви чи клопотання, крім відзиву, не надходили, про час і місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений через офіційну електронну пошту Волинської митниці.

У зв`язку з наведеним суд постановив розглядати справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження відповідно до ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 КАС України на підставі наявних матеріалів.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до протоколу порушення митних правил від 12 жовтня 2021 року № 0634/20500/21 у вересні 2020 року на митну територію України з Республіки Польща польською компанією "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" в адресу ТОВ "Еко Стор" здійснено 5 поставок товару "свиняче бокове заморожене сало", "заморожена свиняча печінка", "свинячий заморожений тримінг".

За результатами перевірки автентичності поданих до митного оформлення товарно-супровідних документів (польських фактур №№ PL/050606979/2020-013/0229, PL/050606979/2020-013/0230, PL/050606979/2020-013/0234, PL/050606979/2020-013/0240, PL/050606979/2020-013/0247) від митних органів Республіки Польща через Держмитслужбу отримано інформацію про те, що компанія "POL-EXPORT" цих документів не видавала.

Під час митного оформлення товару було застосовано преференційний режим на умовах угоди про вільну торгівлю з ЄС, а ТОВ "Еко Стор" для підтвердження такого режиму надала названі польські фактури, де проставлено відмітку уповноваженого експортера "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" з номером авторизації PL/311000/0010.

З врахуванням інформації митних органів Республіки Польща ці фактури не можуть бути визнані для преференційного режиму вільної торгівлі, через що встановлена підрозділом Волинської митниці сума недоборів митних платежів становить 219 795,36 гривні.

З огляду на положення п.п.7, 43 ст.4, ч.2 ст.459 МК України дії ОСОБА_1 як директора ТОВ "Еко Стор" кваліфіковані за ст.485 МК України як вчинені з метою неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів, спрямовані на заявлення в митних деклараціях №№ UA205030/20/027837, UA205030/20/027832, UA205030/20/027854, UA205030/20/028619, UA205030/20/028673 неправдивих відомостей щодо країни походження та відправника товару та надання з цією ж метою Волинській митниці вищевказані фактури, що спричинило несплату ТОВ "Еко Стор" до державного бюджету України митних платежів в сумі 219 795,36 гривні.

Доказами винуватості ОСОБА_1 до протоколу приєднано товарно-супровідні документи по кожній з 5 поставок відповідно до митних декларацій типу ІМ40ДЕ:

1.№ UA205030/20/027854 від 20 вересня 2020 року (20 823,5 кг нетто мороженого бокового сала свійських свиней), інвойс № PL/050606979/2020-013/0234, CMR без номера, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат придатності до споживання, декларація ЕЕ № UA205030/2020/027747 (транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_1 /НОМЕР_11).

2.№ UA205030/20/027832 від 19 вересня 2020 року (21 330,7 кг мороженого бокового сала свійських свиней), інвойс № PL/050606979/2020-013/0230, CMR без номера, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат придатності до споживання, декларація ЕЕ № UA205030/2020/027742 (транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_2 ).

3.№ UA205030/20/028619 від 26 вересня 2020 року (20 892,7 кг нетто охолодженого обваленого свинячого м`яса/тримінг), інвойс № PL/050606979/2020-013/0240, CMR без номера, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат придатності до споживання, декларація ЕЕ № UA205030/2020/029783 (транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ).

4.№ UA205030/20/028673 від 26 вересня 2020 року (19 676 кг нетто мороженої печінки свійських свиней), інвойс № PL/050606979/2020-013/0247, CMR без номера, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат придатності до споживання, декларація ЕЕ № UA205030/2020/028554 (транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_5 / НОМЕР_6 ).

5.№ UA205030/20/027837 від 19 вересня 2020 року (20 864 кг нетто мороженого бокового сала свійських свиней), інвойс № PL/050606979/2020-013/0229, CMR без номера, сертифікат якості, ветеринарний сертифікат, сертифікат придатності до споживання (транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_7 /НОМЕР_12).

Загальна фактура вартість вказаних в товарно-супровідних документах товарів становить 72 883,70 євро (або 2 407 692,47 гривні за офіційним курсом НБУ на дату поставки), митна вартість, в тому числі за 6 (резервним) методом, - 2 488 128,21 гривні.

В одержаній від митних органів Республіки Польща інформації вказано, що польське підприємство "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" не виставляло вищевказаних інвойсів, не оформляла в режимі експорт чи транзит товарів в адресу ТОВ "Еко Стор".

В той же час з додатків до інформації вбачається, що 19 та 25 вересня 2020 року оформлено експорт з ЄС м`ясопродуктів в адресу ТОВ "Еко Стор", відправником яких є польське підприємство "BIURO HANDLOWE HAND FOOD KRZYSZTO".

Зокрема, 19 вересня 2020 року відповідно до польської експортної декларації MRN 20LP301010E0937179 автомобілем з номерними знаками НОМЕР_1 /НОМЕР_11 переміщувалось 20 824 кг нетто замороженого свинячого жиру; 19 вересня 2020 року відповідно до експортної декларації MRN 20LP301010E0933965 транспортним засобом з номерними знаками LC70194/LC4452P 20864 кг нетто замороженого м`якого свинячого жиру, 25 вересня 2020 року відповідно до декларації MRN 20PL301010E0965840 автомобілем з номерними знаками НОМЕР_3 / НОМЕР_4 - 20893 кг нетто заморожених свинячих обрізків (тримінг).

Відповідно до службової записки управління Волинської митниці при незастосуванні преференційних ставок сума недоборів митних платежів у п`яти поставках м`ясопродуктів становить 219 795,36 гривні.

Під час здійснення провадження в справі митним органом ОСОБА_1 направив митному органу пояснення про те, що кероване ним ТОВ було продане у 2021 році і має нового директора, через що всі документи перебувають у володінні цієї особи.

Копія протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 з відміткою про його розгляд Волинською митницею 17 листопада 2021 року була направлена на адресу ТОВ "Еко Стор" та його власну адресу місця проживання. З трек-номерів поштових відправлень 4435000848280 та 4435000848299 вбачається, що за однією з адрес лист митниці з доданою копією протоколу був доставлений, за іншою - ні, однак інформація щодо конкретної адреси в чеках Укрпошти не зазначена.

17 листопада 2021 року начальник Волинської митниці Гузь А.І. виніс оскаржувану постанову, в якій позивача визнано винуватим у вчиненні дій, викладених в протоколі про порушення митних правил № 0634/20500/21, його дії кваліфіковані за ст.485 МК України за ознакою заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей про країну походження та відправника товару та подання документів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, що привело до їх несплати в сумі 219 795,36 гривні.

Розгляд справи проведено за відсутності ОСОБА_1 , в постанові зазначено про належне його повідомлення.

До позовної заяви представник позивача додав копію контракту між ТОВ "Еко Стор" та польською компанією "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" від 01 травня 2020 року № 01/05/2020, а також платіжні доручення АТ "Перший українськи міжнародний банк" від 21 жовтня 2021 року № 94 та від 22 жовтня 2021 року № 95 про переказ валютних коштів від ТОВ "Еко Стор" в користь компанії "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" в загальній сумі 73 840 євро.

Представником позивача також надано копію договору-доручення між ТОВ "ЕкоСтор" та ПП "Респект Брок" від 04 січня 2021 року про надання послуг по декларуванню товарів.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Вказана норма дає загальне визначення порушенню митних правил, які можуть вчинятись як з умислу, так і з необережності. Однак її зміст свідчить про те, що не будь-яке порушення митних правил, визначене в МК України, є проступком незалежно від форми вини. Форма вини в конкретному виді порушення митних правил визначається диспозицією статті, що передбачає відповідальність за конкретне порушення.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

В той же час закон відносить до предмета доказування визначення розміру митних платежів, від сплати яких має намір ухилитись винна особа. Визначення такого розміру має істотне значення і з огляду на санкцію ст.485 МК України, яка визначена в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Згідно з ч.1 ст.295 МК України митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов`язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов`язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів.

Митне оформлення товару передбачає, серед іншого, сплату ввізного мита і податку на додану вартість, що обраховуються, в тому числі, з митної вартості (Закон України "Про митний тариф", розділ V ПК України).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.351 МК України митний орган має право провести документальну невиїзну перевірку в порядку передбаченому ч.ч.3-9 цієї ж ст.351 МК України з використанням передбачених п.5 ст.352 МК України отриманих від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України …, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Відповідно до ч.11 ст.354 МК України рішення про визначення грошових зобов`язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником органу доходів і зборів або особою, яка виконує його обов`язки, з урахуванням результатів розгляду заперечень підприємства (у разі їх наявності).

По справі встановлено, що митне оформлення товару проведено відповідно до декларацій типу ІМ40ДЕ та доданих інвойсів, в яких країною походження товару вказано Республіку Польща, на підставі чого застосовано преференційні ставки ввізного мита, передбачені Угодою про вільну торгівлю з ЄС.

Таке митне оформлення, в тому числі, визначення країни походження, нарахування і сплата митних платежів, завершене.

Перевірка діяльності ТОВ "Еко Стор" в порядку ст.ст.351-351 МК України митним органом не проводилась.

В оскаржуваній постанові зазначено, що з урахуванням отриманої інформації від митних органів Республіки Польща надані для застосування преференційного режимі вільної торгівлі, а отже - преференційних ставок ввізного мита.

Однак при цьому слід зауважити, що ті ж митні декларації типу ІМ40ДЕ були взяті до уваги підрозділом Волинської митниці для визначення розміру недоборів митних платежів в частині митної вартості товару та, відповідно, накладення штрафу в розмірі 300 відсотків їх загальної суми.

Крім цього, слід зауважити, що митними органами Республіки Польща не надано експортних товарно-супровідних документів щодо переміщення товарів, по яких митне оформлення проводилось за деклараціями №№ UA205030/20/027854, UA205030/20/028673.

Сама ж інформація про заперечення польської компанії "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" про неналежність їй поданих до митного оформлення в Україні інвойсів носить декларативний характер, оскільки не підтверджена жодними документами.

В той же час платіжні документи АТ "Перший український міжнародний банк" свідчать про сплату ТОВ "Еко Стор" польській компанії "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" суми валюти, що майже повністю відповідає фактурній вартості переміщених товарів відповідно до укладеного ними контракту № 01/05/2020.

Слід зауважити, що перевірка причетності польських компаній "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko" та "BIURO HANDLOWE HAND FOOD KRZYSZTO" митним органом не проводилась: жодні запити, в тому числі, з використанням інформаційних технологій, в адресу цих компаній не направлялись.

Крім цього, як саме головне суд бере до уваги, що походження увезеного в адресу ТОВ "Еко Стор" товару, що давало підстави для застосування преференційних ставок під час митного оформлення, по справі належними, достовірними і допустимими доказами не спростовано, оскільки обидві вищевказані компанії розташовані в Європейському Союзі, а отримані від польських митних органів документи не містять відомостей про походження товару не з ЄС.

Така обставина виключає наявність в діях позивача як директора ТОВ "Еко Стор" мети ухилення від зменшення розміру митних платежів як обов`язкової ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідно до ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, через вищенаведені обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил, що свідчить про порушення принципу доведення винуватості "поза розумним сумнівом" і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку цим позов підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.139 КАС України судові витрати у формі судового збору слід покласти на суб`єкт владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Передбачені ч.3 ст.134 КАС України договір про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті позивачем адвокату, до позовної заяви та під час судового провадження не надані, відтак заявлені в позовній заяві як судові витрати позивача 5000 гривень витрат на надання правничої допомоги відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-247 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Постанову начальника Волинської митниці Гузя Артема Ігоровича від 17 листопада 2021 року в справі про порушення митних правил № 0634/20500/21 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 0634/20500/21 закрити.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

У стягненні з Волинської митниці на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисячі) гривень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_10 .

Найменування відповідача - Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична, буд.13, село Римачі Ковельського (колишнього Любомльського) району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Головуючий: суддя С.С.Чишій