Постанова № 10393777, 30.06.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.06.10 <копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 р. Справа № 2а-5785/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коблової О. Д. <Текст > при секретаріЗагородній Ю.В. за участю: представників позивача Кучера О.С., Іващенко В.В. представника відповідача Ткачової Ю.М. < ПІБ Пр. > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом МКП "Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 12 травня 2010 року МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»(далі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції (далі Відповідач), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ 09.11.2009 року № 0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 та від 26.04.2010 року №000361601/3 у відношенні МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства»повністю. В обґрунтування адміністративного позову представник Позивача зазначив, що дії Відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, а саме за період з 09.06.2009 року по 24.09.2009 року, Позивачем самостійно сплачено суми податкових зобов'язань, які зазначені у поданих податкових деклараціях з ПДВ, але Відповідач для погашення податкового боргу, який виник в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань за податковою декларацією №2287 від 19.04.2007 року за березень 2007 року та за податковою декларацією №3265 від 17.05.2007 року за квітень 2007 року, використав здійснені підприємством платежі відповідних платіжних доручень, в яких було визначене інше призначення платежу, ніж погашення податкового боргу з податку на додану вартість за березень-квітень 2007 року. В судовому засіданні представники Позивача адміністративний позов підтримали та просили задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечує проти адміністративного позову та просить суд відмовити в задоволені позову повністю. В своїх письмових запереченнях представник Відповідача зазначив, що у податковому роз'ясненні щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13 листопада 2002 року №540), зазначено, що пункт 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) встановлює обов'язок платника податків сплатити узгоджену суму податкового зобов'язання та терміни її погашення. Відстрочення термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідно до Закону здійснюється у порядку, передбаченому статтею 14, шляхом розстрочення (відстрочення) податкових зобов'язань. Іншої можливості сплати платником податків податкових зобов'язань наступного періоду до сплати податкових зобов'язань попереднього періоду Закон не передбачає.

З огляду на викладене, кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги повністю з наступних підстав.

За результатами перевірки своєчасності сплати податків та зборів (обовязкових платежів) Позивачем, Орджонікідзевською ОДПІ було складено Акт перевірки № 210/118/1501-03341351 від 29.10.2009р. До Позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 46970,70 грн. (штраф у розмірі 50% від суми узгодженого податкового зобовязання з ПДВ по вітчизняним товарам) згідно податкових повідомлень-рішень від 21.07.2009 року № 0000251601/0, від 09.11.2009 року № 0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 та від 26.04.2010 року №000361601/3.

Податкові повідомлення рішення від 09.11.2009 року № 0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 та від 26.04.2010 року №000361601/3 Орджонікідзевської ОДПІ, прийняті з порушенням встановлених законом вимог та прав платника податків і є не дійсним з наступних підстав.

За період з 09.06.2009 року по 24.09.2009 року, Позивач самостійно сплатив суми податкових зобов'язань, які зазначені у поданих податкових деклараціях з ПДВ.

Відповідач, для погашення податкового боргу, який виник в результаті несплати узгоджених податкових зобов'язань за податковою декларацією №2287 від 19.04.2007 року за березень 2007 року та за податковою декларацією №3265 від 17.05.2007 року за квітень 2007 року, використав здійснені підприємством платежі по платіжними дорученнями, в яких було визначене інше призначення платежу, ніж погашення податкового боргу з податку на додану вартість за березень-квітень 2007 року.

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону N 2181 встановлено, що податкове зобов'язання платника податків - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Відповідно строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, де пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, Позивач, перерахувавши суми податку по платіжним дорученням, виконало своє зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за періодами, визначеними підприємством у платіжних дорученнях.

Норми Закону N 2181 передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку.

Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

Жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому, відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону N 2181 передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Норми пп. 8.6.2 ст. 8 Закону N 2181 з урахуванням положень пп. "б" пп. 8.6.1 ст. 8 цього ж Закону не встановлюють заборону для платника податків щодо розпорядження своїми оборотними коштами, зокрема, для сплати поточних податкових зобов'язань.

Таким чином, самостійне зарахування Відповідачем платежів, що направлені Позивачем та мають цільове призначення, яке вказане у відповідних платіжних дорученнях та безпідставне нарахування нашому підприємству згідно податкових повідомлень-рішень від 09.11.2009 року № 0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 та від 26.04.2010 року №000361601/3 штрафних санкцій у зв'язку із порушенням строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ, суперечить нормам діючого податкового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані сторонами у судовому засіданні пояснення, суд дійшов висновку, що Відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 122, 162 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»до Орджонікідзевської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Орджонікідзевської ОДПІ 09.11.2009 року № 0000361601/0, від 11.12.2009 року №0000361601/1, від 08.02.2010 року №0000361601/2 та від 26.04.2010 року №000361601/3 у відношенні МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства»повністю.

Стягнути з державного бюджету на користь МКП «Орджонікідзевське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 27.06.10р

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< суддя учасник колегії >

< ПІБ Судді >

< ПІБ Судді >