Рішення № 103937752, 07.04.2022, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/230/22

Провадження № 2-а/144/3/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2022 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

секретаря Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в смт. Теплик справу за позовом ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Теплицької селищної ради від 14.03.2022 № 3/2022, -

В С Т А Н О В И В:

22.03.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Теплицької селищної ради від 14.03.2022 № 3/2022.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.03.2022 постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Теплицької селищної ради від № 3/2022 її було притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн. Вказане рішення винесено на підставі протоколу № 447887 від 10.03.2022 року, складеного начальником СП ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області майором поліції Татчуком О.А. за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови: «10.03.2022, о 08:30 год. ОСОБА_1 , продавець магазину-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснила продаж 0,75 л горілки за 90 грн ОСОБА_2 . Своїми діями порушила наказ № 03 від 26.02.2022 року Вінницької обласної військової адміністрації, чим вчинила правопорушення передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП».

До оскаржуваної постанови, так як і до протоколу не було долучено жодного доказу, що підтверджує обставини, зазначені в постанові.

Позивач вважає, що вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню виходячи з того, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, адже вона не здійснювала продаж алкоголю та не являється працівником магазину, а лише прийшла підмінити (отримати хліб) продавця так, як остання прихворіла.

Представником Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області відзив на позовну заяву подано не було, як і доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява, в якій вона вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розгляд справи проводити без її участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що 14.03.2022 адміністративною комісією при виконавчому комітеті Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області було винесено відносно позивача ОСОБА_3 постанову № 3/2022 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800,00 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови: «10.03.2022, о 08:30 год. ОСОБА_1 , продавець магазину-бар « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснила продаж 0,75 літра горілки за 90 гривень ОСОБА_2 . Своїми діями порушила наказ № 03 від 26.02.2022 року Вінницької обласної військової адміністрації, чим вчинила правопорушення передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП» (а.с. 9).

Згідно Наказу Вінницької обласної військової адміністрації № 3 від 26.02.2022 року «Про заборону торгівлі на території області алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі», зокрема п. 1 «Заборонити з 00 год. 00 хв. 27 лютого 2022 року до 27 березня 2022 року на території області торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі.»

Відповідно до приписів частини 2 статті 156 КУпАП - порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Згідно вимог ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 156 КУпАП.

При цьому у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами даних матеріалів органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР (Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Отже, фактом продажу алкогольних виробів є розрахунковий документ, який видається кожному без винятку покупцеві.

Дослідивши оскаржувану постанову № 3/2022 від 14.03.2022 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, судом встановлено, що у вказаній постанові не зазначено інформації про вилучення 0,75 л горілки та про наявність розрахунковий документ на суму 90 грн, що «поза розумним сумнівом» підтверджував би продаж вказаного товару.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення і винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія і вина особи повинні бути прирівняні до доведеної невинності цієї особи.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З наведених обстави суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП не доведена, прийняте рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, оскільки відсутні належні та достатні докази на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме відсутні докази на підтвердження факту торгівлі алкогольними напоями. Окрім того суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування, проте жодних доказів, що ОСОБА_1 є працівником магазин-бару «Конвалія» також не надано. Відповідачем доказів на підтвердження обставин порушення позивачем ч. 2 ст. 156 КУпАП суду надано не було.

За приписами пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частина 7 цієї ж статті передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору у розмірі 496 грн. 20 коп. за подання ОСОБА_1 позовної заяви до суду (а.с. 1).

Оскільки позов задоволено, при цьому позивачем сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 496,20 грн., понесені нею у зв`язку зі сплатою судового збору при зверненні до суду з вказаним позовом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 262, 263, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправною та скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Теплицької селищної ради від 14.03.2022 № 3/2022 - задовольнити.

Постанову адміністративної комісіїпри виконавчомукомітеті Теплицькоїселищної радиГайсинського районуВінницької областівід 14.03.2022№ 3/2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. скасувати

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 156 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрат по сплаті судового збору в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя