Постанова № 10393690, 08.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.07.10Справа №2а-4056/09/6/0170 (10 г. 56 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника позивача Аблаєвої Е. Р., представника відповідача № 1 Маслюка О. В., представника відповідача № 2 Саксонової К. О., помічника прокурора Коноваленка А. В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

за участю прокуратури м. Сімферополя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, спонукання до виконання певних дій та стягнення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001682301/0 від 16.02.2009 року, зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас. ком" з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 33333,33 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "Автоегас. ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 150968,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.10.2009 року було призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.03.2010 року поновлено провадження у справі № 2а-4056/09/6/0170.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2010 року замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим її правонаступником Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, розєднано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, за участю прокуратури м. Сімферополя про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 р., зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас. ком" з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 36500,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Автоегас. ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 79323,00 грн. на справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, за участю прокуратури м. Сімферополя про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 р., зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас. ком" з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36500,00 грн., залишивши номер справи №2а-4056/09/6/0170 та на справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, за участю прокуратури м. Сімферополя про стягнення з Державного бюджету заборгованість з податку на додану вартість у сумі 79323,00 грн.

У судовому засіданні 08.07.2010 року представник позивача просив визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 р., зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас. ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36500,00 грн., стягнути з ДПІ в м. Сімферополі судові витрати на проведення судово-економічної експертизи в розмірі 1500,00 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Автоегас. ком" судовий збір, посилаючись на те, що у податкового органу не було підстав для зменшення податкового кредиту за квітень 2008 року на суму ПДВ 36500,00 грн., оскільки при поданні податкової декларації та під час проведення перевірки податкового органу були надані всі платіжні та інші документи, на підтвердження відповідності заявленої до відшкодування суми ПДВ його фактичним витратам по сплаті ПДВ за отримані товари.

Представник відповідача - ДПІ в м. Сімферополі, у судовому засіданні 08.07.2010 року, підтримав раніше надані заперечення (вих. від 22.10.2009 року № 13918/9/10-0) та просив відмовити у задоволені адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, у судовому засіданні 08.07.2010 року, підтримав раніше надані пояснення (вих. від 19.04.2010 року № 11.0-08.4/150-2787).

Прокурор підтримав заперечення ДПІ, клопотав про відмову у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком".

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автоегас.кому" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2008 року за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року та з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року № 1310/23-4/33979676 (а. с. 18-26).

За результатами перевірки встановлено порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.2 п 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.97г. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме: завищення податкового кредиту в квітні 2008 р. на загальну суму 219000,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 36500,00 грн. (п. 3.1.2 акту від 12.02.2009 року № 1310/23-4/33979676) і завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 р. на 57902,00 грн. (п. 3.3.4 акту від 12.02.2009 року № 1310/23-4/33979676).

На підставі цього акту ДПІ у м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0001682301/0 від 16.02.2009 р. про зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 57902,00 грн.( а. с. 17).

26.03.2009 року ДПІ у м. Сімферополі було складено акт № 3046/23-4/33979676 позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" з питань взаємовідносин з ТОВ "Скарбниця Півдня" у квітні 2008 р.

За результатами акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.03.2009 р. №0003662301/0, яким зменшена суму бюджетного відшкодування по ПДВ на 74802,00 грн. ( а. с. 43).

Позивач просить визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 р., зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас.ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36500,00 грн.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 р., зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас.ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36500,00 грн., суд зобовязаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Закон України “Про податок на додану вартість” визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п. 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Частиною 1 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97г. №168/97-ВР встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно з п. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встанолено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Крім того, відповідно до положень п. 11.2. і п. 11.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. до приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Автоегас.ком", як платник податку на додану вартість, в декларації за квітень 2008 р. задекларував загальну суму податкового зобов'язання у рядку 9 у розмірі 0,00 грн., загальну суму податкового кредиту у рядку 17 задекларовано у розмірі 133651,00 грн. Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по рядку 21 декларації склало 133651,00 грн. ((рядок 9) 0 - ( рядок 17) 133651). У декларації за квітень 2008 року по рядку 23 вказаний залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 39742,00 грн.

Розшифровкою (додаток 5) податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів підтверджується загальна сума податкового кредиту у розмірі 133651,00 грн.

Акт перевірки свідчить про те, що ДПІ не прийнята в податковий кредит сума 33333,33 грн. по контрагентові ПП "Агропромгруп" і сума 3166,67 грн. по контрагентові ПП "Фірма Фокс".

Однак з даним висновком погодитись не можна з огляду на те, що 24.04.2008 року між ТОВ "Автоегас.ком" (покупець) і ПП "Агропромгруп" (постачальник) укладений договір поставки N 24/04/08. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язаний передати у власність покупця зерно пшениці 3 кл., а покупець зобов'язаний прийняти зазначену продукцію і оплатити її на умовах договору. 25.04.2008 року ТОВ "Автоегас.ком" здійснило часткову попередню оплату в сумі 200000,00 грн. платіжним дорученням № 35 від 25.04.2008року. ТОВ "Автоегас.ком" отримана податкова накладна від ПП "Агропромгруп" № 4 від 25.04.2008 року на суму 200000,00 грн., у тому числі ПДВ 33333,33 грн. Відповідно до вимог вищевикладених пунктів 1.4., 7.4.1, 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство включило суму ПДВ до складу податкового кредиту в декларацію за квітень 2008 року по першій події - оплата.

В подальшому поставка здійснена не була, у ТОВ "Автоегас.ком" по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками" з 01.05.2008 року за розрахунками з ПП "Агропромгруп" виникла дебіторська заборгованість в сумі 200000,00 грн.

Матеріали справи містять копію постанови Київського апеляційного суду від 10.03.2009 року по справі № 50/195. Зазначеною постановою залишено без зміни рішення Господарського суду м Київа від 29.12.2008 року, яким стягнутий з ПП "Агропромгруп" на користь ТОВ "Автоегас.ком" борг в сумі 200000,00 грн. Після набрання чинності рішенням суду ТОВ "Автоегас.ком" зобов'язане провести коригування податкового кредиту у бік зменшення на 33333,33 грн. Однак, на момент складання акту перевірки ДПІ 12.02.2009 року рішення суду не набуло чинності, строк позовної давності по цій операції не сплинув, не було підстав для коригування податкового кредиту.

З матеріалів справи також вбачається, що у січні 2008 року ТОВ "Автоегас.ком" (довіритель) і ПП "Фірма Фокс" (повірений) уклали договір доручення № 29.01.08/1 від 21.01.08 року на укладення договору купівлі - продажі сільгосппродукції з третьою особою. Згідно п. 1.2 договору, доручення вважається виконаним після підписання акту прийома-передачі між сторонами. Згідно п. 3.1. договора, за виконане доручення довіритель оплачує повіреному винагороду за кожну партію товару. Згідно п. 3.1 договора, винагорода виплачується довірителем продовж 2-х днів з моменту отримання ним підписаного повіреним звіту. Строк дії договору 1 рік з моменту підписання. ТОВ "Автоегас.ком" перерахована передоплата за послуги платіжним дорученням від 27.03.08 року, на що отримана податкова накладна від ПП "Фірма Фокс" № 3/28 від 28.03.2008 р на суму 19000,00 грн., у тому числі ПДВ 3166,67 грн. Відповідно до вимог вищевикладених пунктів 1.4., 7.4.1, 7.5.1 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємство включило суму ПДВ до складу податкового кредиту в декларацію за квітень 2008 р. по першій події - оплата.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 143/09 від 15 березня 2009 року первинних бухгалтерських документів, що підтверджують фактичне надання послуг, не встановлено, у ТОВ "Автоегас.ком" по рахунку 631 "розрахунки з постачальниками" з 01.05.2008 року за розрахунками з ПП "Фірма Фокс" з 01.04.08 року виникла дебіторська заборгованість в сумі 19000,00 грн. Термін позовної давності по цій операції на момент перевірки не сплинув. В матеріалах справи документи, які б свідчили, про те, що по досліджуваній операції сталася зміна суми компенсації, або борг визнаний безнадійним, або наступила будь - яка подія, після якої необхідно виробити коригування податкового кредиту, не встановлено.

Зі змісту п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" вбачається, що наявність господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту.

Таким чином, висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень 2008 року за рахунок від'ємного значення по ПДВ, задекларованого в період з 01.04.2008 р. по 30.04.2008 р. в сумі 36500 грн. (33333,33 + 3166,67) грн., не підтверджується.

Що стосується висновку ДПІ про порушення п. 1.4, п. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", то суд зазначає наступне.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.07.2009 року. № К-16792/07, "платник податків має право заявити до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) не лише в попередньому податковому періоді, а в податкових періодах, передуючих цьому періоду, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування в попередніх податкових періодах".

Відповідно до висновку експерта № 143/09 від 15.03.2009 року суми ПДВ, зазначені у податкових деклараціях по ПДВ за період з квітня по жовтень 2008 року, у даному конкретному випадку сплачені постачальникам у складі платежів за товар за періоди, передуючі жовтню 2008 року, а саме: квітень 2008 р - 83753,81 грн., травень 2008 року - 132989,06 грн., червень 2008 року - 14086,14 грн., липень 2008 року - 209769,63 грн..

Сума ПДВ, фактично сплачена підприємством в періодах, передуючих жовтню 2008 року і не заявлена до відшкодування, складає 275020,62грн (83753,81+132989,06+14086,14+209769,63+49528,45+25431,53 - 240538), а заявлено до відшкодування в жовтні 175537 грн. Сума 275020,62 грн. перевищує заявлену до відшкодування суму 175537 грн., тобто сума 175537,00 грн. підлягає бюджетному відшкодуванню. Зменшення ДПІ в акті перевірки суми від'ємного значення, заявлена до бюджетного відшкодування в жовтні 2008 року на 57902 грн. не підтверджується.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що висновки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, викладені в акті позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас.ком" в частині завищення податкового кредиту в квітні 2008 року на суму 74802,00 грн. підтверджується, на суму 36500,00 грн не підтверджується, в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за листопад 2008 року за рахунок від'ємного значення по ПДВ, задекларованого в період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року і з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року первинними бухгалтерськими і іншими документами не підтверджуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 року в частині донарахування 36 500,00 грн. податку на додану вартість не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним та скасування, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 року в частині донарахування 36 500,00 грн. податку на додану вартість.

Вимога про зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відновити у картці особового рахунку ТОВ "Автоегас.ком" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36500,00 грн., не підлягає задоволенню, оскільки визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 0001682301/0 від 16.02.2009 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 36 500,00 грн. тягне за собою вичення відповідних дій з боку ДПІ по відновленню у картці особового рахунку цієї частини суми бюджетного відшкодування.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при зверненні до суду сплатив 3,40 грн. судового збору за нематеріальну вимогу, який і підлягає поверненню.

Крім того, згідно рахунку № 21/143 від 12.02.2010 року вартість експертних робіт за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-4056/09/6/0170 склала 1500,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 1500,00 грн., сплачену позивачем ТОВ "Кримське експертне бюро" 25.02.2010 року, що підтверджується квитанцією № ПН 1398 від 25.02.2010 року на суму 1500,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 08.07.10 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 09.07.10 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0001682301/0 від 16.02.2009 року в частині донарахування 36 500,00 грн. податку на додану вартість.

4.В задоволені інших позовних вимог відмовити

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком" (ЄДРПОУ 33979676) судовий збір у розмірі 3,40 грн. та суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 1500,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.