Рішення № 10393641, 15.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.10 р. Справа № 38/141

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом позивача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата, Донецька область

позивача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Ясинувата, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк

про стягнення грошових коштів у розмірі 6 159 597,60грн.

за участю

представників сторін:

від позивача 1: ОСОБА_4- за дов. №б/н від 09.04.2010р.

від позивача 2: ОСОБА_4- за дов. №б/н від 09.04.2010р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивачі фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Ясинувата, Донецька область та фізична особа-підприємець ОСОБА_3, м. Ясинувата, Донецька область, звернулись до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 6 159 597,60грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на договір на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р., рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області по справі №2-823/2010 від 06.04.2010р., ухвалу про виправлення помилки у судовому рішенні по справі №2-823/2010 від 04.06.2010р., банківські виписки на підтвердження перерахування грошових коштів, вимогу від 30.04.2010р. та докази її направлення відповідачу, свідоцтва про державну реєстрацію тощо.

09.07.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики у Донецькій області №14/4-20/3649 від 06.07.2010р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк станом на 06.07.2010р. (ідентифікаційний код 33577341) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 83044, м.Донецьк, Пролетарський район, вул.Комуністична, 4. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

07.07.2010р. від представника позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи довідку про зарахування до Державного бюджету України суми державного мита у розмірі 25 500,00грн. Клопотання та додана до нього довідка судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

14.07.2010р. від позивачів надійшли додаткові письмові пояснення в яких останні підтримують позовні вимоги в повному обсязі та додатково зазначають, що відповідач відповідно до вимог ст.1212 ЦК України зобовязаний повернути позивачам грошові кошти в розмірі 6 159 597,60грн.

Керуючись ст.530 ЦК України, позивачами 30.04.2010р. на адресу відповідача було направлено вимогу про повернення грошових коштів в розмірі 6 159 597,60грн., але вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пояснення судом розглянуті, прийняті до уваги та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про причину неявки суд не повідомив.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивачів було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивачів надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивачів, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.08.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк (за договором сторона 1, далі відповідач) та ОСОБА_5 (за договором сторона 2) було укладено договір на участь у пайовому будівництві (далі договір), згідно до п.1, якого сторона -1 приймає сторону -2 у пайове будівництво багатоповерхового офісного будинку за адресою: перехрестя вулиць Челюскінців та проспекту Маяковського у Ворошиловському районі м.Донецька. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію: жовтень 2007р.

Протягом тридцяти днів по закінченні спорудження будинку та здачі його в експлуатацію сторона-1 зобов'язується передати стороні-2 у власність частину будинку (Другий, восьмий поверхи та 0,5 десятого поверху; частина першого поверху) загальною площею 807 (Вісімсот сім ) м2, але не менш одного поверху, надати останній усі необхідні документи на цю частину будинку, а також сприяти останній в оформленні права власності на неї (п. 2 договору).

Попередня базова вартість частини будинку складає 2445210,00грн. (два мільйона чотириста сорок п'ять тисяч двісті десять) грн. Остаточна ціна будівництва визначається після його закінчення шляхом розрахунку фактичної вартості будівництва з урахуванням коефіцієнта інфляції. (п. 3 договору).

Пунктом 4 договору визначені етапи фінансування будівництва стороною 2.

У випадку, якщо сума коштів, перерахованих стороною-2 в рахунок пайового будівництва, буде перевищувати фактичну вартість будівництва, то сторона-1 зобов'язується надати стороні-2 у власність додатково, площу будинку пропорційно переплаченому, якщо угодою сторін не буде передбачене інше (п. 5 договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 01.01.2009р. (п. 6 договору).

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

18.03.2010р. позивач 1 ОСОБА_2 звернувся до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до позивача 2 ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, у звязку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 їх батька ОСОБА_5.

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2010р. по справі №2-823/2010 визнано право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_5 за синами померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Вказаним рішенням, з урахуванням ухвали про виправлення помилки в судовому рішенні від 04.06.2010р. визнано:

- за ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою - Донецька, область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на: пайовий внесок у дольове будівництво відповідно до договору б/н від 18.08.2005р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр ділового розвитку”, юридична адреса: місто Донецьк, вул.Комуністична,буд.4, код ЄДРПОУ 33577341, в розмірі 3079798 (три мільйони сімдесят девять тисяч сімсот девяносто вісім) грн. 80коп., що складає 50 відсотків від долі спадкодавця”;

- за ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на: пайовий внесок у дольове будівництво відповідно до договору б/н від 18.08.2005р., укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю “Центр ділового розвитку”, юридична адреса: місто Донецьк, вул.Комуністична,буд.4, код ЄДРПОУ 33577341, в розмірі 3079798 (три мільйони сімдесят девять тисяч сімсот девяносто вісім) грн. 80коп., що складає 50 відсотків від долі спадкодавця”.

Рішення по справі №2-823/2010 набрало чинності 19.04.2010р.

Відповідно до ст.35 ГПК України, рішення з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перейшло право власності на пайовий внесок у дольовому будівництві відповідно до договору б/н від 18.08.2005р., укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ “Центр ділового розвитку” у загальному розмірі 6 159 597,60грн.

Відповідач протягом дії договору на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р. не виконав свої зобовязання щодо передачі ОСОБА_5 частини будинку розташованого за адресою: перехрестя вулиць Челюскінців та проспекту Маяковського у Ворошиловському районі м.Донецька, у звязку з чим 30.04.2010р. фізичні особи підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадкоємці ОСОБА_5 звернулись до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 6 159 597,60грн., отриманих відповідачем в якості пайового внеску на будівництво.

Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач на вимогу позивачів не повернув грошові кошти перераховані йому в якості пайового внеску на будівництво згідно договору на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р, позивачі просять суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6 159 597,60грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачі у підтвердження позовних вимог посилаються на договір на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р., рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області по справі №2-823/2010 від 06.04.2010р., ухвалу про виправлення помилки у судовому рішенні по справі №2-823/2010 від 04.06.2010р., банківські виписки на підтвердження перерахування грошових коштів, вимогу від 30.04.2010р. та докази її направлення відповідачу, свідоцтва про державну реєстрацію тощо.

Відповідач у судові засідання не зявився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1267 ЦК України, встановлено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2010р. по справі №2-823/2010 право власності на спадкове майно, що належало ОСОБА_5 визнано за його синами ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Отже, права та обовязки, що належали померлому, перейшли до його спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зокрема право власності на пайовий внесок у дольове будівництво відповідно до договору б/н від 18.08.2005р., укладеного між ОСОБА_6 та ТОВ “Центр ділового розвитку” в рівних долях кожному спадкоємцю в розмірі 3079798,80грн., а всього в розмірі 6 159 597,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані як фізичні особи підприємці 28.01.2010р. та 10.03.2010р. відповідно.

Згідно приписів ст.128 ГК України громадянин визнається субєктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент прийняття рішення 06.04.2010р. по справі №2-823/2010 про визнання права власності на майно у порядку спадкування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були зареєстровані як фізичні особи підприємці.

Дослідивши договір на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р. суд приходить до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про спільну діяльність і підпадає під правове регулювання норм статей 1130, 1131 ЦК України.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Як встановлено судом, згідно з п.1 договору сторона 1 відповідач приймає сторону 2 у пайове будівництво багатоповерхового офісного будинку за адресою: перехрестя вулиць Челюскінців та проспекту Маяковського у Ворошиловському районі м.Донецька. Планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію: жовтень 2007р.

Згідно із ст.1131 Цивільного кодексу України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Відповідно до п.1 договору планове закінчення будівництва та здача будинку в експлуатацію: жовтень 2007р. Пунктом 2 договору визначено, що протягом тридцяти днів по закінченні спорудження будинку та здачі його в експлуатацію сторона-1 зобов'язується передати стороні-2 у власність частину будинку (Другий, восьмий поверхи та 0,5 десятого поверху; частина першого поверху) загальною площею 807 (Вісімсот сім ) м2, але не менш одного поверху, надати останній усі необхідні документи на цю частину будинку, а також сприяти останній в оформленні права власності на неї.

Пунктом 4 договору визначені етапи фінансування будівництва стороною - 2.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як встановлено рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06.04.2010р. по справі №2-823/2010 ОСОБА_5 на виконання умов договору б/н від 18.08.2005р. укладеного з ТОВ “Центр ділового розвитку” було сплачено пайові внески у дольове будівництво у загальному розмірі 6 159 597,60грн.

Тобто, ОСОБА_5 правонаступниками якого є позивачі по справі належним чином виконав умови договору на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р.

Відповідач свої зобовязання щодо передачі частини будинку розташованого за адресою: перехрестя вулиць Челюскінців та проспекту Маяковського у Ворошиловському районі м.Донецька протягом строку дії договору (до 01.01.2009р.) не виконав.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Згідно із ст.400 Цивільного кодексу України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна.

За приписом ст.190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майном згідно із ст.139 Господарського кодексу України визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

При цьому, коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Позивачі 30.04.2010р. звернулись до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 6 159 597,60грн., отриманих відповідачем в якості пайового внеску на будівництво.

Факт направлення вищевказаної вимоги відповідачу підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштової квитанції про відправлення кореспонденції від 30.04.2010р.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Таким чином, відповідач обовязок щодо повернення позивачам грошових коштів у розмірі 6 159 597,60грн. повинен був виконати в строк до 07.05.2010р. включно.

Проте відповідач обовязок повернути позивачам грошові кошти у розмірі 6 159 597,60грн. не виконав.

За таких обставин, враховуючи закінчення строку дії договору на участь у пайовому будівництві б/н від 18.08.2005р. та факт невиконання його умов відповідачем, тобто, відсутність підстав для знаходження у відповідача грошових коштів в рівних долях кожного позивача в розмірі 3079798,80грн., а всього в розмірі 6 159 597,60грн. позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачів грошових коштів в розмірі 6 159 597,60грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та, керуючись ст.ст. 190, 400, 525, 526, 530, 1130, 1131, 1212, 1213, 1216, 1217, 1218, 1261, 1267, Цивільного кодексу України ст.ст. 128, 139, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ясинувата, Донецька область до Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м.Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 3 079 798,80грн., задовольнити.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Ясинувата, Донецька область до Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м.Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 3 079 798,80грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк (83044, м.Донецьк, вул.Комуністична,4, ЄДРПОУ 33577341) на користь ОСОБА_2, м. Ясинувата, Донецька область АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти у сумі 3 079 798,80грн., державне мито в сумі 12750,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності „Центр ділового розвитку”, м. Донецьк (83044, м.Донецьк, вул.Комуністична,4, ЄДРПОУ 33577341) на користь ОСОБА_3, м. Ясинувата, Донецька область (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошові кошти у сумі 3 079 798,80грн., державне мито в сумі 12750,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 15.07.2010р.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя М.О.Лейба

Суддя