Постанова № 103934299, 16.02.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/27416/21

пр. № 3/759/1512/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2022 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), головного бухгалтера ТОВ Фірма «Балтон» (ЄДРПОУ: 23763367), юридична адреса: м. Харків, Слобідський р-н, просп. Московський, буд. 124/5-А; адреса місця зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до даних протоколу №2267 від 18.11.2021 р., ОСОБА_1 при фактичній перевірці складу-магазину за адресою: АДРЕСА_2, вчинила правопорушення: порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару (не зазначено код товарної підкатегорії згідно УКТЗЕД), чим порушено п.11 ст. 3 ЗУ від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями, зафіксовано актом фактичної перевірки від 05.11.2021 р., бланк №002061.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 03.12.2021 р. матеріали адміністративної справи повернуто для належного оформлення у зв`язку з порушенням ч.1-3 ст. 256 КУпАП.

31.01.2022 р. матеріали адміністративної справи надійшли до суду, разом з супровідним листом, яким повідомлено про помилковість зауважень суду викладених у постанові від 03.12.2021 р. Окрім того, Державною податковою службою України Головного управління ДПС у м. Києві не було приведено матеріали адміністративної справи у відповідність до ч.1-3 ст. 256 КУпАП.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Щодо положень п.13 глави II «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» слід зазначити наступне.

Право на доступ до суду не є абсолютним як у цивільно-правовій, так і у кримінально-правовій сфері. Це право за своєю природою вимагає державного регулювання, яке може змінюватисрря залежно від часу і місця, відповідно до потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб. Держава має певну свободу розсуду щодо встановлення обмежень у цій сфері. Проте право на доступ до суду не може бути обмежене таким чином чи до такого ступеню, аби сама його сутність виявилася зачепленою. Якщо право на звернення (доступ) до суду обмежене з огляду на закон або фактично, суд розглядає питання про те, чи мало таке обмеження законну мету та чи існувало розумне співвідношення співмірності між використаними засобами та поставленою метою. Ці обмеження будуть відповідати ч. 1 ст. 6 Конвенції за умови, що вони мають легітимну мету і що існує розумна співмірність між використовуваними засобами та поставленою метою (рішення Суду у справі «Garcia Manibardo v. Spain» від 15.02.2000, «Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine» від 21.12.2010). Тобто для встановлення наявності чи відсутності порушення права на доступ до суду Суд застосовує тест на пропорційність.

Наявність п.13 глави II «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення» породжує законність відсутності факту ознайомлення особи зі складеним відносно неї протоколом про адміністративне правопорушення, що має своїм наслідком не пропорційність у забезпеченні прав особи на справедливий доступ до правосуддя.

Слід зазначити, що застосування п.13 глави II «Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566, (складання акту неявки особи, що притягається до адміністративної відповідальності) лише засвідчує не можливість виконання органом, що склав протокол процесуального обов`язку у повідомленні особи правопорушника, однак не забезпечує право такої особи на справедливий розгляд справи, передбачене Конституцією України та КУпАП, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, відтак не може бути оцінено судом, як дія, на підставі якої такий протокол може бути розлянуто судом у контексті притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки наданий до суду протокол складено с суттєвими порушенням, суд позбавлений можливості в оцінці його, як належного доказу вини правопорушника.

Суд наголошує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності повинно відбуватись із суворим дотриманням відповідних норм. Відсутність підпису правопорушеника у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності, що пов`язана із неявкою до особи, яка склала протокол не може ігноруватись. Стаття 256 КУпАП чітко зазначає про обов`язковість у протоколі про адміністративне правопорушення підпису такої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і це є гарантією не порушення прав такої особи. Посилання ж особи, яка складає протокол на те, що до неї не прийшли для підписання протоколу, не може бути підставою нехтування положень ст. 256 КУпАП, тобто необізнаність особи про наявність протоколу відносно нього, щодо притягнення до адміністративної відповідальності є порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Така позиція є фактичним перекладанням на суд повідомлення правопорушника про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

У будь-якому випадку, неузгодженість правових норм трактується на користь особи, права якої обмежуються.

У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Встановлення складу та події правопорушення за відсутності належно складеного протоколу не вбачається можливим.

Враховуючи вищезазначене, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві про притягнення ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), головного бухгалтера ТОВ Фірма «Балтон» (ЄДРПОУ: 23763367), юридична адреса: м. Харків, Слобідський р-н, просп. Московський, буд. 124/5-А; адреса місця зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 289, 290 КпАП України.

Постанова є виконавчим листом, який підлягає пред`явленню до виконання протягом 3 (трьох) місяців.

Суддя І.Ю. Миколаєць