Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 386/1153/21
Провадження № 2-а/386/10/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2022 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді Гут Ю. О.
за участю секретаря судового засідання Корніцької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Голованівськ в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження за адміністративним позовом Макаринського Валерія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтовує тим, що 24 листопада 2021 року ДОП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Смутком Русланом Дмитровичем винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ГАВ №191118, відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Представник позивача зазначив, що відповідно до вказаної постанови, як встановлено і зі змісту протоколу про вчинення позивачем адміністративного правопорушення серії ВАБ №897609, ОСОБА_1 24.11.2021 о 09 год. 20хв. в смт. Голованівськ по вул.. Ринкова, порушила правила щодо карантину людей, а саме перебувала в громадському місці (приміщення молочного відділу Голованівського ринку) під час карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема распіратора чи захисної маски, що закривають рот та ніс, в тому числі виготовленої самостійно, чим порушила вимоги п.п.1, 2-2, п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року.
Представник позивача вказав, що оскаржувана постанова є неправомірною, відсутні докази вчинення правопорушення. Позивач зазначає, що вона дійсно перебувала в приміщенні молочного відділу Голованівського ринку у визначений в протоколі та оскаржуваній постанові час, на ній були засоби індивідуального захисту. Вона пила воду, в цей час до неї підійшов працівник поліції та звинуватив позивача в тому, що вона перебуває без засобів індивідуального захисту в громадському місці. Жодних вимог закону не порушувала, при винесенні оскаржуваної постанови порушено процедуру розгляду справи, не надано позивачу можливості скористатись правом на правову допомогу.
Враховуючи вище викладене, представник позивача просить скасувати постанову ДОП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Смутка Руслана Дмитровича серії ГАВ №191118 від 24.11.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП у виді штрафу у сумі 255 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області судовий збір в розмірі 454, 00 грн., а також 1000 грн.. понесених позивачем витрат за надання правової допомоги перерахувавши кошти на IBAN - НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 03.12.2021 прийнято позовну заяву, відкрито спрощене провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - Я. Тарасенко надіслав до суду відзив на адміністративний позов, шляхом направлення 27.12.2021 відзиву поштою, який надійшов до суду 30.12.2.2021. Відзив обґрунтовує тим, що з позовними вимогами не погоджується, вважає їх необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства. 24.11.2021 о 09 год. 20хв. в смт. Голованівськ по вул.. Ринкова, ОСОБА_1 перебувала в громадському місці (приміщення молочного відділу Голованівського ринку) під час карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема распіратора чи захисної маски, що закривають рот та ніс, в тому числі виготовленої самостійно, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, а саме: порушила правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Позивач обгрунтовуючи свої позовні вимоги не зробив жодних посилань та не надав жодних доказів, як на підставу своїх заперечень щодо відсутності в його діях порушень, з чого можна було б зробити висновок про те, що дії поліцейського в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності є незаконними, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності було складено з порушенням норм чинного законодавства України. Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с. 34-38).
Позивач надіслав до суду відповідь відзив на адміністративний позов, шляхом направлення відповіді 20.09.2021 поштою, яка надійшла до суду 23.09.2021. У відповіді на відзив вказав, що відсутність права керування транспортним засобом не відповідає дійсності, оскільки він має категорію СЕ, що підтверджується копією посвідчення водія серії НОМЕР_2 та відповіддю із Сервісного центру. (а.с.78-84).
Відзив не прийнятий судом, оскільки в порушення п.2 ч. 1 ст. 175 КАС України представником відповідача суду не надано підтвердження про надсилання позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
06.01.2022 до суду Голованівським РВП ГУНП в Кіровоградській області надіслано докази та відеозапис вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП (а.с. 40-42).
Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 31.01.2022 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити (а.с.51).
Представники відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, повідомлений своєчасно та належним чином у відповідності до ст. 126 КАС України, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого листа разом з судовою повісткою під підпис 21.02.2022 (а.с. 61), про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав.
В порядку ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, а також те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача, в тому числі й відеозапис з телефону, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що 24 листопада 2021 року ДОП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Смутком Русланом Дмитровичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255 грн. за те, що вона 24.11.2021 року знаходилася без засобів особистого захисту, а саме захисної маски чи респіратора, чим порушила вимоги п.п.1, 2-2, п.3 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 (а.с. 20).
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати органи Національної поліції лише по ч. 1 ст. 44 -3 КУпАП.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад по ст. 44-3 КУпАП, тобто по ч. 1 та ч. 2 цієї статті.
Відповідно до ст. 236 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.2 ст.44-3 цього Кодексу, покладено на Органи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення особою правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже, диспозиція сформульованих у ст. 44-3 КУпАП норм є бланкетною, тобто такою, що не називаючи конкретних ознак правопорушення або називаючи лише їх частину, відсилає для встановлення змісту ознак правопорушення до інших нормативних актів.
Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 №641, з 01 серпня 2020 р. до 31 грудня 2020 р. на всій території України продовжено карантин, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Підпунктом першим п. 10 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України на території України на період дії карантину забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.ст. 245, 246 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Стаття 268 КУпАП передбачає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Порядок розгляду справи встановлено ст. 279 КУпАП. Так, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Зміст та вимоги до постанови по справі про адміністративне правопорушення, визначені ст. 283 КУпАП, відповідно якої постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, також, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначено розділом ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за №1496/27941 (далі - Інструкція).
Так, згідно пунктів 3, 4, 8 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відеозапис з телефону, наданий суду 06.01.2022 Голованівським РВП ГУНП в Кіровоградській області про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 44-3 КУпАП до уваги суд небереться, оскільки даний відеозапис здійснений не нагрудною бодікамерою, а телефоном.
Отже, як вбачається із матеріалів справи, правопорушення зафіксовано не в автоматичному режимі та у спірній постанові не зазначено про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, також відсутні будь-які відомості про докази, які додаються на обґрунтування винесеної постанови, тобто в постанові не зазначено про відеозапис, який надано суду.
Судом встановлено, що ДОП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Смутком Русланом Дмитровичем в порушення ст. 255 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про вчинення правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та в порушення ст. 236 КУпАП складено протокол по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про вчинення правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Згідно п. 3, ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності не виконав.
Крім того, відповідно до ч.1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У Рішенні Конституційного Суду від 29.06.2010 року №17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Отже, юридичні рішення суб`єктів владних повноважень повинні прийматися у відповідності з правовими нормами, які повинні бути чіткими, щоб дозволяти особі передбачити для себе певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.
Суд приходить до висновку, що при винесені відповідачем постанови відносно позивача були допущенні процесуальні порушення прав останнього, та порушено процесуальні норми при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, тобто оскаржена постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та винесена в порушення ст 236 КУпАП.
Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувану постанову про вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.2 ст.44-3 КУпАП складено та винесено не належною на те особою, суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 44-3 КУпАП відносно позивача необхідно закрити.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Саме до таких висновків дійшов Верховний суд (положення викладено у постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року справа №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019р. по справі №761/41786/16а, - відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.
З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, така складена з порушенням норм ст.ст. 236, 255, 283 КУпАП, без дотримання вимог статей 245, 258, 280 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері порушення правил щодо карантину людей, а тому суд, не порушуючи засад диспозитивності, розглядаючи справу в межах позовних вимог, приходить до висновку про скасування постанови і закриття справи про адміністративне правопорушення згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наданих квитанцій №74 від 03.12.2021 (а.с. 7), позивач за подання даного позову до суду, сплатила судовий збір в розмірі 454 грн.. Крім цього, позивач, відповідно до копії додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №123 від 26.11.2021 від 03.12.2021, копії розрахунку суми за надання правничої допомоги, копії акту виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №123 від 26.11.2021 від 03.12.2021 та квитанції №23 від 03.12.2021, сплатила адвокату за правничу допомогу 1000 грн ( а.с. 8, 10, 14, 16-17), а тому у зв`язку із задоволенням позову, враховуючи, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 288 КУпАП, згідно ст. 139 КАС України судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.
Підстави для допущення до негайного виконання судового рішення та для скасування заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 10, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 44-3,245,251,252 КУпАП, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову ДОП СП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції Смутка Руслана Дмитровича від 24.11.2021р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАПу виді штрафу у розмірі 255,00 грн. скасувати.
Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн..
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, місце знаходження: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1000 (одна тисяча) грн. понесених позивачкою витрат за надання правової допомоги.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Голованівський районний суд Кіровоградської області. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Гут Ю. О.
Судове рішення № 103925833, Голованівський районний суд Кіровоградської області було прийнято 12.04.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 386/1153/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: