Рішення № 103922170, 31.03.2022, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1445/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

від прокуратури: Цибань В.І. за посвідченням,

від позивача: Кирман В.О. за довіреністю,

від відповідача: Беленкова В.В. - адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Господарського суду Черкаської області в місті Черкаси справу:

за позовом Виконавчого комітету Черкаської міської ради, м. Черкаси

до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтера Ацтека Мілінг Україна, м. Черкаси

за участю Виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури

про стягнення 14 936 959,10 грн безпідставно утриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Черкаської міської ради (вул. Б.Вишневцького, 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 38031150) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтера Ацтека Мілінг Україна (пров. Комунальний, 29, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 31333288) про стягнення безпідставно утриманих коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у розмірі 14 936 959,10 грн. та про стягнення судових витрат.

Позивач просить стягнути з ТОВ "Альтера Ацтека Мілінг Україна" безпідставно утримані кошти пайової участі на підставі укладеного 25.10.2017 договору № 59 про пайову участь відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси. Позивач зазначає, що грошові кошти підлягають стягненню на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, оскільки відповідач як забудовник та користувач земельної ділянки за вищевказаною адресою, без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти Черкаської міської ради, які вона повинна була отримати за будівництво заводу в якості пайового внеску.

Ухвалою від 12.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження.

02.12.2020 від відповідача надійшов до суду відзив на позов, у якому відповідач заперечував проти заявлених вимог, мотивуючи тим, що величина пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси була визначена у договорі № 59 від 25.10.2017, укладеному між позивачем та відповідачем. Вказані кошти були своєчасно та в повному обсязі перераховані відповідачем до місцевого бюджету.

Також відповідач зазначив про відсутність правових підстав застосовувати для регулювання спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 1212 ЦК України та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Письмова відповідь на відзив позивачем не подавалася.

Ухвалою від 10.03.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури про об`єднання справ № 925/1445/20 та № 925/273/21 в одне провадження.

Ухвалою від 10.03.2021 Господарський суд Черкаської області задовольнив заяву Виконувача обов`язків керівника Черкаської обласної прокуратури від 18.01.2021 № 15/2-47вих-21 про вступ у справу; відмовив у задоволені заяви Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 15.01.2021 № 130-01-21 про зміну предмету позову; закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 30.03.2021.

Ухвалою суду від 30.03.2021 у зв`язку із необхідність повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, зібрання відповідних доказів, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, для справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору здійснювалося повернення до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні.

За клопотанням прокурора ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.03.2021 провадження у справі зупинялося на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/273/21 за позовом Першого заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна про визнання договору від 25.10.2017 №59 недійсним та стягнення 4 089 105,92 грн безпідставно утриманих коштів.

Відповідач 17.12.2021 звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі у зв`язку з усуненням обставин, що викликали його зупинення. В обґрунтування поданого клопотання вказував, що 05.08.2021 Господарським судом Черкаської області за результатами розгляду позовної заяви у справі № 925/273/21 було відмовлено в задоволенні позовних вимог. Дане рішення було залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 та набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.12.2021 було поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 08.02.2022.

22.03.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 29.03.2022.

В судовому засіданні 29.03.2022 прокурор та представник позивача просили суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача повністю заперечував проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Згідно статей 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 29.03.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси.

Відповідно до п. 1.2. договору пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Черкаси складає 5 716 840,90 грн.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що замовник зобов`язується до прийняття об`єкта в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців з дати укладення договору, сплатити пайову участь у сумі 5 716 840,90 грн. єдиним платежем до спеціального фонду міського бюджету.

Вказаний договір був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей від 17.11.2017, яким, зокрема, викладено п.п. 1.1, 1.2, 2.2.1 договору в іншій редакції, а саме в частині предмету договору та розрахунку розміру пайової участі, який зменшено з 5 716 840,90 грн. до 1 627 734,98 грн. При цьому, в примітках протоколу розбіжностей зазначено, що предмет договору приведено у відповідність до тексту Примірного договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 № 2-621. А при визначенні розміру пайової участі враховано витрати відповідача на влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд в розмірі 6 408 042 грн., які виключені відповідно до формули розрахунку пайової участі згідно договору. Також відкоригований розмір пайової участі в подальшому зменшено на вартість побудованих доріг в розмірі 3 448 301,72 грн., передачу яких передбачено договором оренди землі від 29.09.2010.

Підписаний відповідачем договір з протоколом розбіжностей був переданий позивачу 17.11.2017.

Листом від 04.12.2017 вих. № 20700-01-13 позивач повідомив відповідача, що розглянув протокол розбіжностей від 17.11.2017 та виявив ряд неврегульованих розбіжностей, які можуть призвести до завдання збитків та несплати відповідачем в повній мірі пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси, а тому не підписав надісланий відповідачем протокол розбіжностей.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з позовом про врегулювання вказаних розбіжностей.

При розрахунку позивачем пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси використовувалися дані зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва від 01.10.2015, наданого відповідачем, згідно якого кошторисна вартість будівництва становила 57 168 409 грн.

Факт укладення вказаного договору та визначення позивачем кошторисної вартості будівництва при укладенні такого договору у розмірі 57 168 409 грн. не оспорювався прокурором і відповідачем та підтверджується договором від 25.10.2017 №59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси з протоколом розбіжностей від 17.11.2017, листом ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна від 17.11.2017 вих. № 185, листом Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 04.12.2017 вих. № 20700-01-13, зведеним кошторисним розрахунком вартості об`єкта будівництва від 01.10.2015.

27.08.2018 відповідачем згідно платіжного доручення № 990 з призначенням платежу "Пайова участь згідно договору №59 від 25.10.17р. Без ПДВ" сплачено до міського бюджету 1 627 734,98 грн.

Дана обставина не заперечується прокурором та позивачем і підтверджується платіжним дорученням від 27.08.2018 № 990.

В акті готовності об`єкта до експлуатації від 28.08.2018 (будівництво заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси) відповідачем було зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 206 538 000 грн., у тому числі: витрати на будівельні матеріали - 57 168 000 грн., витрати на машини, обладнання, інвентар - 149 370 000 грн.

Таким чином, предметом спору у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно утриманих коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси. В обґрунтування своєї вимоги позивач послався на норми статей 11, 626, 203, 215, 216, 1212 ЦК України, статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, статей 30, 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, пункти 2.1, 2.2, 2.6 Порядку залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 № 2-621.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Частиною 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом частин 1-3 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Частинами 1, 2 статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Стаття 204 ЦК України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 649 ЦК України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Загальний порядок укладання господарських договорів врегульовано статтею 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов`язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси, які позивач вважає безпідставно утриманими відповідачем, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Законів України Про місцеве самоврядування в Україні та Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до підпункту 5 пункту а частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження з залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об`єктів соціальної і виробничої інфраструктури та на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина 1 статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно пункту 1.1 Порядку залучення замовників до пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 23.06.2011 № 2-621 (далі Порядок), його розроблено відповідно до вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності.

Пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до цільового фонду міського бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури міста (пункт 1.4 Порядку).

Кошти замовників залучаються на підставі Договору пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси, укладеного між замовником та виконавчим комітетом Черкаської міської ради (пункт 1.5 Порядку).

Замовник звертається до виконавчого комітету Черкаської міської ради із заявою про укладення Договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси. До заяви замовником додаються: копія містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців або копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію (копія паспорту фізичної особи та ідентифікаційного коду для громадян); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначений згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та затверджений замовником; висновок проектної або іншої ліцензованої організації щодо кошторисної вартості будівництва інженерних мереж або об`єктів поза межами земельної ділянки замовника; копія відповідного розділу проектно-кошторисної документації, в якій визначені техніко-економічні показники об`єкта будівництва; копії технічних умов. Замовник разом з генеральним проектувальником несуть повну відповідальність за достовірність наданих документів (пункт 2.1 Порядку).

Не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом Черкаської міської ради звернення замовника департамент архітектури, будівництва та землеустрою визначає розмір пайової участі та направляє проект Договору замовнику для підписання. Істотними умовами Договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури м. Черкаси (пункт 2.2 Порядку).

Розмір пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Черкаси визначається від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об`єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами без урахування витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій, за формулою: П = 10% х (З - В - Б) для нежитлових будівель та/або споруд, де П розмір пайової участі у грошовому виразі, (грн.); З - загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування (грн.); В - витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (грн.); Б кількість коштів державного або місцевого бюджету, використана на будівництво об`єкта, (грн.) (пункт 2.6 Порядку).

Пайова участь сплачується в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (пункт 3.1 Порядку).

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 911/594/18.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 в м. Черкаси.

Позивач не надав суду доказів звернення до суду у строк, передбачений частиною 6 статті 181 ГК України, для врегулювання розбіжностей щодо змісту пунктів п.п. 1.1, 1.2, 2.2.1 договору, а тому пропозиції відповідача, викладені у протоколі розбіжностей від 17.11.2017, вважаються прийнятими позивачем.

Пунктом 1.2. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 17.11.2017) було визначено розмір пайового внеску у сумі 1 627 734,98 грн.

Пунктом 2.2. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 17.11.2017) передбачено обов`язок відповідача до прийняття об`єкта в експлуатацію, але не пізніше 12 місяців з дати укладення Договору, сплатити Пайову участь у сумі 1 627 734,98 грн. одним платежем до спеціального фонду міського бюджету.

В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 990 від 27.08.2018 про сплату відповідачем на користь міського бюджету 1 627 734,98 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 у справі № 925/273/21 було відмовлено в задоволенні позову Черкаської місцевої прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Черкаської міської ради до ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна про визнання недійсним договору від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку із будівництвом заводу з переробки кукурудзи про пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси, укладеного між Виконавчим комітетом Черкаської міської ради та ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна; стягнення з ТОВ Альтера Ацтека Мілінг Україна на користь Виконавчого комітету Черкаської міської ради 4 089 105,92 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 05.08.2021 року у справі № 925/273/21 залишено без змін.

Суд не погоджується з доводами прокурора та позивача, що розмір пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи про провулку Комунальному, 29 у м. Черкаси, має визначатися на підставі даних акту готовності об`єкта до експлуатації від 28.08.2018 (будівництво заводу з переробки кукурудзи по пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси) та становить 206 538 000 грн.

При цьому, суд виходить з того, що між позивачем та відповідачем у відповідності до положень підпункту 5 пункту а частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, Порядку було укладено договір від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи про пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси, в якому визначений розмір пайової участі відповідача у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси в розмірі 1 627 734,98 грн.

Вказані кошти були своєчасно та в повному обсязі перераховані відповідачем до спеціального фонду міського бюджету, а спірне зобов`язання є припиненим в силу положень ст. 599 ЦК України.

Прокурором та позивачем не було належним чином спростовано передбачену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності договору від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку з будівництвом заводу з переробки кукурудзи про пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси.

Суд також не погоджується з доводами позивача, що для регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).

Оскільки у даному випадку між сторонами існували зобов`язання, які виникли на підставі договору пайової участі від 25.10.2017 № 59, відповідачем на виконання пункту 1.2. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей від 17.11.2017) було своєчасно сплачено суму пайового внеску у розмірі 1 627 734,98 грн., судом не встановлено підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України та стягнення 14 936 959,10 грн., як утриманих без достатньої правової підстави коштів.

За приписами статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не було надано жодних доказів існування на момент вирішення даного спору обов`язку відповідача, передбаченого договором від 25.10.2017 № 59 пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури міста Черкаси у зв`язку із будівництвом заводу з переробки кукурудзи про пров. Комунальному, 29 у м. Черкаси або актом законодавства, сплатити до місцевого бюджету м. Черкаси 14 936 959,10 грн. пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси додатково до 1 627 734,98 грн., перерахованих згідно платіжного доручення № 990 від 27.08.2018, та 4 089 105,92 грн., стягнення яких було предметом позову у справі № 925/273/21.

З огляду на викладені обставини справи та вищенаведені приписи законодавства суд вважає позов не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати на оплату судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 233, 236-241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Альтера Ацтека Мілінг Україна про стягнення безпідставно утриманих коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Черкаси у розмірі 14 936 959,10 грн. відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08 квітня 2022 року.

Суддя О.В. Чевгуз