Постанова № 10391621, 07.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07.07.2010 р. № 2-а- 7747/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Архіпової С.В.,

при секретарі судового засідання Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Грачова О.В.

представника відповідача- Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд"

до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова

про про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехтрейд» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова (надалі по тексту відповідач), в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000580700/0 від 20.11.2009р., №0000580700/1 від 27.01.2010р., №0000580700/2 від 24.03.2010р. та №0000580700/3 від 10.06.2010р., за якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 192856,50 грн., в т.ч. за основним платежем 128571 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 64285,50 грн. Позивач також просить скасувати висновки Акту про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Укртехтрейд» (код за ЄДРПОУ 32563372) з питань достовірності визначення суми залишку відємного значення податку на додану вартість по декларації ПДВ за вересень 2009 року №5983/0700/32563372 від10.11.2009р. про необхідність зменшення позивачем показників рядка 26 декларації з ПДВ за вересень 2009р. «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 1049518 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що внаслідок самостійного виявлення помилок у показниках раніше поданих ним податкових декларацій з податку на додану вартість в порядку, встановленому п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», подав 30.07.2009р. відповідачу уточнюючі розрахунки (вх.№№111804-111839) на збільшення на 3875469грн. сум податкового кредиту з ПДВ по податкових періодах з липня 2006р. по червень 2009р., в т.ч. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. на 1185031грн.

Виправлення помилок згідно уточнюючих розрахунків призвело до збільшення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту позивача у період з липня 2006р. по червень 2009р., та, відповідно, до збільшення залишку такого відємного значення минулих звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

Зокрема, суми ПДВ, що були задекларовані позивачем у попередніх податкових деклараціях з податку на додану вартість у період з 01.07.2006р. по 30.06.2009р. за рядком27 «сума, яка підлягає сплаті у бюджет за підсумками поточних звітних періодів, з урахуванням залишків відємного значення попередніх періодів», виявились такими, що надмірно сплачені позивачем до бюджету у розмірі 179674грн., у т.ч. 132510грн. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р.

Показники рядка 26 «сума залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» підлягали збільшенню до 2393 792 грн.

Зазначені зміни позивач відобразив у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р., поданій відповідачу.

Позивач вважає свої дії з виправлення помилок, допущених у показниках попередніх податкових декларацій, правомірними, такими, що відповідають пп.1.5., 1.6.,1.7. ст.1, пп.7.5., 7.7, 7.8. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.4, п.5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166.

Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача про неправомірне збільшення ним податкового кредиту за рахунок сум, зазначених в уточнюючих розрахунках за період з липня 2006р. по червень 2008р., а також безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, висновки відповідача про допущене ним в результаті цього завищення податкового кредиту та заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість, що викладені в акті про результати виїзної позапланової перевірки №5983/0700/32563372 від10.11.2009р.

Також позивач зазначає про відсутність у відповідача підстав для реалізації повноважень щодо самостійного визначення податковим органом платнику податку суми податкового зобовязання, які передбачені пп.«б» п.4.2.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та, відповідно, повноважень щодо нарахування штрафних санкцій за пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону.

Позивач вважає, що нарахування суми податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями було здійснено відповідачем помилково за відсутності обґрунтованих підстав та з порушенням повноважень, у звязку з чим зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню недійсними та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити , виходячи з доводів позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення цілком обґрунтованими та законними.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення частково, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що позивач 30.07.2009р. подав відповідачу уточнюючі розрахунки на збільшення суми податкового кредиту по податкових періодах з липня 2006р. по червень 2009р., в т.ч. за період з липня 2006р. по червень 2008р. на 1185031грн., з липня 2008р. по червень 2009р. на 2690438 грн.

Збільшення податкового кредиту за уточнюючими розрахунками (вх. №111804-111839) було враховано позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2009р. та вересень 2009р., в т.ч. у показниках рядка 23.3., рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009р., рядка 26, рядка 27 декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р., додатку 2 до зазначеної податкової декларації (Довідці щодо сум залишку відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) та додатку 3 до неї (Розрахунок суми бюджетного відшкодування).

За податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009р. позивачем було задекларовано у рядку 23.2. «значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду» суму в розмірі 9154грн., у рядку 23.3. «значення рядків 8.5.та 8.6. додатків 5 (до Порядку заповнення та подання декларації) попереднього звітного (податкового) періоду» - 3692792грн., у рядку 24 «залишок відємного значення попередньо податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 рядок 20, позитивне значення)» - 3698204грн., у рядку 26 «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 рядок 25)» - 3698204грн.

До рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. було занесено суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 2393792грн. За рядком27 «сума, яка підлягає сплаті у бюджет за підсумками поточних звітних періодів, з урахуванням залишків відємного значення попередніх періодів» була зазначена позивачем такою, що надмірно зарахована до бюджету у розмірі 179674грн., у т.ч. 132510грн. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р.

За результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності визначення суми залишку відємного значення податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2009р., відповідачем було складено акт перевірки №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р. з висновками про допущене позивачем порушення пп.7.2.3., пп.7.2.6. п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.17.2. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке призвело до завищення за період з липня 2006р. по червень 2008р. на 1185031 грн. суми податкового кредиту та до заниження на 132510грн. суми ПДВ, яка підлягала сплаті у бюджет.

З акту перевірки №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р. вбачається, що відповідачем визнано незаконним включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними постачальників, зазначеними у додатку №7 до акту перевірки, на загальну суму 1185031 грн., операції з якими мали місце у період з липня 2006р. по червень 2008р.

Відповідач виходив з того, що посадовими особами позивача не надано доказів причин невідображення в податковому обліку податкових накладних, виданих у попередніх податкових періодах, саме в тому періоді, коли операції були проведені. Відповідач також виходив з того, що позивач не отримав податкові накладні від постачальників у відповідні дати їх виписки.

В звязку з цим було зроблено висновок про те, що позивач, не звернувшись до постачальників з вимогою про їх надання, не додавши до податкових декларацій з ПДВ за липень 2006р. червень 2008р. заяви зі скаргами на таких постачальників з доданими до них копіями товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг), не має підстав для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту згідно уточнюючих розрахунків від 30.07.2009р. Крім того, матеріали планових виїзних перевірок позивача за період з 01.07.2006р. по 30.06.2007р. та з 01.07.2007р. по 30.06.2008р. не містять інформації стосовно сум податку на додану вартість по невикористаним податковим накладним, в результаті цих перевірок не встановлено заниження задекларованих субєктом господарювання показників податкових декларацій за відповідні періоди.

На підставі акту перевірки №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р. та в порядку реалізації повноважень за пп.б) п.4.2.2. ст.4, пп.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення.

Однак суд з позицією відповідача не погоджується та зазначає, що відповідно до п.2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р. відсутні докази, які достовірно підтверджують наявність фактів порушення податкового законодавства з боку позивача. Висновки акта перевірки не відповідають змісту письмових пояснень позивача, наданих при перевірці, не узгоджуються з іншими фактами та обставинами, що встановлені самим відповідачем у акті перевірки.

Так, за поясненнями позивача, наданими листом №091105/3 від 05.11.2009р на письмовий запит відповідача, підставою для уточнюючих розрахунків стало виявлення при проведенні внутрішньої перевірки та інвентаризації первинних бухгалтерських документів, податкових накладних контрагентів, які помилково не були включені до складу податкового кредиту у відповідних податкових періодах, а саме у періодах проведення відповідних господарських операцій, в т.ч. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. на суму ПДВ 1185031грн. Позивач пояснив, що не мав причин звертатися до постачальників з вимогою надання податкових накладних та надавати відповідачу заяви із скаргами на постачальників, так як податкові накладні не були виявлені як відсутні.

Відповідно до положень пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. А згідно пп.7.2.3 ст.7.2. ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітнім податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено, що наявність у платника податку податкової накладної постачальника є достатньою підставою для формування податкового кредиту.

Наявність у позивача податкових накладних, суми ПДВ за якими увійшли до складу податкового кредиту за уточнюючими розрахунками, поданими 30.07.2009р., підтверджено результатами перевірки (додаток №7 до акта перевірки №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р) та сторонами не заперечується .

Актом перевірки не встановлено відсутність або порушення податкового обліку з боку позивача. В акті перевірки зазначається, що позивачем включено до складу податкового кредиту у період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. податкові накладні, які отримані від постачальників на загальну суму ПДВ 1185031грн., перелік відповідних первинних документів податкових накладних, які отримано від постачальників та включено до складу податкового кредиту згідно уточнюючих розрахунків на збільшення сум податкового кредиту за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. наведено у додатку №7 до акту перевірки.

Акт перевірки не містить даних про виявлені факти відсутності у позивача будь-яких первинних документів або податкових накладних, суми за якими були включені у податковий кредит за уточнюючими розрахунками, поданими 30.07.2009р. У акті №5983/0700/32563372 від 10.11.2009р зафіксовано, що результатами перевірки не встановлено укладення субєктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів, а також фактів взаємовідносин позивача з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємства, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними.

За актом перевірки податковий облік позивача ведеться в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних згідно з пп.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наказом ДПА України від 30.06.2005 №244. Перевіркою встановлення відповідності показників декларацій по податку на додану вартість даним реєстрів отриманих та виданих податкових накладних не встановлено відхилення даних податкового обліку від даних декларацій по ПДВ, наданих до ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

Зазначене свідчить про відсутність з боку позивача порушень пп.7.2.3., пп.7.2.6. п.7.2., пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при визначенні податкового кредиту за період з липня 2006р. по червень 2008р., в т.ч. при включенні до податкового кредиту 1185031грн. за уточнюючими розрахунками, поданими відповідачу 30.07.2009р.

Системний аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, вказує на необґрунтованість висновків відповідача про неправомірність збільшення позивачем податкового кредиту за період з липня 2006р. по червень 2008р. у звязку з недоведеністю позивачем причин невключення сум ПДВ у розмірі 1185031грн. до складу податкового кредиту тих податкових періодів, в яких відповідні податкові накладні видані постачальниками.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платникам податків надано право на самостійне виправлення помилок, допущених у показниках раніше поданих податкових декларацій.

Зокрема, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім того, відповідно до положень п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Згідно п.5.12. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу уточнюючі розрахунки (вх. №111804-11839 від 30.07.2009р.) за кожен звітний податковий період, а саме - календарний місяць, у яких було самостійно виявлено помилки, на загальну суму збільшення податкового кредиту за відповідні податкові періоди 3875469 грн., в т.ч. за період з 01.07.2006р. по 30.06.2008р. на суму 1185031грн. Позивачем додержано строки давності у 1095 днів, встановлені ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, позивач правомірно та з додержанням встановленого порядку включив до податкового кредиту суми за уточнюючими розрахунками, поданими 30.07.2009р., в межах реалізації права на самостійне виправлення помилок в раніше поданих деклараціях, яке передбачено для платників податків п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в тому числі 1185034 грн. за період з липня 2006р. по червень 2008р.

Норми права, що регулюють спірні правовідносини, не встановлюють законодавчих заборон на самостійне виправлення помилок показників податкових декларацій за період, перевірений податковим органом.

Відповідно до пп.4.4.1. п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які рішення чи дії субєкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких їх ухвалено або вчинено, а суд відповідно до п.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За результатами перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідно до вимог зазначеної норми, судом вбачається, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу суми податкового зобовязання у розмірі 192856,50грн., у т.ч. 128571грн. за основним платежем (податок на додану вартість) та 64285,50грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з пп.«б» п.4.2.2. п.4.2. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Обставини справи свідчать про те, що позивач правильно визначив суму своїх податкових зобовязань за період з липня 2006р. по червень 2008р. з урахуванням показників уточнюючих розрахунків (вх.№№111804-111839), поданих відповідачу 30.07.2009р. Ним у відповідності до п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за вересень 2009р. було подано Додаток 2 та додаток 3, та, відповідно, перенесено до рядку 26 цієї податкової декларації суму залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 2393792 грн.

Позивачем при перенесенні суми у розмірі 2393792 грн. до рядка 26 декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. додержано пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Встановлені в ході розгляду справи порушення з боку відповідача норм чинного законодавства при прийнятті оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень-рішень суд вважає достатніми для їх скасування.

Разом з тим суд вважає за необхідне закрити провадження у справі відносно позовних вимог про скасування висновків акту перевірки як таких, що не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно вимог ст. 17 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково. Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580700/0, прийняте 20.11.2009р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова про визначення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд" (ідентифікаційний код 32563372) суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 192856,50 гривень, в тому числі за основним платежем 128571,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 64285,50 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580700/1, прийняте 27.01.2010р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова про визначення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд" (ідентифікаційний код 32563372) суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 192856,50 гривень, в тому числі за основним платежем 128571,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 64285,50 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580700/2, прийняте 24.03.2010р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова про визначення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд" (ідентифікаційний код 32563372) суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 192856,50 гривень, в тому числі за основним платежем 128571,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 64285,50 гривень.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000580700/3, прийняте 10.06.2010р. Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.Харкова про визначення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехтрейд" (ідентифікаційний код 32563372) суми податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 192856,50 гривень, в тому числі за основним платежем 128571,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 64285,50 гривень.

Провадження відносно позовних вимог про скасування висновків, викладених в акті перевірки закрити.

<Сума задоволення >

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 12 липня 2010 року.

Суддя Архіпова С.В.