Вирок № 103916180, 12.04.2022, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/102/22

Провадження № 1-кп/144/32/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2022 року смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Довгалюк Л.В.,

за участю секретаря Ковтун Ю.В.,

учасників судового провадження:

прокурора Спіженка О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Підліснюка В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик, у режимі відеоконференції з обвинуваченим та його захисником, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020110000011 від 19.01.2022 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Погоріла, Теплицького району, Вінницької області, з професійно - технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-Христинівським районним судом Черкаської області 24.06.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

-Теплицьким районним судом Вінницької області 09.07.2021 за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, підставі ст. 75 КК звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

-Теплицьким районним судом Вінницької області 13.01.2022 за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі КК), -

В С Т А Н О В И В :

18.01.2022 у вечірню пору доби (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_1 із метою крадіжки чужого майна прийшов до території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , що перебуває у власності ОСОБА_2 .

Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, маючи умисел на заволодіння чужим майном, за допомогою фізичної сили рук ОСОБА_1 відчинив ворота, проник на територію вказаного господарства, де у подальшому увійшов до підсобного приміщення, вхідні двері в якому відсутні, звідки таємно, умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, здійснив крадіжку металобрухту загальною вагою 270 кг, який частинами за декілька раз виніс за територію домогосподарства.

У подальшому ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд, зокрема, склав його у домогосподарстві своєї знайомої ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , не повідомивши про це останню, з метою подальшого його збуту у якості брухту чорного металу.

Таким чином ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1641 грн. 60 коп., відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-22/895-ТВ від 25.01.2022.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковано ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше сховище, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, відповідаючи на запитання учасників кримінального провадження, підтвердив викладені у обвинувальному акті фактичні обставини справи, розмір та вартість викраденого майна.

Сумнівів у правильності розуміння та усвідомлення ОСОБА_1 змісту обставин кримінального правопорушення, кваліфікації дій обвинуваченого, добровільності визнання ним винуватості в інкримінованому діянні та істинності його позиції у суду не виникає.

Беручи до уваги, що фактичні обставини справи ніким з учасників кримінального провадження не оспорювалися, за їхньою згодою, у відповідності до положення ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), суд визнанав їх встановленими у судовому засіданні та вважав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, обмежившись дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого та необхідних для вирішення питань щодо процесуальних витрат та речових доказів.

При цьому, учасникам кримінального провадження судом роз`яснено про позбавлення права на оскарження в апеляційному порядку визнаних ними обставин справи.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його умисні дії за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням у інше сховище, вчинене повторно.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується положеннями статей 65-67 КК, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

У рішенні «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК, відповідно до положень ст. 12 КК, є тяжким злочином.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК є його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Разом з тим, суд бере до уваги обставини справи, особу обвинуваченого, його молодий вік, який неодружений, не працює, раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризуються негативно, вину визнав та розкаявся у вчиненому.

Крім того, судом враховано висновок досудової доповіді Гайсинського районного сектору № 2 філії ДУ "Центр пробації" у Вінницькій області від 05.04.2022, відповідно до якого виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб).

Також судом враховано думку потерпілої, викладену у заяві, яка при визначенні міри покарання обвинуваченому покладалася на розсуд суду.

З огляду на безальтернативний характер санкції ч. 3 ст. 185 КК щодо виду покарання, суд призначає обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК (за сукупністю вироків) до призначеного за цим вироком покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 13.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України.

На переконання суду, таке покарання є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-22/895-ТВ від 25.01.2022 у сумі 686 грн. 40 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 20.01.2022 на речові докази підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК.

Речові докази у кримінальному провадженні підлягають поверненню власнику (залишенню у розпорядженні потерпілої), відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого, відповідно до протоколу затримання особи - з 28.01.2022.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 13.01.2022, який набрав законної сили, підстав для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 174, ч. 3 ст. 349, 368 - 371, 373, 374 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Теплицького районного суду Вінницької області від 13.01.2022 за ч. 3 ст. 185 КК та призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-22/895-ТВ від 25.01.2022 у сумі 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 40 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Теплицького районного суду Вінницької області від 20.01.2022 на 270 кг металобрухту, вилучених у АДРЕСА_2 , які передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_2 - скасувати.

Речові докази: 270 кг металобрухту залишити у розпорядженні власника майна - потерпілої ОСОБА_2 .

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 28.01.2022.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК.

Апеляційна скарга на вирок суду в іншій частині може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Теплицький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя Л.В. Довгалюк