Постанова № 10391572, 06.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2010 р. № 2-а- 6379/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача Снєжко Ю.М., діє за дорученням № 0610-402/1421 від 05.07.10р.

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського оружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Мельникове» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 11371,79 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 112,53 грн., загальну суму 11484.32 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 2 робочих місця. Протягом 2009р. на підприємстві відповідача працювала 1 особа, щодо якої встановлено інвалідність. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2009 рік становить 11371.79грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2009 році становить 11371.79грн. На момент звернення позивача до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції не сплачені. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій становить 112.53 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 11484.32 грн.

В судове засідання, призначене на 06.07.2010р. представник відповідача не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12). Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства не врегульовано питання можливості розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є субєктом владних повноважень. Згідно з ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Таким чином, у звязку з неврегульованістю КАС України питання про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, який не є субєктом владних повноважень, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не прибув в судове засідання, причин неприбуття суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне сільськогосподарське підприємство «Мельникове» є юридичною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідачем до Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів було подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009р., відповідно до якого на підприємстві у 2009р. працювала 1 особа, щодо яких встановлено інвалідність (а.с. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-IV, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Зі звіту встановлено, що на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників за звітній період становить 39 осіб (а.с. 5). Як вбачається з розрахунку суми позову, норматив для створення робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2009 рік встановлено у кількості 2 робочих місця: 39х0.04=2 (а.с. 6). Таким чином, суд приходить до висновку про помилковість визначення відповідачем у звіті нормативу кількості 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів на 2009 рік.

Середньооблікова чисельність інвалідів на підприємстві у 2009 році становила 1 особа фонд оплати праці штатних працівників в 2009 році склав 443.5 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві в 2009 році складала 11371.79 грн. (а.с. 6), сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу в 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2009 рік складає 11371.79 грн., сума пені, що підлягає до сплати за прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році складає 112.53 грн. (а.с. 6).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємством відповідача протягом 2009р. не виконано в повному обсязі норматив для працевлаштування інвалідів.

Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.

Працевлаштування це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обовязку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа за № 01-12/1008 від 14.05.2010р. Валківського районного центру зайнятості, Приватне сільськогосподарське підприємство «Мельникове» протягом 2009р. не інформувало Валківський РЦЗ про наявність вільних робочих місць для інвалідів за формою 3-ПН (а.с. 15).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було вжито жодних заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів.

Згідно з ч. 4 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Позивачем було нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 112,53 грн.

Суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем сплачено не було. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.07, ст. 169 ЦПК України, ст.ст. 9, 71, 94, 110, 111, 121, 122, 160, 161, п. 4 ч. 2 ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Мельникове'" (ідентифікаційний код 30760386, місцезнаходження: вул. Радянська, 4, с. Мельникове, Валківський район, Харківська обл.) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 14070760, місцезнаходження: м. Харків. Майдан Свободи 5) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 11371,79 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-госполарських санкцій у розмірі 112,53 грн, на загальну суму 11484.32 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири грн. 32 коп.) грн.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 09 липня 2010 року.

Суддя Волкова Л.М.