Постанова № 10391405, 13.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6742/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року                                                                                                   м. Одеса         

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді         Корой С.М.

секретар  судового засідання         Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Марін-Імпорт»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення, суд,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Марін-Імпорт»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002072310/0, прийняте державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси   10.03.2009 року.

В своєму позові позивач зазначив, що  ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі акту № 3282/23-3/32288729 від 24.02.2009 року, складеного за результатами перевірки, та яким встановлено порушення  пп. 4.1.1., 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.2., 7.3.3., 7.3.4. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 00020723110/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ТОВ «Марін-Сервіс»по податку на прибуток на суму 53340 грн., в тому числі 35560 грн. за основним платежем та 17780 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим. Позивач вказує, що сума в 4,1 тис. грн. не муже бути віднесена до складу валових доходів, оскільки не підпадає під поняття валового доходу з огляду на те, що заборгованості засновників ТОВ «Марін-Сервіс»по внесках до статутного фонду у розмірі 16,5 тис грн. станом на 10.02.2009 року не було, оскільки статутний фонд підприємства був сформований 29.12.2004 року, що засновники позивача не приймали рішення щодо направлення суми своєї заборгованості по внесках до статутного фонду підприємства на погашення результатів його діяльності в 4 кварталі 2007 року та вказує, що така можливість навіть не передбачена чинним законодавством України. Відповідно до балансу за 2007 рік структура власного капіталу складала статутний капітал 16,5 тис.  грн., непокритий збиток 12,4 тис. грн., 4,1 тис. грн. –усього за розділом «Власний капітал». Щодо завищення суми валових витрат за період з 01.07.2006 року по 19.02.3009 року на суму 112939 грн. у результаті перерахунку балансової вартості валюти позивач зазначає, що він на підставі  пп.7.3.2., 7.3.4. п.7.3. ст. 7, пп. 11.2.3. п.11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»законно  збільшив валові витрати на дату фактичного отримання товарів за їх вартістю згідно з вантажно-митними деклараціями і, після придбання, перерахування валюти за кордон і визначення її фактичної балансової вартості, уточнив валові витрати, а визначити суму валових витрат, якщо першою подією було отримання товарів, неможливо, оскільки балансова вартість перерахованої за них валюти ще невідома, у зв’язку з тим, що вона не перерахована. Позивач вказує на поверховий характер проведеної перевірки та розбіжності у сумі заниження податку на прибуток в акті та у податковому повідомленні-рішенні, прийнятому на його підставі. Позивач стверджує, що перевірка була поведена з порушенням норм законодавства, а саме держінспекторами не були витребувані пояснення щодо виявлених порушень, позивача не запросили для його участі під час складання висновку на заперечення до акту перевірки, який, окрім цього, не був підписаний особами, що проводили перевірку, в акті перевірки в порушення вимог законодавства зазначені  вид та розмір штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення, висновки за результатами зроблені за відсутності необхідних доказів.

Відповідач надав до суду заперечення на адміністративний позов (а.с. 44-49), в яких зазначив, що під час проведення перевірки ТОВ “Марін-Імпорт», що була проведена на підставі п.6 ч.6 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказу ДПІ від 28.01.2009 року № 129 на проведення позапланової виїзної перевірки у зв’язку з ліквідацією підприємства, були встановлені наступні порушення. В порушення п.п. 4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону «України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валового доходу не включено у 3 кварталі 2006 року суму доходу по відвантаженим товарам ПП «Галия –ХХІ»у сумі 12600, 00 грн., у 4 кварталі 2006 року суму доходу по відвантаженим товарам ПП «Галия –ХХІ»у сумі 12599, 00 грн., та позивач не оспорює ці порушення у своєму позові. Відповідач вказує на порушення позивачем пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що виникло через невнесення ним до валового доходу заборгованості засновникам по внеску у статутний фонд ТОВ «Марін-Імпорт» у розмірі 4100,00 грн. Заборгованість засновникам по внескам у статутний капітал станом на 10.09.2007 року становить 16,5 тис. грн. За рішенням власників вона направлена на погашення результатів діяльності у сумі 12,4 тис. грн., тому різниця непогашеної заборгованості у розмірі 4100,00 грн. повинна бути віднесена до складу валового доходу. Можливість списання непокритих збитків передбачена в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 року № 291. Відповідачем зазначено, що ним встановлене неправомірне завищення валових витрат на суму 112939,00 грн. в результаті того, що позивачем в порушення п.7.3 ст.7 вказаного Закону здійснювався перерахунок балансової вартості валюти. Відповідач наполягає на правильності обчислення ним суми заниження позивачем податку на прибуток та наводить його розрахунок з посиланням на сторінки акту перевірки, а також зазначає що  процедура прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення була вчинена відповідно до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі та надав уточнення до позову (а.с. 120-122), в яких зазначив, що станом  на 31.12.2007 року ТОВ «Марін-Імпорт»по балансу було відображено дебіторську заборгованість (ст. 160, ст. 210 балансу) 4,2 тис грн.. та прибуток станом на 31.12.2007 року (ст. 380 балансу) –4,1 тис грн. Але у 2008 році непогашена дебіторська заборгованість (ст. 210 балансу) була списана за  рахунок прибуток підприємства (ст. 380 балансу 2008 року). Також позивач зазначив, що ніколи не здійснював перерахунок заборгованості нерезидентам в іноземній валюті, та зазначив що при імпорті ним товарів першою подією було отримання товару, а датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів, але визначити розмір валових витрат по розрахунку з нерезидентом є неможливим, так як балансова вартість валюти стане відома тільки після проведення фактичного розрахунку, тобто позивачем фактично було проведено коригування валових витрат за розрахунок балансової вартості валюти після проведення оплати нерезиденту. А також зазначив, що відповідачем в акті перевірки та у реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТОВ «Марін-Імпорт»за 2007 рік невірно зроблено формулювання «перерахунок заборгованості у валюті».

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, посилаючись при цьому на доводи та обґрунтування, викладені в наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються,  встановив наступне.

Суд встановив, що з 02.02.2009 року по 19.02.2009 року посадовими особами державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Марін-Імпрот»з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.007.2006 року по 19.02.2009 року та валютного законодавства за період з 01.07.2006 року по 19.02.2009 року, за результатами якої було складено акт від 24.02.2009 року № 3282/23-3/32288729 ( а.с. 9-33).

За результатами перевірки відповідачем було встановлено та відображено в акті перевірки порушення ТОВ «Марін-Імпорт»пп..4.1.1., 4.1.6. п.4.1 ст. 4, пп.7.3.2., 7.3.3., 7.3.4. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 35289,00 грн.

На підставі акта перевірки  державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 0002072310/0, яким визначено податкове зобов’язання ТОВ «Марін-Імпорт»по податку на прибуток на загальну суму 53340, 00 грн., в тому числі 35560 грн. за основним платежем та 17780 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 8).

Під час перевірки відповідачем було виявлено, що позивачем в порушення пп.4.1.1. п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валового доходу у 3 кварталі 2006 року не включено суму доходу по відвантаженим товарам ПП «Галия-ХХІ»у сумі 12600,00 грн., а у 4 кварталі 2006 року –12599,00 грн., що сталося внаслідок неповного відображення суми валового доходу по операціям  з поставки ароматизатору крабового згідно з договором № 1/08-06 від 17.08.2006 року з ПП «Галия-ХХІ».

Валовий доход згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до пп.4.1.1. п.4.1. ст. 4 цього Закону валовий доход, зокрема, включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Позивач в своєму позові не вказує жодних спростовань з приводу заниження ним валового доходу у перевіряємому періоді на вказану суму (12599,00+ 12600,00), що в свою чергу вплинуло на визначення податкового зобов’язання позивача по податку на прибуток у сумі 6300 грн. (12599+12600)х 25 %) та в подальшому з урахуванням штрафних  (фінансових) санкцій, передбачених чинним законодавством України у таких випадках, знайшло своє відображення в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. За таких обставин суд вважає вимоги позивача в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Перевіркою встановлено  заниження задекларованих ТОВ «Марін-Імпорт»показників у рядку 01.6 Декларації «інші доходи»на суму 4100,00 грн. Перевіряючими зазначено, що заборгованість засновників по внесках у статутний капітал становить станом на 10.09.2007 року –16,5 тис грн.,  за рішенням власників заборгованість по внескам у статутний фонд засновників направлена на погашення результатів діяльності у сумі 12,4 тис. грн. Різниця непогашеної заборгованості 4,1 тис грн. підлягає  включенню до складу валового доходу у 4 кварталі 2007 року.

Судом досліджений баланс  ТОВ «Марін-імпорт»на 31.12.2008 року (а.с. 123), відповідно до якого у розділі І «Власний капітал» визначені наступні показники: статутний капітал –16,5 тис грн., нерозподілений прибуток (непокритий збиток)  (- 12,4) грн., усього за розділом І –4,1 тис. грн.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Згідно з п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87 , у статті "Статутний капітал" наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства. Підприємства, для яких не передбачена фіксована сума статутного капіталу, відображають у цій статті суму фактичного внеску власників до статутного капіталу підприємства.

Пунктом 42 цього Положення передбачено, що у статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" відображається або сума нерозподіленого прибутку, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

З урахуванням наведених положень, позивачем правомірно було визначено розмір власного капіталу шляхом вирахування непокритого збитку зі статутного капіталу, що склало 4,1 тис грн.

Жодних доказів про те, що за рішенням власників заборгованість по внескам у статутний фонд засновників направлена на погашення результатів діяльності у сумі 12,4 тис. грн., про наявність такої заборгованості по внескам у статутний фонд, а також будь-яких пояснень стосовно необхідності віднесення зазначеної суми до  складу валових доходів та підстав, з яких зазначена сума повинна бути визначена  як доходи з інших джерел, до суду не надано, у зв’язку з чим суд вважає неправомірним висновок перевіряючих щодо заниження  валового доходу підприємства на 4100 грн.

В акті перевірки  встановлено, що  позивачем завищено суму валових витрат за перевіряє мий період у сумі 112939,00 грн., що є  порушенням пп. 7.3.2., 7.3.3., 7.3.4. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з якими витрати, понесені платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно з положеннями підпунктів 7.3.1., 7.3.4., 7.3.6. цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв’язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Судом встановлено, що позивачем укладались зовнішньоекономічні контракти  від 01.06.2004 року № 2004/01 з компанією «Atlantika»(Париж, Франція) на поставку товару згідно з додатками до контракту (т. 1 а.с. 135-138), від 10.02.2005 року № 10/02/2005 з АО «Sudpack Europe»(Швейцарія) про купівлю-продаж плівки для вакуумної упаковки продуктів харчування (т. 1 а.с. 139-141), від 22.01.2003 року № 2003/01 з  компанією «Activ International»на поставку товару згідно з  додатками до контракту (т. 1 а.с. 142 –146).

На виконання зазначених контрактів контрагентами позивача поставлялись товари, про що свідчать відповідні вантажні митні декларації.

Так, згідно з  вантажною митною декларацією  від 19.04.2007 року № 511000203/7/000602 (т.1.  а.с. 156-157) на підставі додатку до контракту № 2003/01 від 22.01.2003 року від 06.04.2007 року № 17  (т. 1 а.с. 158) був поставлений товар на загальну суму 91864,52 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 12.07.2007 року позивачем придбано 91864,52 Євро, що становило 640066,04 грн. (т.1. а.с. 159). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.07.2007 року № 17 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 160);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 20.03.2007 року № 511000203/7/000383 (т.1.  а.с. 161-162) на підставі додатку до контракту № 2004/01 від 01.06.2004 року від 07.03.2007 року № 13  (т. 1 а.с. 163) був поставлений товар на загальну суму 122250,00 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 22.06.2007 року позивачем придбано 122250,00 Євро, що становило 831300,00 грн. (т.1. а.с. 164). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 22.06.2007 року № 16 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 165);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 17.04.2007 року № 511000203/7/000597 (т.1.  а.с. 166) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 05.04.2007 року № 19  (т. 1 а.с. 167) був поставлений товар на загальну суму 18324,46 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 15.05.2007 року позивачем придбано 18324,46 Євро, що становило 125705,80 грн.(т.1. а.с. 173). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 15.05.2007 року № 15 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 174);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 13.10.2006 року № 500040000/6/038534(т.1.  а.с. 175) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 28.09.2006 року № 13  (т. 1 а.с. 176) був поставлений товар на загальну суму 14804,67 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 06.11.2006 року позивачем придбано 14804,67 Євро, що становило 96230,36 грн. (т.1. а.с. 180). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 06.11.2006 року № 16 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 181);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 09.02.2007 року № 511000203/7/000072 (т.1.  а.с. 182) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 29.01.2007 року № 17  (т. 1 а.с. 183) був поставлений товар на загальну суму 18289,22 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 05.03.2007 року позивачем придбано 18289,22 Євро, що становило 122263,44 грн.(т.1. а.с. 187). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.03.2007 року № 7 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 188);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 27.12.2006 року № 500040000/6/255376 (т.1.  а.с. 189-190) на підставі додатку до контракту № 2004/1 від 01.06.2004 року від 11.12.2006 року № 12  (т. 1 а.с. 191) був поставлений товар на загальну суму 132750,00 Євро. Згідно з відмітками банку про купівлю валюти на УМВБ 05.03.2007 року позивачем придбано 66375,00 Євро, що становило 443716,88 грн. (т.1. а.с. 192) та 30.03.2007 року 66375,00 Євро, що становило 449358,75 грн. (т.1 а.с. 194). Згідно з  платіжними дорученнями в іноземній валюті від 05.03.2007 року № 8 (т.1. а.с. 193) та від 30.03.2007 року № 10 (т.1 а.с. 195)  зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару;

Згідно з вантажною митною декларацією  від 22.02.2007 року № 511000203/7/666162 (т.1.  а.с. 196-197) на підставі додатку до контракту № 2003/1 від 22.01.2003 року від 07.02.2007 року № 16  (т. 1 а.с. 198) був поставлений товар на загальну суму 87780,00 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 12.04.2007 року позивачем придбано 87780,00 Євро, що становило 596904,00 грн. (т.1. а.с. 200. Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.04.2007 року № 11 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 201);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 27.03.2007 року (т.1. а.с. 202) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 19.03.2007 року № 18  (т. 1 а.с. 203) був поставлений товар на загальну суму 14867,18 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 24.04.2007 року позивачем придбано 14867,18 Євро, що становило 102375,40 грн. (т.1. а.с. 211). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 24.04.2007 року № 12 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 212);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 20.10.2006 року № 500040000/6/040512 (т.1.  а.с. 213-214) на підставі додатку до контракту № 2003/1 від 22.01.2003 року від 03.10.2006 року № 14  (т. 1 а.с. 215) був поставлений товар на загальну суму 113540,00 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 16.01.2007 року позивачем придбано 113540,00 Євро, що становило 751294,18 грн.(т.1. а.с. 217). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 16.01.2007 року № 2 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 218);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 26.04.2006 року № 500040000/6/012672 (т.1.  а.с. 220-221) на підставі додатку до контракту № 2004/1 від 01.06.2004 року від 03.04.2006 року № 8  (т. 1 а.с. 222) був поставлений товар на загальну суму 156350,00 Євро. Згідно з відмітками банку про купівлю валюти на УМВБ 18.08.2006 року позивачем придбано 78175,00 Євро, що становило 508528,38 грн.(т.1. а.с. 223) та 19.07.2006 року 78175,00 Євро, що становило 498756,50 грн. (т.1 а.с. 225). Згідно з  платіжними дорученнями в іноземній валюті від 18.08.2006 року № 14 (т.1. а.с. 224) та від 19.07.2006 року № 12 (т.1 а.с. 226)  зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару;

Згідно з вантажною митною декларацією  від 20.10.2006 року № 500040000/6/007032 (т.1.  а.с. 227) на підставі додатку до контракту № 2003/1 від 22.01.2003 року від 20.02.2006 року № 12 (т. 1 а.с. 228) був поставлений товар на загальну суму 85504,75Євро. Згідно з відмітками банку про купівлю валюти на УМВБ 11.07.2006 року позивачем придбано 42751,75 Євро, що становило 276176,31 грн.(т.1. а.с. 230) та 42753.00 Євро. Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 11.07.2006 року № 11 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 231);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 29.11.2006 року № 500040000/6/048992 (т.1.  а.с. 232) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 30.10.2006 року № 15  (т. 1 а.с. 233) був поставлений товар на загальну суму 6346,21 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 27.12.2006 року позивачем придбано 113540,00 Євро, що становило 42519,61 грн.(т.1. а.с. 237). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 27.12.2006 року № 19 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 238);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 29.11.2006 року № 500040000/6/045996 (т.1.  а.с. 239) на підставі додатку до контракту № 10/02/2005 від 10.02.2005 року від 23.10.2006 року № 14  (т. 1 а.с. 210) був поставлений товар на загальну суму 17162,31 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 08.12.2006 року позивачем придбано 1716231 Євро, що становило 116188,84 грн.(т.1. а.с. 245). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 08.12.2006 року № 18 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 246);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 12.09.2006 року № 500040000/6/033387 (т.1.  а.с. 247) на підставі додатку до контракту № 2004/1 від 01.06.2004 року від 17.08.2006 року № 9  (т. 1 а.с. 248) був поставлений товар на загальну суму 71100,00 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 15.11.2006 року позивачем придбано 71100,00 Євро, що становило 464994,00 грн.(т.1. а.с. 249). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 15.11.2006 року № 17 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.1. а.с. 250);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 29.06.2006 року № 500040000/6/021050 (т.2.  а.с. 1) на підставі додатку до контракту №10/02/2005 від 10.02.2005 року від 14.06.2006 року № 12  (т. 2 а.с. 2) був поставлений товар на загальну суму 16485,63 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 21.07.2006 року позивачем придбано 16485,63 Євро, що становило 105837,74 грн.(т.2. а.с. 3). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 21.07.2006 року № 13 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.2. а.с. 4);

Згідно з вантажною митною декларацією  від 15.06.2006 року № 500040000/6/019245 (т.2.  а.с. 5) на підставі додатку до контракту № 2003/1 від 22.01.2003 року від 29.05.2006 року № 13  (т. 2 а.с. 6) був поставлений товар на загальну суму 79384,41 Євро. Згідно з відміткою банку про купівлю валюти на УМВБ 15.09.2006 року позивачем придбано 79384,41 Євро, що становило 510441,76 грн.(т.2. а.с. 8). Згідно з  платіжним дорученням в іноземній валюті від 15.09.2006 року № 15 зазначена сума перерахована на рахунок поставщика товару (т.2. а.с. 9).

Аналізуючи наведені докази, суд встановив, що оплата за поставлені товари здійснювалась позивачем пізніше, ніж йому поставлявся  товар.

Відповідно до пп. 11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Разом з тим, згідно з пп. 7.3.2. п. 7.3 ст. 7 цього Закону доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податку у зв'язку з таким продажем (виручка в іноземній валюті), визначається за курсом, зазначеним у першому абзаці цього підпункту.

Відповідно до пп.7.3.4. п.7.3. ст. 7 Закону витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Підпунктом 7.3.4.п.7.3. ст. 7 Закону визначено, що у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.

Сукупний аналіз норм, якими регламентовано оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті, та Правила ведення податкового обліку, зокрема, пп. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначається дата збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, беручи до уваги, що за обставинами даної справи при імпорті товарів першою подією було отримання товару, а датою збільшення валових витрат є дата оприбуткування товарів, але визначити розмір валових витрат по розрахунку з нерезидентом є неможливим, оскільки балансова вартість валюти стає відомою тільки після проведення фактичного розрахунку, суд вважає, що позивачем фактично проведено коригування валових витрат після проведення оплати нерезиденту, тобто доведення валових витрат до рівня справжньої балансової вартості валюти.

Таким чином, формування позивачем валових витрат при імпортних операціях, виходячи з балансової вартості іноземної валюти, відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновок відповідача щодо завищення позивачем суми валових витрат на суму 112939,00 грн. є протиправним.

На підставі встановленого суд вважає, що вимоги  позивача є частково обґрунтованими  та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись  ст. ст. 2,4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Марін-Імпорт»до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 10 березня 2009 року № 0002072310/0, яким визначено суму  податкового зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Марін-Імпорт» з податку на прибуток у сумі 53340 грн., в тому числі за основним платежем 35560 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 17780 грн., у частині визначення суми податкового зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю «Марін-Імпорт» з податку на прибуток у сумі 43890 (сорок три тисячі вісімсот дев’яносто) гривень, в тому числі  за основним платежем  - 29260 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14630 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через  Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також  апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 13.07.2010 року.

Суддя                                                                                          С.М.Корой

13 липня 2010 року