Ухвала суду № 103910743, 07.04.2022, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1808/21

Провадження № 1-кп/675/21/2022

У Х В А Л А

"07" квітня 2022 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Беліци О. М.,

з участю прокурора Денесюка Р. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Іванова А. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ізяславі у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021244000000481, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року про кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

07 квітня 2022 року прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки 11 квітня 2022 року закінчується строк тримання під вартою ОСОБА_1 , однак у відношенні обвинуваченого наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні одинадцяти кримінальних правопорушень, ряд з яких відноситься до категорії тяжких, котрі скоєні під час іспитового строку, ОСОБА_1 був неодноразово судимим за злочини проти власності. Прокурор зазначає, що існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, що доводиться наявністю кримінального провадження № 12021244000000680 про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , яке направлене до суду. Також, перебуваючи на волі, обвинувачений може незаконно вплинути на потерпілих та свідків зі сторони обвинувачення шляхом висловлювання погроз, застосування фізичного насильства, схиляння їх до дачі щодо нього неправдивих показань, оскільки із вказаними особами ОСОБА_1 проживає в одному населеному пункті. Крім того, прокурор зазначив, що ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не працевлаштований, що свідчить про наявність ризику того, що ОСОБА_1 може переховуватись від суду, що унеможливить контроль за його поведінкою та явкою до суду у разі обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Як на доказ своїх доводів прокурор послався на наявність вагомих доказів, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у інкримінованих йому злочинах.

Обвинувачений ОСОБА_1 09 березня 202 року звернувся до суду з письмовою заявою про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з бажанням проходження військової служби.

Захисник обвинуваченого адвокат Іванов А. Б. повідомив, що звернувся до процесуального прокурора з клопотанням в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з бажанням обвинуваченого проходити військову службу вважає, що, враховуючи бажання ОСОБА_1 проходити військову службу, доцільно змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив власне бажання проходити військову службу, тому вважає недоцільним утримання його під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За вимогами ч. 3 цієї ж статті незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

При вирішенні заявлених прокурором, захисником та обвинуваченим клопотань судом враховуються положення ст. 131 КПК України, якою визначено, що одним із передбачених КПК України видом заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є запобіжні заходи, що застосовуються на підставі ухвали суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, якщо прокурор доведе, що є підстави для його застосування.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначено у ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд, дослідивши клопотання, заявлене прокурором, вислухавши позицію учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

19 липня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000481 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

08 серпня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000555 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

02 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000635 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

03 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000641 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

03 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000642 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 2 КК України.

06 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000648 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 2 КК України.

06 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000649 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 2 КК України.

09 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000656 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

10 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000661 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

11 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000667 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

16 вересня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021244000000694 внесені відомості про кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення ст. 185 ч. 3 КК України.

30 вересня 2021 року кримінальні провадження № 12021244000000481, № 12021244000000555, № 12021244000000635, № 12021244000000641, № 12021244000000642, № 12021244000000656, № 12021244000000661, № 12021244000000667, № 12021244000000694 об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12021244000000481.

28 жовтня 2021 року кримінальні правопорушення № 12021244000000481, № 12021244000000648, № 12021244000000649 об`єднані в одне провадження та присвоєно єдиний номер 12021244000000481.

28 жовтня 2021 року ОСОБА_1 оголошено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України.

27 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 25 грудня 2021 року включно.

17 грудня 2021 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 14 лютого 2022 року включно.

11 лютого 2022 року ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 11 квітня 2022 року включно.

Суд наголошує, що метою і підставою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд також враховує особу, вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного: те, що ОСОБА_1 одружений і має малолітню дитину, являється учасником бойових дій, що було встановлено судом з допиту матері обвинуваченого ОСОБА_2 17 грудня 2021 року.

Вказані обставини не є визначальними та такими, що давали б можливість обрати ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що в ухвалі слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької областівід 27 жовтня 2021 року № 688/2732/21 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено альтернативний вид запобіжного заходу - заставу. У вказаній ухвалі зазначено, що при внесенні суми застави ОСОБА_1 буде звільнений з місць попереднього ув`язнення і він вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Так, при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. ч. 2, 3 КК України.

Враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, даних про його особу, зокрема те, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні злочинів, які відносяться до категорії нетяжких та тяжких, за які Кримінальним кодексом України, передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до п`яти та до шести років, що вчинені протягом встановленого судом іспитового строку за попереднім вироком, крім вищевикладеного, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні № 12021244000000680, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань14 вересня 2021року, котре скероване до розгляду до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що, знаходячись на волі, ОСОБА_1 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, котрі проживають в одному населеному пункті з обвинуваченим, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.

За таких обставин, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Розділ IX-1 КПК України доповнено статтею 616 згідно із Законом № 2125-IX від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав».

Згідно ч. 1 ст. 616 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Таким чином з 22 березня 2022 року офіційно визначено порядок звернення з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та встановлені відповідні обмеження щодо можливості скористуватись таким правом.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат Іванов А. Б. повідомив, що звернувся до процесуального прокурора з відповідним клопотанням.

Станом на 07 квітня 2022 року від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, жодних інших клопотань від прокурора щодо ОСОБА_1 до суду не надходило.

Отже, на момент розгляду клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою захисник обвинуваченого звернувся з клопотанням про скасування запобіжного заходу у порядку, визначеному ст. 616 КПК України. За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з бажанням проходження військової служби підлягає залишенню без розгляду через порушення встановленого порядку подання та розгляду такого клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов переконливого висновку, що обвинуваченому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, внаслідок чого не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає можливим змінити ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання, відтак клопотання захисника обвинуваченого задоволенню не підлягає.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід обчислювати з дня винесення ухвали, тобто з 07 квітня 2022 року.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Суд прийняв до уваги, що в ухвалі слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької областівід 27 жовтня 2021 року № 688/2732/21 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначенорозмір застави у розмірі 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривеньз покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України. Суд приходить до висновку, що зазначений розмір застави є обґрунтованим і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у разі внесення застави знаходить за необхідне встановити розмір застави у зазначених межах.

Керуючись ст. ст. 331, 372, 376, 393-395 Кримінального процесуального кодексу України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката Іванова Антона Броніславовича про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання відмовити.

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв`язку з бажанням проходження військової служби залишити без розгляду через порушення встановленого порядку подання та розгляду такого клопотання.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 07 квітня 2022 року по 05 червня 2022 року включно.

Ухвала діє по 05 червня 2022 року включно.

ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Розмір застави визначити у розмірі 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, які можуть бути внесені як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Хмельницькій області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

а) прибувати за першою вимогою до прокуратури або суду;

б) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Ізяслав Хмельницької області - без дозволу прокурора або суду;

в) повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 червня 2022 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор».

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу вручити ОСОБА_1 негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя О. С. Янішевська