Ухвала суду № 103910469, 05.04.2022, Франківський районний суд м. Львова

465/1892/19

2/465/2647/22

Ухвала

про самовідвід

"05" квітня 2022 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., вивчивши матеріали цивільної справиза позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 29.05.2019 року провадження у справі відкрито та справу призначено до підготовчого засідання на 08.10.2019р., визнано явку позивача обов`язковою.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03 березня 2021 року закрито підготовчепровадження тапризначено досудового розглядупо сутіцивільну справу, визнано обов"язковою явку в судове засідання позивача - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», для дачі пояснень з приводу обставин справи, якого зобов"язано представити оригінал кредитної справи для її дослідження у суді.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2021 року відкладено слухання справи у зв"язку з неявкою в судове засідання учасників процесу, визнано обов"язковою явку в судове засідання позивача - Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», для дачі пояснень з приводу обставин справи та надання оригіналу кредитної справи для огляду в судовому засіданні, роз"яснено позивачу, що відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Фрнаківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2021 року позовну заяву Акціонерного товаристваКомерційного банку«ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу Акціонерного товаристваКомерційного банку«ПриватБанк» задоволено, ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 09.10.2021р. скасовано і направлено справу для продовження розгляду до Франківського районного суду м. Львова.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2022 року, дану справу передано судді Кузю В.Я.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю, що як суддя підлягаю самовідводу з наступних підстав.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 2021 року позовну заяву Акціонерного товаристваКомерційного банку«ПриватБанк» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості залишено без розгляду, на підставі п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з того, що позивач або уповноважений представник, явка якого була визнана обов"язковою, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, вимога суду про обов`язкову явку в судове засідання та надання оригіналу кредитної справи для огляду не виконана.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а відповідно до п.3 з`являтися всудове засіданняза викликомсуду,якщо їхявка визнанасудом обов`язковою.

В постанові Львівський апеляційний суд вказав на те, що підстави для постановлення ухвали від 09 жовтня 2021 року відсутні, оскільки позивачем подавалися клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.

Моє ставлення як судді до даної позовної заяви уже висловлене у скасованій ухвалі, а відтак, даний факт є тією обставиною, що викликатиме сумнів у моїй неупередженості при повторному її вирішенні, та відповідно до п. 5 ч.1 ст.36 ЦПК України, є підставою для самовідводу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно зч.3ст.39ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надаліЄСПЛ), який констатує порушення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР(далі - Конвенція), зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартиненко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, де зазначається, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Отже, з метою виключення підстав та мотивів учасників судового провадження для сумніву у безсторонності, неупередженості чи об`єктивності під час розгляду справи, заявляю самовідвід та вважаю, що заява про відвід судді Кузя В.Я. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд

постановив:

Самовідвід суддіКузя В.Я. при розгляді цивільної справиза позовом Акціонерного товаристваКомерційного банку«Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задоволити.

Матеріали судової справи №464/1892/19 (судове провадження № 2/465/2647/22) передати до загальної канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна іоскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь