Рішення № 103909653, 11.04.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року Справа № 160/17478/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Славгородської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Славгородської селищної ради (далі - відповідач, Славгородська сільрада), в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

- зобов`язати Славгородську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0.12 га за рахунок земель, які знаходяться у розпорядженні Славгородської селищної ради, не надані у власність і не знаходяться ні в чиєму користуванні, згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за адресою Славгородська ОТГ, в населеному пункті с. Андрїївка.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він звернувся до Славгородської селищної ради із клопотанням (заявою) про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0.12 га для ведення особистого садівництва за рахунок земель, які знаходяться у розпорядженні Славгородської селищної ради. Вищевказані документи 26.07.2021 року було особисто вручено до канцелярії відповідача. Однак на даний час з боку відповідача у термін визначений п. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» не було прийнято рішення про надання або про відмову надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. 04.08.2021 року на електронну адресу позивач отримав відповідь від Славгородської селищної ради вих. № 1008/0/2-21 від 30.07.2021 року, по даному питанню, в якій посадові особи селищної ради вказали, що бажана земельна ділянка розташована на території с. Андріївка, оскільки на даний населений пункт відсутній Генеральний план, надати у власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва не має можливості. Позивач звертає увагу суду, що відповідь на звернення (заяву) була надана без розгляду її на сесії, тобто з порушенням чинного законодавства України. З даного приводу він 25.08.2021 року, через онлайн приймальню на офіційному веб- сайті https://www.ombudsman.gov.ua, звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та 10.09.2021 року на електронну адресу отримав відповідь, що рішення про надання або відмову у наданні дозволу оформлюється рішенням ради або наказом керівника управління Держгеокадастру. Відповідно до правової позиції Верховного суду, яка викладена в Постанові від 17.12.2018 року в справі № 509/4156/15-а та роз`яснення в листі Верховного Суду від 26.12.2018 року, відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу. Позивач вважає, що його клопотання протиправно не розглянуто відповідачем у встановлений законодавством місячний термін, та не надано дозволу на розробку проекту землеустрою чи мотивованої відмови в його наданні, у зв`язку з цим він звернувся з цією позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 року відкрито провадження у справі за позовом, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 17.01.2022 року о 10:00 год., за адресою 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань №11, а також зобов`язв Славгородську селищну раду протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду:

-належним чином засвідчену копію клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення (проекту) документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га на території Славгородської селищної ради.

-належним чином засвідчені копії документів, які подавалися позивачем разом із клопотанням щодо надання дозволу на розроблення (проекту) документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Славгородської селищної ради.

-належним чином засвідчену копію рішення за наслідком розгляду клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення (проекту) документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га на території Славгородської селищної ради.

14.01.2022 року на адресу суду надійшло клопотання, в якому відповідач повідомив, що рішення селищної ради за наслідком розгляду постійною комісією з питань земельних відносин, будівництва, перспективного планування та екології селищної ради клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення (проекту) документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0.12 га на території Славгородської селищної ради не приймалося. Також відповідач надав до суду докази у справі, а також просив розглядати справу без участі представника.

При цьому відповідач правом на надання відзиву не скористався, з клопотанням про продовження строку на надання відзиву до суду не звертався.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

В підготовче засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення якого повідомлені належним чином, просили здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Частиною 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.07.2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Славгородської селищної ради із клопотанням (заявою) про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0.12 га для ведення особистого садівництва за рахунок земель, які знаходяться у розпорядженні Славгородської селищної ради, не надані у власність і не знаходяться ні в чиєму користуванні, згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за адресою Славгородська ОТГ, в населеному пункті с. Андрїївка.

До клопотання позивач додав викопіювання з кадастрової карти та копію документа що посвідчує особу. Вказане клопотання було вручено особисто до канцелярії Славгородської селищної ради 26.07.2021 року.

Так, позивач отримав відповідь від Славгородської селищної ради вих. № 1008/0/2-21 від 30.07.2021 року, по даному питанню, в якій посадові особи селищної ради вказали, що бажана земельна ділянка розташована на території с. Андріївка, оскільки на даний населений пункт відсутній Генеральний план, надати у власність земельну ділянку для ведення індивідуального садівництва не має можливості.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативним актом, який регулює земельні відносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (з наступними змінами і доповненнями, в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції, далі по тексту - Земельний кодекс).

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з статтею 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (абзац перший частини першої). Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя). Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта).

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно- правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно- територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Жодного рішення стосовно розгляду клопотання позивача не прийнято та не надано ані суду, ані позивачу.

Крім того факт не прийняття рішення було підтверджено відповідачем у наданому до суду клопотанні від 14.01.2022 року.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2020 року у справі №316/979/18 зробив висновок, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Також Верховний Суд зазначив, що єдиною підставою для відмови може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Жодних інших правових підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

Отже, визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого земельного питання.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, за результатами розгляду клопотання особи повинно прийматись рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Проте, Славгородська селищна рада не здійснила належного розгляду клопотання позивача та не прийняла жодного рішення. Доказів протилежного до суду не надано.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17) під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем не розглянуто клопотання позивача згідно з вимогами статті 123 Земельного кодексу України та Закону № 280/97-ВР, суд робить висновок про необхідність визнання протиправною бездіяльність Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0.12 га за рахунок земель, які знаходяться у розпорядженні Славгородської селищної ради, не надані у власність і не знаходяться ні в чиєму користуванні, згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за адресою Славгородська ОТГ, в населеному пункті с. Андрїївка.

Згідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Славгородської селищної ради (код ЄДРПОУ 41751117, 52580, Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Славгород, вул. Космонавтів, 30) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Славгородської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо не розгляду в місячний термін клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки та не надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зобов`язати Славгородську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області у встановленому законодавством порядку розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого садівництва орієнтовною площею 0.12 га за рахунок земель, які знаходяться у розпорядженні Славгородської селищної ради, не надані у власність і не знаходяться ні в чиєму користуванні, згідно з наявною публічною інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, за адресою Славгородська ОТГ, в населеному пункті с. Андрїївка.

Стягнути з Славгородської селищної ради (код ЄДРПОУ 41751117) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2022 року.

Суддя О.М. Неклеса