Ухвала суду № 103908368, 07.04.2022, Лисянський районний суд Черкаської області

Cправа № 694/42/18

Провадження № 1-кп/700/13/22

УХВАЛА

іменем України

"07" квітня 2022 р. Лисянський районний суд Черкаської області в складі головуючого - судді: Пічкура С.Д., за участю секретаря: Сіденко Н.П., прокурора: Гончара Р.В., особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру: ОСОБА_1 , захисника: Кобринського В.О., законного представника: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка Черкаської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

установив:

Згідно обвинувального акта від 28 грудня 2017 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що у невстановлений слідством день, час, місці та спосіб, незаконно придбав паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів №2/2586 від 24.10.2017 року являється особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою 1,555 грам, та зберігав при собі з метою збуту до 20.10.2017 року коли близько 14 години 25 хвилин, поблизу перехрестя вул.І.Сошенка та вул.Дружби в м. Звенигородка Черкаської області незаконно збув, продавши за ціною 50 гривень, особі під зміненими анкетними даними - ОСОБА_3 , залученому оперативними працівниками Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області до проведення оперативної закуплі наркотичних засобів, психотропних речовин в рамках оперативно - розшуквої діяльності, вказаний наркотичний засіб.

Він же, повторно у невстановлені слідством день, час, місці та спосіб, незаконно придбав поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною рослинного походження, яка згідно висновку судової експертизи дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів №2/2586 від 24.10.2017 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 13,71 грам, та зберігав при собі з метою збуту до 30.10.2017 року, коли близько 20 годин 00 хвилин, на перехресті вул.Грушевського та вул.Кримського в м. Звенигородка Черкаської області незаконно збув, продавши за ціною 200 гривень, особі під зміненими анкетними даними - ОСОБА_3 , залученому оперативними працівниками Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області до проведення негласної слідчої (розшукової дії - контроль за вчинення злочину (оперативна закупка) в рамках кримінального провадження.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що своїми діями вчинив кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів.

За клопотанням прокурора, ухвалою суду від 20 квітня 2021 року у справі призначено судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи від 09 червня 2021 року № 211, ОСОБА_1 на період часу до якого відноситься правопорушення, в скоєнні якого обвинувачується, а також на теперішній час не міг та не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У зв`язку з чим, до нього можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2021 року змінено порядок розгляду кримінального провадження № 1-кп/700/23/21, справа № 694/42/2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 та продовжено судовий розгляд цього провадження згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України.

У судовому засіданні прокурор просив застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним типом нагляду вважаючи доведеним факт вчинення суспільно-небезпечних діянь саме ОСОБА_1 , передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав та суду пояснив, що співробітники поліції в Звенигородці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зустріли його на вул. Благовісній і сказали, що він купляє у ОСОБА_6 «траву» і попросили його, щоб він зробив у нього закупку, сказали, що дадуть йому «мічені гроші». Він відмовився. Через тижнів два, це вже була осінь, його знову ж ці працівники поліції зловили і сказали, що якщо він не хоче їм допомагати, то вони його підставлять і він опиниться в тюрмі. Через тижнів два до нього став приходити ОСОБА_7 , по змінених даних ОСОБА_3 , знав він його через свого сусіда, з яким разом курили марихуану. Він приходив майже кожен день і просив, щоб купив йому «травку». Він цим ніколи не займався, не торгував, лише купляв для власного вживання. 31 жовтня він був випивший, збирався на роботу, прийшов до нього ОСОБА_7 , сказав, що йому погано, в місті немає метадону, просив купити йому марихуани, щоб йому стало краще. Він вмовив його купити марихуани, дістав гроші 200 грн. купюрами 100,50,20,10 грн., сказав, що заробив їх. Вони приїхали до ОСОБА_6 , купив дві коробки за ці кошти, виніс йому видав і сказав, щоб більше до нього не приходив. Він запропонував під`їхати з ним випити пива, вони під`їхали до гральних автоматів, і там його затримали працівники поліції. Першого епізоду не було, це все видумане. Провели освідування при затриманні, світили руки ультрафіолетом, бачив жовті сліди від фарби на грошах. Був присутній ОСОБА_8 , начебто і водій був присутній. На дії працівників поліції з відповідною скаргою не звертався. На обліку у лікаря психіатра перебуває та періодично лікується у ОСОБА_9 , також перебуває на обліку у лікаря нарколога. Проводилась психіатрична експертиза влітку цього року. З 2014 року часто перебував на лікуванні у психіатричній лікарні. ОСОБА_7 був в судовому засіданні, він перебував в автомобілі прокурора в стані наркотичного сп`яніння, він з ним говорив.

Прокурор та орган досудового слідства вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_1 обґрунтовують на показаннях свідків, документах, протоколах слідчих дій, зокрема:

- протоколом огляду покупця та вручення йому грошових коштів від 20.10.2017 року, згідно якого, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , було проведено огляд грошової купюри номіналом 50 гривень серії УЗ №8878799 (а.к.п.9-10);

-протоколом добровільної видачі від 20.10.2017 р., згідно якого, в присутності понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , де ОСОБА_3 повідомив що у кармані знаходився наркотичний засіб - конопля, який кілька хвилин тому він купив у ОСОБА_12 та вручено йому грошові кошти для проведення оперативної закупки у сумі (а.к.п.11);

-протоколом огляду предмета від 21.10.2017 року згідно якого проведено огляд поліетиленового пакету, опечатаного биркою із пояснювальним написом: «Паперовий згорток із подрібненою речовиною, який 20.10.2017 добровільно видав ОСОБА_3 в ході проведення оперативної закупки у ОСОБА_1 », підписами понятих, учасників та відтиском печатки, в якому міститься паперовий згорток із подрібненою речовиною рослинного походження (а.к.п. 12);

-фототаблицею до протоколу огляду предметів від 21.10.2017 року (а.к.п. 13);

-висновком експерта №2/2586 від 24.10.2017 р., згідно якого речовина рослинного походження, яка надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса висушеного наркотичного засобу, складає 1,555 г. (а.к.п.18-21);

- заявою від 30.10.2017 року, згідно якої ОСОБА_3 надав згоду на проведення через нього оперативної закупки коноплі у ОСОБА_12 (а.к.п.23);

-протоколом огляду та помітки грошових коштів від 30.10.2017 року, згідно якого проведено огляд грошових кошті загальною сумою 200 (двісті) гривень, номіналом 100 грн. ( 1 шт. серія МН №0856467), 50 грн. (1шт. серії КТ№4632101), 20 грн. (1 шт. серії СЄ №8843756), 20 грн. (1 шт. серії СИ №1836825), 10 грн. (1шт. ХГ №0083084) призначених для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобу конопля у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.к.п.24-26);

-протоколом огляду та вручення грошових коштів від 30.10.2017 року, згідно якого проведено огляд ОСОБА_3 , який надав добровільну згоду у залученні його в якості покупця при проведенні оперативної закупівлі наркотичного засобу - конопля у ОСОБА_1 та вручення грошових коштів на загальну суму 200 (двісті) гривень, номіналом 100 грн. ( 1 шт. серія МН №0856467), 50 грн. (1шт. серії КТ№4632101), 20 грн. (1 шт. серії СЄ №8843756), 20 грн. (1 шт. серії СИ №1836825), 10 грн. (1шт. ХГ №0083084), (а.к.п.27);

-протоколом добровільної видачі від 30.10.2017 р., згідно якого ОСОБА_3 добровільно надав працівнику поліції прозорий згорток із полімерного матеріалу із подрібненою речовиною зеленого кольору(а.к.п.28);

-протоколом огляду предмету від 01.11.2017 р., та фото таблицями згідно яких проведено огляд прозорого поліетиленового пакету, опечатаного биркою із пояснювальним написом «Паперовий згорток із подрібненою речовиною, який 30.10.2017 року видав ОСОБА_3 , в ході проведення оперативної закупки в ОСОБА_1 » (а.к.п. 29-31);

-висновком експерта №2/2693 від 07.11.2017 р., згідно якого речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка надана на експертизу, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса особливо небезпечного наркотичного засобу ( канабіс) в перерахунку на висушену речовину, становить 13,71 г. (а.к.п.37-40);

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.10.2017 року, згідно якого було затримано та здійснено обшук ОСОБА_1 , під час обшуку нічого не виявлено та не вилучено (а.к.п. 42-47);

-протоколом освідування особи від 30.10.2017 року, згідно якого проведено освідування ОСОБА_1 та зроблені змиви із правої та лівої руки (а.к.п. 49-50);

- висновком за результатами медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.10.2017 встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного ( канабіоіди) сп`яніння (а.к.п.51);

-висновком експерта №2/2734 від 22.12.2017 р., згідно якого у змивах з рук ОСОБА_1 виявлено нашарування спеціального хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. На тампонах, якими проводили змиви з рук гр. ОСОБА_13 - виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, яка має люмінесценцію жовтого кольору. На контрольному тампоні, який використався для проведення змивів з рук гр. ОСОБА_1 - СХР не виявлено. На контрольному тампоні, який використався для проведення змивів з рук гр. ОСОБА_13 - СХР не виявлено. Спеціальні хімічні речовини, які мають люмінесценцію жовтого кольору виявлені на тампонах, якими проводили змиви з рук гр. ОСОБА_1 на тампонах, якими продили змиви з рук гр. ОСОБА_13 мають спільну родову належність зі спеціальною хімічною речовиною, яка надана на експертизу в якості порівняльного зразка на фрагменті паперу (а.к.п.114-120);

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчинені злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а також доказах, одержаних незаконним шляхом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовується при розгляді справ як джерело права.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що знає ОСОБА_1 . Знав, що ОСОБА_14 продає «травку». Працівники поліції запропонували йому зробити закупку у Бедренця, на що він погодився. Перший раз в середині жовтня 2017 року працівники поліції в присутності двох понятих дали йому гроші в сумі 50 грн. і він , попередньо домовившись із ОСОБА_1 про купівлю в нього коноплі , зустрівся з ним біля літейного заводу, купив в нього траву коноплі, віддав 50 грн., спустився вниз про вулиці, сів в автомобіль і віддав працівникам поліції в присутності понятих дану траву. Другий раз в кінці жовтня - на початку листопада 2017 року , знову йому запропонували працівники поліції зробити у Бедренця закупку. Працівники поліції дали йому 200 грн. на закупку, він домовився з ОСОБА_15 , під`їхав до нього додому. Бедренець сказав, що треба поїхати до ОСОБА_16 , прізвища його він не знає. Вони автомобілем приїхали до ОСОБА_16 , це біля Ощадного банку, він віддав гроші ОСОБА_15 200 грн., і ОСОБА_14 приніс йому коноплю. Він віддав коноплю працівникам поліції. Автомобіль був БМВ.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий. Років три назад працівник поліції ОСОБА_17 зателефонував до нього додому і попросив, щоб він був присутній в якості понятого при закупці наркотичних засобів. Він приїхав до поліції, там ще був один понятий, ОСОБА_3 , який мав закупляти наркотичні засоби, оглянули, видали гроші - купюру 50 грн., поїхали автомобілем в центр м. Звенигородка, там ОСОБА_18 зайшов в під`їзд будинку, а вони лишились в автомобілі. Потім повернувся, приніс загорнуту в газету речовину зеленого кольору і віддав працівникам поліції. Другий раз приблизно через 10 днів знову зателефонували працівники поліції і попросили бути понятим при закупці наркотичних засобів. Приїхали у відділення поліції, там знову ж ОСОБА_3 . Виїхали на пустир , дали ОСОБА_18 200 грн. і пішов. Через хвилин 30 повернувся із порошком зеленого кольору і видав його працівникам поліції. Особисто Бедренця він не бачив, не бачив як ОСОБА_14 передавав наркотичні засоби.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в 2017 році в жовтні місяці до нього зателефонував працівник поліції ОСОБА_19 ,як до колишнього працівника поліції і попросив бути понятим. Він приїхав до відділу поліції, там ще був ОСОБА_8 , вони сіли в автомобіль і поїхали в сторону суду, там звернули наліво і зупинились біля колишнього плодозаводу. В автомобілі з ним був ОСОБА_18 , ОСОБА_17 і ОСОБА_8 . Павлова працівники поліції оглянули, вилучили все, крім мобільного телефону, ОСОБА_17 видав йому 50 грн. однією купюрою і він пішов по вул. Дружби в сторону літейного заводу, на перехресті, там його чекав чоловік, від них на відстані біля 100 м. Вони поговорили між собою, той в нього щось взяв і повернувся назад. В цей час вони об`їхали автомобілем круг і повернулись на теж місце, де стояли. Приніс ОСОБА_18 в газеті згортка, там була чи сіра чи зелена, точно не пам`ятає, солома, яку помістили в поліетиленовий пакет, закрили, опечатали, склали протокол вилучення і вони з понятим ОСОБА_8 його підписали.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що з Бедренцем знайомий, в нормальних відносинах. Восени років чотири назад до нього прийшов ОСОБА_20 приніс йому борг за кросівки 200 грн., купюри були по 100,50,20 і 10 грн., віддав гроші і пішов. Він зайшов в будинок, став курити «травку» і побачив у вікно працівників поліції. Він злякався, взяв гроші, які він приніс, і втік до родичів. Його дівчина ОСОБА_21 відкрила двері, працівники поліції вилучили «травку», яку зберігав для власних потреб. В той вечір ОСОБА_15 наркотичних засобів не продавав. На наступний день він сам з`явився до працівників поліції і сказав, що вчора він злякався працівників поліції і втік. Ніяких змивів з його рук не було проведено працівниками поліції. Коштів в нього не вилучали.

За викладених обставин, з оцінки належності та допустимості наданих суду доказів, факт збуту наркотичної речовини особі зі зміненими даними ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 50 та 200 грн. 00 коп. під час проведення контрольованої та оперативної закупки наркотичних засобів саме ОСОБА_1 є недоведеним, суд вважає, що дані слідчі дії були проведені з істотним порушенням КПК України та практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, щодо першого епізоду контроль за вчиненням злочину не здійснювався, негласні слідчі дії не проводились, поняті ОСОБА_11 та ОСОБА_10 взагалі не були свідками збуту наркотичних засобів, більше того, надали суду різні за змістом показання щодо місця так-званої оперативної закупки.

Відносно другого епізоду, то слід звернути увагу на відсутність ухвали слідчого судді Апеляційного суду Черкаської області від 27 жовтня 2017 року про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо, відео контролю особи відносно ОСОБА_1 терміном з 27 жовтня 2017 року по 20 листопада 2017 року. За клопотанням сторони захисту, прокурор не надав суду жодних доказів, що він взагалі звертався до апеляційного суду з клопотанням про розсекречення даної ухвали, або хоча б отримання довідки, що така ухвала взагалі приймалась. Лист керівника Звенигородської місцевої прокуратури від 28 грудня 2017 року на ім`я голови Апеляційного суду Черкаської області таких фактів не підтверджує, оскільки немає доказів, що він взагалі направлявся апеляційному суду та відповіді на нього.

Відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», пункти 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», пункт 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

Встановлені факти у сукупності з активними діями поліції на досудовому слідстві, зокрема під час контролю за вчиненням злочину, свідчать про високий ступінь вірогідності залежності залегендованої особи ОСОБА_3 від органів держави та використання останніми вказаної обставини як спосіб тиску та контролю поведінки свідка, а також ставлять під сумнів добровільність співробітництва свідка з органами поліції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19 лютого 2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а саме: на свободу, особисту недоторканність, на повагу до приватного і сімейного життя, таємницю кореспонденції, на недоторканність житла (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Обвинувачення у вчиненні злочину не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо.

Конвенцією не заборонено використовувати на стадії попереднього розслідування такі джерела, як анонімні інформатори, якщо це виправдано характером злочину. Однак використання надалі таких джерел інформації судом для обґрунтування обвинувального вироку буде правомірним тільки в тому разі, коли є належні й достатні гарантії недопущення зловживань, зокрема коли встановлена чітка та прозора процедура надання дозволу на застосування таких оперативно-розшукових заходів, їх здійснення та контролю за цими діями (рішення від 26 жовтня 2006 року у справі «Худобін проти Росії», рішення від 6 вересня 1978 року у справі «Клаас та інші проти Німеччини»). Хоча зростання рівня організованої злочинності й потребує адекватного реагування, право на справедливий судовий розгляд справи, зокрема на належне здійснення правосуддя, поширюється на всіх осіб незалежно від тяжкості вчинених ними злочинів. Гарантування права на справедливе здійснення правосуддя є однією з правових основ демократичного суспільства; ігнорування цього права не може виправдати поставлену мету (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Делькур проти Бельгії»).

Так, зокрема, у справі «Тексейра де Кастор проти Португалії», (рішення від 9 червня 1998 року), Європейський суд зазначив, що використання негласних агентів має бути обмеженим і забезпеченим гарантіями навіть у справах, пов`язаних із боротьбою з торгівлею наркотиками. Хоча зростання організованої злочинності, безсумнівно, зумовлює застосування відповідних заходів, право на справедливий розгляд залишається на першому місці і не може бути принесене в жертву доцільності. Загальні вимоги справедливості, що містяться у ст. 6 Конвенції, застосовуються у провадженнях щодо всіх кримінальних справ: від найпростіших до найбільш заплутаних. Суспільним інтересом не можна виправдати використання доказів, здобутих шляхом підбурювання (спонукання) з боку поліції. Відповідно до цього ж рішення, якщо злочин вчинено значною мірою в результаті дій працівників поліції, які певним чином спровокували кримінальну діяльність і вона за інших обставин могла і не відбутися, така ситуація однозначно впливає на об`єктивність розгляду справи в суді. У даній справі Європейський суд визнав порушення п.1 ст.6 Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.271 КПК України контрольована та оперативна закупка є однією з форм контролю за вчиненням злочину. Згідно ч.4 цієї ж статті про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол.

Стороною обвинувачення не надано суду ніяких відомостей, які б підтверджували наявність у правоохоронних органів конкретних та об`єктивних підстав, що особою до якого застосовуються заходи медичного характеру ОСОБА_1 незаконно збувались наркотичні засоби, хоча зобов`язані були це зробити, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини, якщо доказ є результатом негласної операції, такої як оперативна закупівля наркотиків, органи влади повинні бути готовими продемонструвати, що у них були обґрунтовані причини для організації негласної операції. Наявність конкретних та об`єктивних підстав є обов`язковою умовою для здійснення негласних операцій, в тому числі і використання агентів під прикриттям.

Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії»).

На підставі наведеного, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до загальних правил КПК України, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, дійшов до висновку про необхідність відмовити в застосуванні примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 та закриття кримінального провадження, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.307 КК України.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 376, 512, 513, КПК України, суд

постановив:

Відмовити у застосуванні примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а кримінальне провадження №12017250140001171 від 21 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 307 КК України закрити.

Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено о 14 годині 11 квітня 2022 року.

Суддя С. Д. Пічкур