Рішення № 103907743, 11.04.2022, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2038/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Новицької А.І.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту належності та визнання права власності на спадкове майно.

В обгрунтовання первісного позову від 03.12.2021 року та уточненого позову поданого представником позивача від 17.03.2022 року зазначено, що мати позивача, ОСОБА_2 за життя володіла на праві власності житловим будинком з господарськими будівлями та спорудами, на підставі свідоцтва про право особистої власності № НОМЕР_1 від 20.04.1992 року, як голова колгоспного двору, на підставі рішення Кілійської міської ради № 38 від 26.02.1992 року, який розташований по АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 , згідно до вимог ст. 330 ЦК України створила (побудувала) нову річ, а саме житловий будинок на земельній ділянці, яка була надана у встановленому законом порядку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця в цьому будинку проживала та була зареєстрована ОСОБА_1 , яка фактично прийняла спадщину після смерті матері.

Як вказує позивач, її батько та чоловік спадкодавця - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті дружини спадщину не оформлював до нотаріальної контори не звертався.

У 2016 році позивач, оформила належним чином спадщину, в наслідок чого їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, але у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді вищезазначеного житлового будинку їй було відмовлено.

В зв`язку з зазначеним позивач просить суд:

- встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , як члену колгоспного двору - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа - 96,0 кв. м., житлова площа - 60, 1 кв. м.), літ. «Б» - сарай, літ. «В» - кухня, літ. «Г» - гараж, літ. «Е» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - сарай, літ. «И» - сарай, літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня, №1-5, І - надвірні споруди, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась.

Представник позивача ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області в підготовче судове засідання не з`явився, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 200, 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок № НОМЕР_1 від 20.04.1992 року, виданого Виконавчим комітетом Кілійської міської Ради народних депутатів встановлено, що житловий будинок під АДРЕСА_2 відносився до типу колгоспного двору, головою якого була - ОСОБА_2 , /а. с. 19-20/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 15.06.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , актовий запис № 279 від 27.09.1990 року, /а. с. 10/.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 21.01.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 26 від 21.01.2009 року, /а. с. 9/.

Відповідно довідки за вих. № 10604 від 25.08.2015 року, наданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , /а. с. 8/.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.04.2016 року, виданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Одеської області за реєстровим № 443 встановлено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: - земельної ділянки, що розташована на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, площею - 3,9957 га, в тому числі за земельними угіддями, рілля - 3,9957 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5122310100:01:003:0535. Основна категорія земель за цільовим призначенням, до якої належить земельна ділянка - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - А.01.01; цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка належала Спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності, на землю серії І-ОД №047044, виданого Кілійською міською радою Одеської області 27.10.2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1162, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за № НВ-5102812312016, виданого відділом Держгеокадастру у Кілійському районі Одеської області 30.03.2016 року, /а. с. 13/.

Згідно інформаційного листа за вих. № 119/02-14/115/2009 року, наданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у вигляді житлового будинку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, /а. с. 12/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , повторно виданого 13.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 1 від 03.01.2012 року, /а. с. 11/.

Згідно довідки за вих. № 10605 від 25.08.2015 року, виданого виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 була зареєстрована - ОСОБА_1 , /а. с. 8/.

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, складений КП Кілійським РБТІ та РОН встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа - 96,0 кв. м., житлова площа - 60, 1 кв. м.), літ. «Б» - сарай, літ. «В» - кухня, літ. «Г» - гараж, літ. «Е» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - сарай, літ. «И» - сарай, літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня, №1-5 - надвірні споруди, /а. с. 14-18/.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім`ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно п.5 ч. 2 ст. 293, ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як члену колгоспного двору, оскільки правовстановлюючий документ на даний будинок відсутній і вказана особа була головою двору.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до наданих суду доказів встановлено, що позивачу належить весь житловий будинок в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері, однак оформити право власності в нотаріальній конторі позивач не має можливості у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, у зв`язку з чим її право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 81,207, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК, ст. ст. 16, 1217, 1218, 1223, 1261,1233 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , як члену колгоспного двору.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на весь житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальна площа - 96,0 кв. м., житлова площа - 60, 1 кв. м.), літ. «Б» - сарай, літ. «В» - кухня, літ. «Г» - гараж, літ. «Е» - сарай, літ. «Ж» - сарай, літ. «З» - сарай, літ. «И» - сарай, літ. «К» - сарай, літ. «Л» - вбиральня, №1-5, І - надвірні споруди, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников