Постанова № 10390592, 07.06.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2010 р. справа № 2а-8820/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Роздільської Т.В.

при секретаріПригоди О.В.

за участю:

представника позивача Гусева М.В.,

представників відповідача Фролової Є.В., Литвиненко Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт», звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька 27.01.2010 року було складено акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» № 611/23-213/30350454 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

На підставі акту перевірки відповідачем на адресу позивача було направлено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930.

Відповідно до зазначеного акту перевірки, було зафіксовано, зокрема, що у порушення вимог статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (зі змінами та доповненнями) щодо зобовязань по декларуванню валютних цінностей, які перебувають за межами України в частині порушення порядку декларування за період: станом на 01.04.2009 року, на 01.07.2009 року, на 01.01.2009 року.

Відповідно до зазначеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено суму зобовязання позивача у розмірі 1 020 грн. (штрафним санкціями).

Позивач не погоджується із рішенням відповідача, вказуючи, що у складеному рішенні та акті є невідповідності між сумами нарахованих штрафних санкцій. Так відповідно до акту нарахована пеня на суму 67866,64 грн., а відповідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - 7900 грн.

Також, позивач, посилаючись на норми підпунктів 2.4.2 та 2.4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, вказує, виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обовязкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється, виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а також, що у акті не допускається визначення виду та розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Позивач вказує також, що підприємством надіслано позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду про стягнення дебіторської заборгованості за контрактом, за яким ДПІ зараховано штрафні санкції. Цей позо знаходиться на розгляді у суді.

Позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, надали суду письмові заперечення. Просили у задоволені позову відмовити.

Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Донецької міської ради 19.03.1999 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 307667 серії А00.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» знаходиться за адресою: 83012, місто Донецьк, вул. Куйбишева, буд. 202 А, код ЄДРПОУ 30350454.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» взяте на облік платника податку у ДПІ у Куйбишевському районі міста Донецька 09.04.1999 року за № 06602464 та перебуває на загальній системі оподаткування.

Свою діяльність позивач здійснює на підставі Статуту, затвердженого загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» (протокол № 1/н від 16 жовтня 2007 року).

Відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Таким чином, відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька - є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

З 25.12.2009 року по 22.01.2010 року Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі міста Донецька, на підставі направлень від 25.12.2009 року № 000607/1261, від 15.01.2010 року № 000623/8, здійснена виїзна планова перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, наслідки якої викладені в акті від 27.01.2010 року за № 661/23-213/30350454.

На підставі акту перевірки керівником податкового органу (відповідача у справі) згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15/93-ВР (зі змінами та доповненнями) прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000072240/0/30350454/1930 від 09.02.2010 року, яким визначені суми податкового зобов'язання (штрафні (фінансові) санкції) у розмірі 1020 грн.

Позивач з вказаним рішенням відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем були порушені його права, у звязку з чим він вимушений звернутися до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що позивач за період, що перевірявся податковим органом, тобто з 01.01.2006 року по 30.09.2009 року, здійснював зовнішньоекономічну діяльність, зокрема, ТОВ «Промбудремонт» було укладено контракт № 23 від 01.09.2008 року з ОАО «Снегиривские огнеупоры» (місто Снегири Московської області) на постачання товару згідно специфікаціям, вартістю 5000000 руб. РФ.

На виконання умов контракту товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» перерахувало валютні кошти нерезиденту на загальну суму 2929549,10 руб РФ., (що в еквіваленті складає 556292,08 грн.), граничний термін надходження товару 31.03.2009 року. Із-за неможливості поставити товар своєчасно, нерезидентом були повернуті валютні кошти на загальну суму 200000 руб. РФ, а саме: 13.05.2009 року 100000 руб. РФ (23715 грн.), 26.06.2009 року 100000 руб. РФ (24447 грн.).

У перевіряє мий період субєкт підприємницької діяльності надавав до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами на відповідні дати.

Також, судом встановлено та не спростовано сторонами у справі, що :

-станом на 31.03.2009 року мала місце прострочена дебіторська заборгованість

по ТОВ «Промбудремонт» за контрактом № 23 від 01.09.2008 року з ОАО ОАО «Снегиривские огнеупоры» (місто Снегири Московської області) у сумі 2929549,10 руб. РФ.

-станом на 01.07.2009 року мала місце прострочена дебіторська заборгованість

по ТОВ «Промбудремонт» за контрактом № 23 від 01.09.2008 року з ОАО ОАО «Снегиривские огнеупоры» (місто Снегири Московської області) у сумі 2729549 руб. РФ.

-станом на 01.10.2009 року мала місце прострочена дебіторська заборгованість

по ТОВ «Промбудремонт» за контрактом № 23 від 01.09.2008 року з ОАО ОАО «Снегиривские огнеупоры» (місто Снегири Московської області) у сумі 2929549 руб. РФ.

Предметом даного позову ТОВ «Промбудремонт» вказує рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930.

Правовою підставою прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій зазначене порушення позивачем пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15/93-ВР (зі змінами та доповненнями), який зазначає, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Тобто, відповідач ставить позивачу порушення порядку декларування з період: станом на 01.04.2009 року, станом на 01.07.2009 року, станом на 01.10.2009 року.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав та законних інтересів особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Для ефективного та своєчасного захисту і реалізації своїх прав, свобод та інтересів у сфері публічно правових відносин особи, які беруть участь у справі, наділені значним обсягом процесуальних прав, які вони реалізують під час розгляду справи в адміністративному суді. Також, зазначені особи наділені певними обовязками, що надає суду змогу здійснювати ефективний розгляд адміністративної справи.

Згідно з нормами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Із матеріалів справи, а саме, акту перевірки від 27.01.2010 року № 611/23-213/30350454, вбачається, що перевіркою дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства, виявлено декілька порушень ним вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, тобто, вимог статі 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994 року (зі змінами та доповненнями) та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15/93-ВР (зі змінами та доповненнями).

Проте, у даному адміністративному позові містяться лише доводи позивача стосовно висновків податкового органу щодо порушення ним вимог статі 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», але відсутні будь-які пояснення, які б підтверджували неправомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке позивач зазначає предметом даного спору.

В силу ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача, оскільки вони не стосуються рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930, оскарження якого є предметом цього спору. Будь-яких інших доказів у підтвердження своїх висновків про неправомірність рішення податкового органу позивач не надав.

У відповідності до ч.2 ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Це означає, що у деяких випадках законом чітко закріплене положення, що певним правам сторін кореспондують відповідні обовязки, тобто під час звернення до суду особа має право подавати докази, але одночасно на сторону покладається обовязок щодо доведення суду тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що позивач добросовісно не скористався належними йому процесуальними правами та не виконав свої процесуальні обовязки щодо надання суду доказів.

У відповідності до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідальність за порушення валютного законодавства, зокрема, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачена п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.

Суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не стягує витрати повязані зі сплатою судового збору з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94, 86, 158-163 Кодексу адмністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудремонт» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 року № 0000072240/0/30350454/1930.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена 07 червня 2010 року, у повному обсязі буде складена 11 червня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Роздільська Т. В.