Рішення № 103905730, 14.02.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/225/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2022 Справа № 908/3362/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/3362/21

за позовною заявою: громадської спілки "Українська ліга авторський та суміжних прав", вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7, м. Київ, 02002

до відповідача: фізичної особи-підприємця Афанасьєва Олексія Юрійовича, АДРЕСА_1

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватна організація "Українська ліга авторський та суміжних прав", вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10, м. Київ, 02002

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1, м. Київ, 02002

про стягнення 28 630,82 грн.

СУТЬ СПОРУ:

22.11.21 до господарського суду Запорізької області від громадської спілки "Українська ліга авторський та суміжних прав" засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява про стягнення з фізичної особи-підприємця Афанасьєва Олексія Юрійовича (далі ФОП Афанасьєв О.Ю.) - 28 630,82 грн. заборгованості за договором від 01.02.20 №ТРЦ-132/02/20-Н, з якої: 26 365,60 грн. основний борг, 612,76 грн. 3 % річних та 1 652,46 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача його грошових зобов`язань за договором № 01.02.20 №ТРЦ-132/02/20-Н.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/3362/21 між суддями від 22.11.21 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.11.21 по справі № 908/3362/21 позовну заяву громадської спілки "Українська ліга авторський та суміжних прав" про стягнення з фізичної особи-підприємця Афанасьєва Олексія Юрійовича 28 630,82 грн. заборгованості за договором від 01.02.20 №ТРЦ-132/02/20-Н залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої необхідно надати: належним чином засвідчені копії документів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження представника позивача на підписання позовної заяви.

13.12.21 до суду надійшла заява за вих. від 08.12.21 про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 29.11.21.

Ухвалою від 14.12.21 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/3362/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1. Приватну організацію "Українська ліга авторський та суміжних прав" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10, м. Київ, 02002);

2. Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1, м. Київ, 02002).

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 14.02.22 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

Наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується те, що позивачем копію ухвали про відкриття провадження у даній справі отримано 16.12.21.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові за вих. від 01.11.21 зазначає, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання за договором від 01.02.20, за умовами якого відповідач за надане невиключне право на публічне виконання оприлюднених музичних творів зобов`язався сплачувати позивачу винагороду (роялті). Посилаючись на приписи статей 612, 625 ЦК України, статей 230, 231, 232 ГК України, позивач просив позов задовольнити. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких визначає в сумі 10 000,00 грн. Разом з позовом надано заяву, в якій позивач повідомив, що докази про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після прийняття рішення у даній справі.

13.01.22 до суду надійшла заява за вих. від 10.01.22, в якій представник позивача просить суд вирішити питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну допомогу. Крім того, до вказаної заяви позивачем додано докази про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 2 та 3 ст. 252 ГПК України, 13.01.22 сплив 30-денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.

А тому, як наслідок, судом приймається до розгляду заява позивача за вих. від 10.01.22 щодо надання доказів про понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/3362/21), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Афанасьєва О.Ю. є: АДРЕСА_1 .

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/3362/21 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 50, 120, 121, 174, 176, 234, 235, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 14.12.21 про відкриття провадження у справі.

Однак, ухвала, яка надсилалась господарським судом на вказану адресу відповідача, від 14.12.21 про відкриття провадження у справі повернулась 25.01.22 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 16.12.21, ухвала суду від 14.12.21 про відкриття провадження у справі № 908/3362/21 (вих. № 022108 від 15.12.21) отримана представниками третіх осіб 1 та 2 - 21.12.21.

Пояснень з боку третіх осіб по суті спору суду не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/3362/21.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/3362/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 14.02.22.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.20 між фізичною особою-підприємцем Афанасьєвим Олексієм Юрійовичем (Користувач), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна Організація), приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська Організація) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) укладено договір про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах № ТРЦ-132/02/20-Н (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримує одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. Договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

За визначенням п. 3.3. Договору, за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. Користувач здійснює оплату за 1 (один) рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, Користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі також - Єдиний щомісячний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в Додатку № 3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП. ПО УЛАСП може надсилати Користувачу рахунок-фактуру та акт нарахування роялті в електронній формі, підписаний із використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу. Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4. цього договору.

Пунктом 3.4. договору обумовлено, що механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

Відповідно до п. 3.5 Договору, отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Положеннями п. 4.1, п. 4.2 Договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною. Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку № 2 до цього Договору і є його невід`ємною частиною.

У відповідності до п. 4.3 Договору, надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо в Додатках № 1 та № 2 до цього Договору. Строк дії цього Договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток № 1 та Додаток № 2 до цього Договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав визначені в Додатку № 3 до цього Договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку № 3 та в Додатках № 1 та № 2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим Договором та Додатком № 3 до нього при цьому порядок сплати винагороди роялті ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської організації та Суміжної організації встановлений також відповідно Додатками № 1 та № 2 до цього Договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього Договору.

В додатку № 1 до Договору про правомірне використання викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав від 01.02.20 (далі - Додаток № 1), за умовами п. 3.1. якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а Суміжна організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів суміжних прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).

Згідно із п. 5.1. Додатку № 1, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.02.21, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання.

У Додатку № 2 до Договору про правомірне використання викладено договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права від 01.02.20 (далі - Додаток № 2), за умовами якого Користувач здійснює (на Території) використання в комерційній діяльності Об`єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а Авторська організація надає стосовно Території Користувачу на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Об`єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) Авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього) (п. 3.1. Додатку № 2).

Цей Додаток № 2 набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.02.21, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 5.1 Додатку № 2).

У розділ 2 наведених договорів містяться такі визначення:

Користувач - фізична або юридична особа, що здійснює використання в комерційній діяльності фонограм та виконань/творів (далі - "Об`єкти суміжних прав", "Об`єкти авторського права");

Територія - загальна площа Закладу, стосовно якої надається дозвіл (невиключна ліцензія), яка визначена Сторонами у Додатку №3 до основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах);

Строк - строк використання "Об`єктів суміжних прав"/"Об`єктів авторських прав", на який наданий дозвіл (невиключна ліцензія), що відповідає строку цієї Ліцензійної угоди, зазначеному у п. 5.1. цієї Ліцензійної угоди, а у випадку коли строк зазначений у п. 5.1. закінчився, але ця Ліцензійна угода залишилась чинною - строк визначений на підставі п. 5.2. цієї Ліцензійної угоди;

Винагорода (Роялті) - загальна винагорода, яка повинна бути сплачена Користувачем (стосовно Строку) за використання Об`єктів суміжних прав/Об`єктів авторських прав на умовах цієї Ліцензійної угоди;

Об`єкти суміжних прав - фонограми та зафіксовані у них виконання без обмежень і виключень (тобто всі фонограми і зафіксовані у них виконання щодо яких Суміжною організацією здійснюється розширене колективне управління). Всі зазначені об`єкти вважається каталогом Суміжної організації;

Об`єкти авторського права - музичні недраматичні твори, музичні драматичні твори, аудіовізуальні твори та інші твори, що входять до Каталогу Авторської організації;

Ліцензійна угода - договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права/об`єктів суміжних прав;

Заклад - публічний заклад, в якому здійснюється господарська діяльність Користувача.

Додатки № 1 та № 2, укладені з однієї сторони ПО УЛАСП, яка діє від імені Користувача на підставі п. 1.1 Договору, згідно з яким Користувач доручив ПО УЛАСП укласти такі договори та з іншої сторони - Авторська Організація.

Додаток № 3 до Договору про правомірне використання містить перелік закладів, у яких Користувач здійснює використання Об`єктів суміжних прав та Об`єктів авторського права:

- Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40-Б (300 кв.м.);

- Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14А (300 кв.м.);

- Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 53 (300 кв.м.);

- Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8Б (300 кв.м.).

В пункті 2 Додатку № 3 сторонами погоджено наступний розмір Єдиного сукупного платежу за майнові права: 4 000,00 грн., тобто 1 000,00 грн. - Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40-Б; 1 000,00 грн. - Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14А; 1 000,00 грн. - Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, пр. Соборний, 53; 1 000,00 грн. - Атлетический клуб "Адреналин", м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8Б. Винагорода (Роялті) не може бути меншою ніж встановлено законодавством. Розмір платежів визначений відповідно до інформації, що була надана Користувачем.

Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (Договору про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше, ніж за п`ять днів до початку місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується) (п. 3 Додатку № 3).

Форма звіту про використані Об`єкти суміжних прав та Об`єкти авторського права передбачена в Додатку № 4 до Договору.

У Додатку № 5 до Договору про правомірне використання сторонами підписано угоду щодо питань обробки персональних даних в процесі взаємодії, відповідно до якої Користувач надає свою згоду на те, що ПО УЛАСП, Авторська Організація та Суміжна Організація можуть з метою належного виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором здійснювати обробку персональних даних Користувача, а саме: паспортних даних, реєстраційного номеру облікової картки платника податку, даних свідоцтва про державну реєстрацію, даних щодо системи оподаткування, номерів засобів зв`язку, адрес електронної пошти, даних щодо місця проживання, місця здійснення господарської діяльності та інших персональних даних в розумінні положень Закону України "Про захист персональних даних". Дана згода діє протягом невизначеного терміну, а також поширюється і на обробку персональних даних Користувача будь-якими третіми особами (представниками ПО УЛАСП, Авторської Організації та Суміжної Організації).

Матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення щодо припинення дії договору № ТРЦ-132/02/20-Н від 01.01.2020, жодна з сторін не повідомляла іншу сторону про припинення договору, тому його дію продовжено на той самий строк і на тих же умовах.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у справі докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Наявність (ст. 79 ГПК України) обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1108 ЦК України визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно із ст. 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та ін. закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

У відповідності до ст. 443 ЦК України, використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 ЦК України та ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в т.ч. забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами статей 31, 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права», автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», публічне виконання - це подання творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час; організація колективного управління (організація колективного управління майновими правами) - організація, що управляє на колективній основі майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і не має на меті одержання прибутку.

Пунктом 5.1. Договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості Користувача за цим Договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо ПО УЛАСП, окремо Авторською організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською організацією, окремо Суміжною організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між Авторською організацією та Суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Виходячи із вказаного суд виходить з того, що позивач у цій справі наділений правом на подання позову про стягнення заборгованості за Договором з Користувача (відповідача).

З урахуванням вищезазначених договірних положень, сторони визначили два альтернативні способи оплати, один з яких здійснюється шляхом розстрочки місячними платежами, а інший (в разі не активації першого способу) - річна оплата у вигляді повної передоплати (оплата за один рік).

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договору, договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права укладається строком на 1 (один) рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором.

Згідно із п. 3.4. Договору, механізм розстрочки передбачений цим договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, то механізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.

У відповідності до ліцензійних договорів Додатку 1 та Додатку 2 до Договору про правомірне використання:

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 1 (один) рік, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (п. 5.1.);

- у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. ... (п. 5.2.).

Отже, відповідно до умов Договору, укладеного між сторонами, відповідач має заборгованість:

- з грудня 2020 р. по січень 2021 р. щодо сплати винагороди (роялті) у розмірі двох щомісячних єдиних платежів за авторські і суміжні права у розмірі 4 731,19 грн.;

- з 27 січня 2021 р. по 31 лютого 2022 р. у розмірі 48 000,00 грн.

Отже, загальна заборгованість за договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах № ТРЦ-132/02/20-Н від 01.02.20 становить 52 731,19 грн.

Відповідно до п. 3.5. Договору, отриманий ПО УЛАСП від Користувача Єдиний сукупний платіж за майнові права перераховується ПО УЛАСП на рахунок Суміжної організації та на рахунок Авторської організації. Пропорції щодо перерахування на Суміжну організацію та на Авторську організацію дотримуються ПО УЛАСП завжди в рівних частках (50% на 50%). Тобто, 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна організація, а інші 50% Авторська організація.

Таким чином, позивачеві належить 50% від винагороди, що дорівнює 26 365,60 грн. А тому, як наслідок, судом задовольняються позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 26 365,60 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 612,76 грн. 3 % річних та 1 652,46 грн. інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в сумі 612,76 грн. за період із 16.12.20 по 01.11.21 на суму 2 365,60 грн.; із 27.01.21 по 01.11.21 на суму 24 000,00 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 652,46 грн. за період із 16.12.20 по 01.11.21 на суму 2 365,60 грн.; із 27.01.21 по 01.11.21 на суму 24 000,00 грн. (розрахунки містяться в матеріалах цієї справи).

Перевіривши правомірність розрахунку розміру 3 % річних та індексу інфляції за допомогою ІПС "Законодавство" суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача щодо стягнення з відповідача загальної суми 3 % річних у розмірі 612,76 грн. та суми індексу інфляції у розмірі 1 652,46 грн.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвокатського об`єднання «Фінанси та Право» представником позивача надано до справи засвідчені належним чином копії:

- договору про надання професійної правової допомоги від 01.11.21 № 14.258-Н;

- акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті Клієнтом від 10.01.22;

- розписка про отримання від 10.01.22.

Згідно із п. 1.1. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.21 № 14.258-Н, Адвокатське об`єднання (адвокатське об`єднання «ІНТЕЛКРАФТС») зобов`язується надавати Клієнту (ГС "Українська ліга авторський та суміжних прав") професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу.

Відповідно до п. 4.1. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.21 № 14.258-Н, за надання професійної правничої допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об`єднаю винагороду у наступних розмірах:

- підготовка позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції - 10 000,00 грн. без ПДВ (п.п. 4.1.1.);

- підготовка апеляційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів Клієнта та складання необхідних документів в суді апеляційної інстанції - 10 000,00 грн. без ПДВ (п.п. 4.1.2.);

- підготовка касаційної скарги (у разі необхідності), представництво інтересів Клієнта та складання необхідних документів в суді касаційної інстанції - 10 000,00 грн. без ПДВ (п.п. 4.1.3.).

Пунктом 4.2. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.21 № 14.258-Н визначено, що Клієнт оплачує винагороду Адвокатському об`єднанню у строки, погоджені сторонами, але не пізніше дати розгляду справи по суті на відповідній стадії судового розгляду. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок Адвокатського об`єднання.

У відповідності до п. 4.4. договору про надання професійної правничої допомоги від 01.11.21 № 14.258-Н, за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається Акт, що підписується представниками кожної зі сторін. А в Акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана, та її вартість.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті Клієнтом, Адвокатським об`єднанням надана професійна правнича допомога по справі за позовом Клієнта до ФОП Афанасьєва О.Ю. (справа № 908/3362/21) в суді першої інстанції на загальну суму 10 000,00 грн. без ПДВ, що підлягає Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання цього акту. Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік робіт адвоката/адвокатів: підготовка та складання позовної заяви; роздруківка, посвідчення копій документів; підготовка процесуальних документів.

Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Судом прийнято до уваги, що відповідачем не надано до суду заперечення щодо заявлених вимог позивача на професійну правничу допомогу.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Беручи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що витрати у сумі 10 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг за договором про надання правової допомоги від 17.05.19 № 05-19/1, а саме:

- позивачем не надано до суду жодних інших процесуальних документів крім позовної заяви за вих. від 01.11.21 з додатками, в т.ч. заявами про залучення третіх осіб;

- роздруківка, посвідчення копій документів входить до підготовки, написання та складання позовної заяви;

- справа не є складною, а тому визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн. не є співмірною зі складністю справи;

- обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не є значним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги є завищеною, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.

Як наслідок, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до суми 2 863,08 грн., що становить 10 % від суми позову (ціни позову).

Враховуючи викладене, суд задовольняє частково вимогу позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 2 863,08 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути фізичної особи-підприємця Афанасьєва Олексія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, б. 5, група приміщень 57, оф. 7, код ЄДРПОУ 42502769) - 26 365 (двадцять шість тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 60 коп. основного боргу, 1 652 (одну тисячу шістсот п`ятдесят дві) грн. 46 коп. індексу інфляції, 612 (шістсот дванадцять) грн. 76 коп. 3 % річних, 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп. судового збору та 2 863 (дві тисячі вісімсот шістдесят три) грн. 08 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 11.04.2022.

Суддя В.Л. Корсун