Постанова № 103904641, 11.04.2022, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/1743/21 Провадження №-3/613/6/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2022 року м.Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Харченка С.М., за участю секретаря Макушинської О.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,-

за ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 3 листопада 2021 року о 19 год. 25 хв. на пров.Круглому,4 в м.Богодухів Харківської області керував мопедом ALPHA б/н з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я КНП Богодухівська ЦРЛ відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 14 лютого 2022 року о 22 год. 32 хв. по вул.Шевченка,33 в м.Богодухів Харківської області керував автомобілем ВАЗ 21033 д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився із застосуванням спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, чим повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, чим порушив вимоги п.2.9 а ПДР України.

За вказані порушення передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, свою вину в скоєних правопорушеннях визнав повністю, щиро розкаявся, уточнив, що насправді події відбувалися саме так, як вказано в обох протоколах про адмністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні вказаних вище адміністративних правопорушень підтверджується протоколами серії ДПР №163900 від 3 листопада 2021 року та ААБ № 318086 від 14 лютого 2022 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно змісту яких вони були запрошені працівниками поліції в якості понятих під час огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, останній мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації, порушення мови, при цьому ОСОБА_1 від огляду за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» та огляду в закладі охорони здоров`я КНП Богодухівської ЦРЛ відмовився в їх присутності; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , наявними в матеріалі та письмовими поясненнями ОСОБА_1 , викладеними в протоколі від 14.02.2022 року, відповідно до яких він «випив 2 стакани алкогольного пива», результатами тестування на алкоголь до протоколу, проведеного приладом «Drager», відповідно до змісту якого ОСОБА_1 , 14 лютого 2022 року о 22-47 год., перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,93%), Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп`яніння; відтвореними у судовому засіданні відеозаписами подій.

Згідно ст.36 ч.2 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

В рішенні по справі «О,Галларан та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних прав, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» , ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно змісту довідки Територіального сервісного центру МВС №6343 від 16 лютого 2022 року №31/20/3-121 ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.

На підставі приведеного вище, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, а також особу правопорушника, ступінь його вини, ступінь суспільної небезпеки, те, що дані правопорушення являються грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожують їх здоров`ю та життю, приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує (щире розкаяння) і відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, те що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідності за порушення ПДР, той факт, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а згідно ПДР України, затверджених постановою КМУ№ 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, вважає що у відношенні останнього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових правопорушень. Оплатне вилучення транспортного засобу суд вважає за необхідне не застосовувати, оскільки транспортний засіб, яким повторно, а саме 14.02.2022 року керував ОСОБА_1 йому не належить.

На підставі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст.40-1, ч.1 ст.130, ч.2 ст.130, ст.ст.283, 284 п. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи: №613/1743/21 (провадження № 3/613/6/22), №613/210/22 (провадження №3/613/95/22) та присвоїти загальний номер справи №613/1743/21 (провадження № 3/613/6/22).

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП та застосувати у відношенні нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ГУК у м.Києві/м.Києві/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувач Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя