Постанова № 10390417, 06.07.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.10Справа №2а-4701/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягін В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ фірма «Ресурсінвест»

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача Соколов М.В. представник, довіреність від 16.10.2008 р.,

від відповідача Болібкова А.В. представник, довіреність №3/10 від 01.12.2009р.

за участю експерта ОСОБА_3 посвідчення № 40

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ресурсінвест» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0013432301/0 та №0013442301/0 від 07.10.2008 р. Вимоги мотивовані тим, що працівники ДПІ у м.Сімферополі під час проведення планової виїзної перевірки склали акт, в якому зробили помилкові висновки про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що висновки податкового органу, викладені у зазначеному акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам справи, йому неправомірно нараховані податкові зобовязання та до нього протиправно застосовані штрафні санкції.

Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.10.2008 р. відкрито провадження в адміністративній справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 21.01.2009 р., представник позивача надав клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.01.2009 р. провадження у справі зупинено та призначено судову бухгалтерську експертизу.

Ухвалою суду від 07.05.2010 р. поновлено провадження у справі.

Після поновлення провадження по справі представник позивача наполягав на задоволення позову з підстав, викладених у позові, представник ДПІ у м. Сімферополі вважав,що відсутні підстави для задоволення позову, на його думку матеріали справи підтверджують обґрунтованість висновків про порушення платником податків Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.07.2010 р., наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник ДПІ у м. Сімферополі проти позову заперечував та заявив клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Судом встановлено, що згідно з наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 08.09.2009 року № 535 «Про реорганізацію ДПІ у м. Сімферополі» проведено реорганізацію Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим шляхом розєднання на дві інші інспекції. Правонаступником ліквідованої інспекції в частині обліку відповідача у справі є Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим.

Керуючись ст. 55 КАС, України суд провів заміну первинного відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, було проведено позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період часу з 01.04.2005 р. по 30.09.2006 р. За результатами якої 01.10.2008 р. був складений акт №3/23-2/31039420.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п.5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 690595 грн., порушення п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано податок на додану вартість в періоди, що перевірялись, на загальну суму 338496 грн.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у м. Сімферополі, правонаступником якої є відповідач, 07.10.2008 р. прийняти податкові повідомлення-рішення № 0013432301/0, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобовязання по податку на прибуток у сумі 1320591 грн., в тому числі 690595 грн. основного платежу та 629996 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0013442301/0, згідно з яким йому нараховане податкове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 507744 грн., в тому числі 338496 грн. - за основним платежем, 169248 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України “Про податок на додану вартість”.

У п.1.4. ст.1 цього Закону визначено, що поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

У п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення податкових зобовязань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обовязкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ТОВ «Трансстройсервіс» були укладені договори №02-21-1-02 від 21.02.2005 р. та № 01/05-03 від 05.01.2006 р., предметом яких було постачання товару (продукції, будівельних матеріалів, труб, фасоніни) у кількості та за ціною відповідно до накладних, яки були невідємною частиною договорів.

У акті перевірки №3/23-2/31039420 визначено, що згідно з вироком Київського районного суду м.Сімферополя від 25.03.2003 р. ОСОБА_5, маючи намір на прикриття незаконної діяльності по необґрунтованій господарськими взаємостосунками конвертації і по переводу у готівку грошових коштів шляхом фіктивного підприємництва, знаючи, що фактично юридична особа ніякої фінансово-господарської діяльності вести не буде, створив ТОВ «Трансстройсервіс», після реєстрації якого відкрив рахунок, повністю розпоряджався розрахунковим рахунком товариства, призначив формально на посаду директора ОСОБА_6, а з 23.03. 2005 р. ОСОБА_7. З розрахункових рахунків ТОВ «Транстройсервіс» знімалися готівкові кошти, якими в подальшому ОСОБА_5 розпоряджався самостійно. ОСОБА_5, розпоряджаючись створеними ними субєктами підприємницької, реальною фінансово-господарською діяльністю не займався.

З огляду на зазначені факти податковим органом зроблений висновок про те, що ніяких поставок ТОВ «Трансстройсервіс» протягом 2005-2006 р.р. на адресу позивача не було здійснювало, договори носили безтоварних характер та служили для незаконного формування податкового кредиту платником податків, документи, які були надані під час проведення перевірки є недійсними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивачем необґрунтовано включені до складу валових витрат кошти на придбання товару у ТОВ«Транстройсервіс» та наданню йому послуг у сумі 3247223,92 грн., в наслідок чого зроблений висновок про заниження ним на зазначену суму валових витрат за 2005-2006 р.р. Крім того на думку ДПІ у м.Сімферополі, яка підтримана представником відповідача, платник податків не мав правових підстав для включення до складу податкового кредиту по ПДВ за вказаний період часу сум у розмірі 577359,28грн., сплачених ТОВ «Транстройсервіс» при здійснені розрахунків за придбаний у нього товар.

До матеріалів справи залучена копія вироку Київського районного суду від 07.02.2008 р. у справі №1-166/2008 р. по звинуваченню ОСОБА_5 в скоєнні злочину, передбаченого ст.205ч.2 КК України. Судом було встановлено, що ОСОБА_5. мав намір на прикриття незаконної діяльності по конвертації та переводу у готівку грошових коштів шляхом фіктивного підприємництва, створив, зокрема, ТОВ «Трансстройсервіс», після реєстрації якого відкрив рахунок, повністю розпоряджувався розрахунковим рахунком товариства, формально призначив директорів товариства, знімав готівкові кошти з його розрахункових рахунків, якими в подальшому розпоряджався самостійно. Судом встановлено що з розрахункового рахунку ТОВ «Трансстройсервіс» ОСОБА_5 отримав готівкові кошти по чеку № ЛБ 3528251 від 02.10.2006 р. на суму 123400 грн. по чеку ЛБ №3528253 від 15.02.2007 р. на суму 1400 грн., по чеку №ЛБ3528252 від 24.01.2007 р. на суму 3400 грн.

Під час розгляду справи позивачем залучена до матеріалів справи копія Постанови про припинення кримінальної справи від 04.11.2008 р., в якому зазначено, що кримінальна справа № 10808020007 порушена відносно директора ТОВ фірма «Ресурсінвест» ОСОБА_8 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.212 ч. 3 КК України, припинено. Працівники податкової міліції при вивчені матеріалів, яки були підставою для порушення кримінальної справи, встановили, що директор ТОВ фірма «Ресурсінвест» ОСОБА_8 укладала договори з представниками ТОВ «Трансстройсервіс» та виконувала умови постачання товарів відповідно до діючого законодавства.

До матеріалів справи залучений експертний висновок № 27 від 26.04.2010р. судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 21.01.2009р., при проведені якої експерт мав встановити, зокрема, на яку суму підтверджується бухгалтерським обліком позивача придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Трансстройсервіс» в період часу з 01.06.2005р. по 31.05.2006р., факт підтвердження бухгалтерським обліком платника податків використання ним товарно-матеріальних цінностей, що придбані у ТОВ “Трансстройсервіс”, при веденні господарської діяльності в період часу з 01.06.2005р. по 31.05.2006р. Під час дослідження документів, наданих позивачем, експертами визначено, що відповідно до документів бухгалтерського обліку господарські операції по отриманню від вказаного підприємства товарів відносились в журналі-ордері 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з рахунком 28 «Товари». Під час вивчення наданої оборотної відомості по рахунку 28 «Товари» позивача за період з 01.06.2005 р. по 31.05.2006 р. встановлено, що за зазначений період часу у зведеному бухгалтерському регістрі здійснений прихід товару за ціною постачальника без ПДВ на суму 2410694,19 грн., проведений продаж товару на суму 2314101,60 грн., с урахуванням залишків товару на 01.06.2005 р. у сумі 108759,11 грн. залишок товару на 01.06.2006 р. склав 205351,70 грн.

При вивчені та співставленні журналів-ордерів № 6 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» з даними зворотної відомості по рахунку 28 «Товари» за вказаний період часу встановлено, що отримано товарів на суму 2410694,37 грн., в тому числі від ТОВ «Трансстройсервіс» на суму 2228760,14 грн. Під час співставлення та вивчення відомостей журналу-ордеру № 6 з відомостями наданих банківських виписок було встановлено, що оплата по зазначеному контрагенту за період часу з 01.06.2005 р. по 31.05.2006 р. склала 3027880, 25 грн. Взагалі встановлено списання товару за ціною постачальника ДТ 90 «Собівартість реалізованих товарі»- КД 28 за відомістю руху товарів за вказаний період часу на суму 2314101,60 грн.

Під час вивчення відомостей обліку реалізації за період з 01.06.2005 р. по 31.05.2006 р. (рахунок №36 «Розрахунки з покупцями»), що в зазначений період часу платник податків отримав дохід за ціною реалізації у с умі 28889461,05 грн., оплата від покупців склала 2751626,23 грн.

Експертом зроблений висновок про підтвердження документами бухгалтерського обліку позивача, оформлення яких було ним здійснено згідно з вимогами чинного законодавства, прихід товарів від ТОВ, «Транстройсервіс» на суму 228760,14грн. (з урахуванням ПДВ), відповідно до документів бухгалтерського обліку платника податків в подальшому він реалізовував товар, придбаний у вказаного субєкта господарювання.

Вивчивши зазначений експертний висновок, суд вважає, що податковим органом у акті перевірки висновок про безтоварність правочинів, укладених з ТОВ «Транстройсервіс» , зроблений при неповному зясуванні всіх обставин справи.

Як зазначено вище у вироку суду по справі №1-166/2008 р. вказано, що знайшов підтвердження факт отримання ОСОБА_5 з розрахункового рахунку ТОВ «Трансстойсервіс» готівкових коштів тільки на 128200 грн., в той час , як при проведені перевірки встановлено проведення позивачем розрахунків на суму 3247223,92 грн.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що кошти, яки в подальшому були отримані Балицьким А.О з розрахункового рахунку ТОВ «Транстройсервіс», були перераховані саме позивачем при виконанні умов договорів №02-21-1-02 від 21.02.2005 р. та № 01/05-03 від 05.01.2006р.

Вивчивши зазначені матеріали, експертний висновок, вислухавши пояснення представника позивача, думку представника відповідача, приймаючи до уваги факти ,визначені в Постанові про припинення кримінальної справи від 04.11.2008р., суд вважає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №3/23-2/31039420 про порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість» та «Про оподаткування прибутку підприємств», в період часу, який перевірявся, зроблені при неповному вивчені матеріалів справи та на підставі припущень, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.07.2010 р. р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 13.07.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 01.10.2008 р. № 0013432301/0 та №0013442301/0.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.