Постанова № 10390388, 22.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.04.10Справа №2а-1392/10/11/0170 о 12 годині 44 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача Деревяненко Олександра Михайловича, довіреність б\н від 30.12.2009р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою

Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Кримпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000182304/0 від 25.11.2009р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що факти, відображені у акті перевірки від 18.11.2009р., не відповідають дійсності, а саме відповідачем невірно зроблено висновок про завищення бюджетного відшкодування за вересень 2009р. у розмірі 3732,00грн., а відтак неправомірно винесене податкове повідомлення рішення на суму 3732,00грн. за порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97ВР від 03.04.1997р., оскільки позивач правомірно включив податкові накладні, отримані від ТОВ ВТФ «Авіас» від 04.08.2009р. на суму 11275,00грн. (в тому числі сума ПДВ 1879,17грн.); від 11.08.2009р. на суму 11114,00грн. ( в тому числі сума ПДВ 1852,33грн.) до податкового кредиту звітного періоду.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином та в строк, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.67), проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових заперечення на адміністративний позов (а.с.42-43), зазначивши, що в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2009р. було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 3731,50грн. з причини включення позивачем у склад податкового кредиту сум ПДВ за серпень 2009р. за податковими накладними №871/16 від 04.08.2009р. та №884/16 від 11.08.2009р., в той час, як за результатами перевірки, з урахуванням автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено відсутність податкових зобовязань у ТОВ ВТФ «Авіас» відносно КВАТ «Бром».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Красноперекопське відкрите акціонерне товариство «Бром» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 15.08.1996р., що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.13).

18.11.2009р. на підставі направлення від 09.11.2009р. №204/23-4, виданого Красноперекопською ОДПІ (а.с.48) головним державним податковим ревізором інспектором 1 рангу сектору перевірок ризикових операцій відділу податкового контролю юридичних осіб Пекарською Ганною Михайлівною згідно п.1 ст.11 та п.9 ч.6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990р. №509-ХІІ, п.п7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР та відповідно до наказу Красноперекопської ОДПІ №316 від 09.11.2009р. (а.с.49), проведено позапланову виїзну перевірку Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1032619,00грн. за вересень 2009р. на рахунок в установі банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2009р. та у серпні 2009р. відповідно до затвердженого плану перевірки, про що складено акт №1486/23-4/05444552/182 про результати виїзної позапланової перевірки КВАТ «Бром» з питань правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009р. (а.с.53-65).

Актом перевірки встановлено, що позивача взято на облік, як платника податків у Красноперекопську ОДПІ з 15.08.1996р. за №122 та позивач є платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ від 22.07.1997р. №00380566, індивідуальний податковий номер 054445501073 (з 22.02.2009р. отримане нове свідоцтво платника ПДВ №100200082 НБ №155680).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009р. на 3732,00грн.

На підставі акту перевірки від 18.11.2009р., відповідачем 25.11.2009 р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000182304/0 за порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3732,00грн. (а.с.52).

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням рішенням позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Закон України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Відповідно до положень п. 1.7. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.7.4.1. п.7.4. ст..7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до положень п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Системний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оформленої відповідно до вимог Закону, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, якій є підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до вимог Закону (за виключенням винятків, передбачених п.7.2. ст.7 Закону).

Як вбачається із податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень 2009року (а.с.70-72), позивачем до податкового кредиту включені податкові накладні №871/16 від 04.08.2009р., №884/16 від 11.08.2009р. (а.с.37-38).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.

Податкові накладні отримані позивачем 04.08.2009р. та 11.08.2009р. від ТОВ ВТФ «Авіас», що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних(а.с.74-75).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді (п.1.6 ст.1 Закону).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок отримання бюджетного відшкодування встановлений Законом №168 та врегульований наступними нормами.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку, як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість були фактично сплачені позивачем постачальнику у серпні 2009 року, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг (бензин, д\п) та були перераховані на розрахункові рахунки продавця, цей факт підтверджується платіжними дорученнями № 571 від 03.08.2009р., у т.ч. ПДВ 1879,17 грн., №71 від 10.08.2009р. у т.ч. ПДВ 1852,50грн., видатковими накладними, податковими накладними (а.с.35-36, 37-38, 68-69) та не заперечується відповідачем.

Копії документів, що підтверджують операції купівлі-продажу товарів між позивачем та постачальником залучені як докази до матеріалів справи.

Крім того, сума податкового зобовязання у розмірі 3731,67грн. включена ТОВ ВТФ «Авіас» у податкову декларацію з податку на додану вартість за 08 місяців 2009р. (а.с.29-30), що спростовує твердження відповідача про відсутність у ТОВ ВТФ «Авіас» зобовязань з ПДВ за вищезазначеними господарськими операціями.

Як вбачається із податкових накладних №871/16 від 04.08.2009р. та №884/16 від 11.08.2009р. позивачу поставлені бензин та дизельне паливо.

Зазначений у податкових накладних товар фактично був отриманий позивачем про що свідчать накладні (а.с.35-36).

Позивачем вартість поставленого товару була сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.68-69).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на бюджетне відшкодування по зазначених господарських операціях, оскільки ним дотримані всі передбачені Законом умови щодо виникнення такого права, зокрема, відбулося фактичне виконання господарських операцій, отриманий товар використовується у господарської діяльності позивача, суми ПДВ сплачені контрагентам у складі вартості товарів, податкові накладні відповідають вимогам ст.7 Закону.

З цих же підстав, є необґрунтованим твердження відповідача, що підставою для зменшення бюджетного відшкодування є та обставина, що податкові накладні, суми ПДВ по яких включені позивачем до бюджетного відшкодування за вересень 2009р. були виписані у інших податкових періодах, тобто раніше, оскільки жодною нормою Закону не встановлено правило, за яким платник податку втрачає право на податковий кредит та бюджетне відшкодування у разі не включення сум ПДВ до податкового кредиту у період, в якому зазначені суми були сплачені постачальникам у складі вартості товарів.

За таких обставин, податкове повідомлення рішення Красноперекопської державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №000182304/0 від 25.11.2009р не відповідає вимогам закону, а відтак позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню повністю.

Під час судового засідання, яке відбулось 22.04.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено та підписано 27.04.2010р.

Керуючись ст.ст.94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Красноперекопської державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим №000182304/0 від 25.11.2009р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Красноперекопського відкритого акціонерного товариства «Бром» (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 1, ідентифікаційний код 05444552) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Москаленко С.А.