Ухвала суду № 103903811, 11.04.2022, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/722/20

провадження № 1-кп/197/67/22

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11 квітня 2022 року

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Горлова О.В.,

прокурора: Макшанова С.М.,

потерпілої: ОСОБА_1 ,

захисника: Ярошевської С.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Широке клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, клопотання обвинуваченого та захисника про заміну запобіжного заходу,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Широке Дніпропетровської області, громадянина України, який прож.: АДРЕСА_1 , працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Лисяком Д.О. подано клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого в межах кримінального провадження № 12020040610000072, яке внесене до ЄРДР 24.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України: умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинуваченим та захисником подані клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання

2.Позиція учасників судового розгляду.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, зможе переховуватися, впливати на свідків, потерпілого, може вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час на відстані 30 км ведуться бої з військами загарбників, що надає додаткових можливостей для уникнення суду.

Захисник в обґрунтування клопотання посилається на те, що будь-які ризики в розумінні ст. 177 КПК України відсутні, а обвинувачений висловив бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Обвинувачений має відповідну технічну освіту, гарну характеристику з місця роботи.

В судовому засіданні прокурор, обвинувачений, захисник свої клопотання підтримали.

Прокурор заперечує проти задоволення клопотань обвинуваченого, захисника. Потерпіла підтримала думку прокурора.

Захисник, обвинувачений заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

3.Положення закону, якими керувався суд при вирішенні клопотання.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Як випливає з параграфу 3 рішення ЄСПЛ у справі «В (W) проти Швейцарії» (№ 14379/88, рішення від 26.01.1993 року), небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання її треба визначати з урахуванням низки інших факторів, які або можуть підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя або ж зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом та його міжнародні контакти.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Як встановлює ст. 331 КПК України:

1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

2. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

3. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

…2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;… .

4.Встановлені судом обставини та мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали.

Вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області від 28.05.2021, який скасовано, обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, взято під варту в залі суду.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21.12.2021 обвинуваченому було продовжено строк запобіжного західу у виді тримання під вартою по 10.02.2022 включно (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.01.2022).

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 01.02.2022 було продовжено строк запобіжного західу у виді тримання під вартою по 11.04.2022 включно без визначення розміру застави.

Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан на 30 діб.

Указом Президента України № 133 від 14.03.2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 30 діб.

Ухвалою Дніпровського апеляційногго суду від 17.03.2022 вишезазначену ухвалу від 01.02.2022 залишено без змін.

Суд враховує, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Розглядаючи можливість продовження строку тримання під вартою застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, слід зазначити, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування судового розгляду справи, а і дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою високою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

При цьому, відсутність, на теперішній час, фактів втечі обвинуваченого, чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, суддею враховується, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання працював, не одружений, раніше не судимий,

2) за віком: обвинувачений є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність.

Суд враховує, що обвинувачений в порядку ст. 616 КПК України до прокурора з клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період не звертався. Прокурор з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період до суду не звертався.

Отже, суд не має права на скасування (чи зміну) цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Висновки та мотиви, з яких було скасовано вирок від 28.05.2021, не мають преюдиційного значення для суду під час продовження строку запобіжного заходу.

Враховуючи той факт, що обвинувачений хоча і характеризується позитивно, працевлаштований, не одружений, однак обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, внаслідок якого настала смерть людини, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, за 30 км від місця проживання обвинуваченого російські війська чинять звірство та має місце масове мародерство (на територіях, які тимчасово не підконтрольні українській владі), зважаючи на практику ЄСПЛ, зокрема те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, суд вважає за необхідне залишити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та продовжити строк на 60 днів.

Відмовити в задоволенні клопотань обвинуваченого, захисника повністю.

Розмір застави не визначається, оскільки злочин спричинив загибель людини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника повністю.

Відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого повністю.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 червня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО