Ухвала суду № 103903485, 14.02.2022, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/2500/21

Провадження № 2/0203/187/2022

УХВАЛА

14 лютого 2022 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:

головуючого судді Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання Ноторової Є.О.,

за участі:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи клопотання представника відповідача про забезпечення попередньої оплати судових витрат в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому позивач, з урахуванням позовної заяви у виправленій редакції від 13.09.2021 року, просить суд:

- стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 26.04.2011 року у розмірі 28257,17 грн, станом на 11.05.2021 року, судові витрати у розмірі 2270,00 грн судового збору.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2021 року, цивільну справу № 203/2500/21, провадження № 2/0203/1068/2021, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М.

Ухвалою суду від 15.07.2021 року було залишено без руху позовну заяву Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

13.09.2021 року позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі та належним чином.

Ухвалою суду від 28.09.2021 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

10.12.2021 року представник відповідача подала до суду засобами електронного зв`язку клопотання про забезпечення попередньої оплати судових витрат.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначила, що позовна заява містить посилання на те, що відповідач винна банку грошові кошти за користування за кредитним договором, який фактично нею не було укладено. Також представник відповідача повідомила, що ОСОБА_1 безпідставно переплатила на користь банку 99383,28 грн. При цьому, на думку відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував своїх позовних вимог, а лише надав суду розрахунки та підроблену анкету-заяву банку. Таким чином, відповідач вважає, що позивач заявив безпідставні позовні вимоги.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що є всі підстави вважати позов завідомо безпідставним з ознаками зловживання правом на позов та враховуючи вимог ст. 135 ЦПК України. Тому відповідач вважає за необхідне зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування, в тому числі теперішніх та майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач, у зв`язку з розглядом справи.

Так, оскільки позивач подав до суду безпідставну та незаконну позовну заяву з підробленими документами, позовна заява має усі ознаки зловживання правом на позов. Позивач втретє звертається до суду з однаковими позовними вимогами, які завідомо не підлягають задоволенню та мають усі ознаки зловживання правом на подання позову, тому виникла необхідність у забезпеченні судових витрат з боку позивача. Тому позивач просить суд:

- зобов`язати сторону позивача внести на депозитний рахунок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У судове засідання, призначене на 14.02.2022 року, з`явилась відповідач.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте разом з позовом подав до суду письмове клопотання про розгляду справи за його відсутності.

Суд на підставі ст.ст.128, 211, 223 ЦПК України продовжив судове засідання за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні відповідач підтримала надане її представником адвокатом Кияненко Д.О. клопотання та просила суд його задовольнити, підстави звернення до суду з відповідним клопотанням пояснила суду таким чином, як про це зазначено вище.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши норми ЦПК України, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 76, 77, 78, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 135 ЦПК України, суд може зобов`язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат).

Суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією.

Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом у рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення судових витрат або несплати у визначений судом строк відповідних сум авансом суд вправі відхилити клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів та ухвалити рішення на підставі інших поданих учасниками справи доказів або скасувати раніше постановлену ухвалу про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування доказів або огляд доказів за їх місцезнаходженням.

Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу) .

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписівчастини четвертої статті 137,частини сьомої статті 139тачастини третьої статті 141цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

У випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково, в порядку, передбаченомустаттями 141,142цього Кодексу. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 44 ЦПК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ст. 13 ЦК України).

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин 2-5 ст. 13 цього Кодексу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Тлумачення зазначених вище норм свідчить, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. Вказані правові конструкції відрізняються як по суті, так і за правовими наслідками щодо їх застосування судом. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова у захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові (постанова Верховного Суду від 03.06.2020 року у справі № 318/89/18).

Принцип добросовісності це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанови Верховного Суду від 08.05.2018 року у справі №910/1873/17, від 09.02.2021 року у справі № № 910/5251/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз викладеного вище, а також доводів відповідача, дає суду підстави для висновку про те, що доводи відповідача щодо завідомої безпідставності позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та зловживання позивачем правом на подання позову є необґрунтованими та недоведеними жодними належними та допустимими доказами. Крім того, суд враховує те, що звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, та його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими. Тому відповідач не довела суду необхідності застосування положень ст. 135 ЦПК України щодо забезпечення судових витрат, не навела суду відповідних правових підстав для цього.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про забезпечення попередньої оплати судових витрат в цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 76-81, 135, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про забезпечення попередньої оплати судових витрат в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 21.02.2022 року.

Суддя Ф.М. Ханієва