Ухвала суду № 103902920, 01.04.2022, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/285/21

Провадження № 1-і/589/5/22

УХВАЛА

м. Шостка

01 квітня 2022 року

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євдокімової О.П.

за участю секретаря - Мусіхіної І.В

прокурора - Кривошап О.А.

захисника - Мороко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шостка клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором надано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яке обґрунтовується продовженням існування ризиків переховування обвинуваченого від суду, протиправного впливу на потерпілих та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень.

В судовому засідання захисник обвинуваченого Мороко С.О., заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

У Листі ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 деталізовано порядок розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу в частині участі підозрюваного у такому судовому засіданні. В цьому контексті найбільшої уваги заслуговує положення другого абзацу зазначеного пункту, яким ВС дозволяє судам розглядати в умовах воєнного стану клопотання про обрання запобіжних заходів без участі підозрюваного.

ОСОБА_1 відмовився від участі у розгляді клопотання, щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою і до початку розгляду клопотання повернувся до камери. Таким чином останній порушив свої процесуальні обов`язки та не скористався забезпеченим йому судом правом на безпосередню и участь у зазначеному судовому засіданні. Разом з цим у судовому засіданні присутній захисник останнього який в повній мірі спроможний забезпечити право на захист останнього. За таких обставин суд вважає за доцільним розглянути зазначене клопотання без участі обвинуваченого, що відповідає вимогам Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану» від 03 березня 2022, який набрав чинності 8 березня 2022 (https://bit.ly/3hMv8kL), яким внесено ряд змін та доповнень до КПК України ,що забезпечує належне функціонування кримінальної юстиції цих надскладних умовах.

Частиною 2 ст. 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (тобто, в порядку розгляду даного питання слідчим суддею).

Відповідно до абзацу 5 п. 20-5 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Частиною 3 даної статті передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Суд бере до уваги, що відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик переховування від органів досудового розслідування і суду, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інших чинників.

При цьому, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

Як слідує із роз`яснення ВС, запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про запобіжний захід. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження (п. 9 Листа ВС від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22).

З матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів: вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, вчинені членом сім`ї (ч. 2 ст. 156 КК України) та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці) вчиненому повторно (ч. 2 ст. 185 КК України).

Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04.02.2022 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 04.04.2022.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-за п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що свідчить про те, що останній, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує йому в разі притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду;

-за п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_1 може незаконно вплинути на малолітню потерпілу та її законного представника, оскільки являється членом сім`ї і може контактувати та незаконно впливати безпосередньо як на малолітню потерпілу, законного представника та свідків, і у такий спосіб перешкодити встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення та негативно вплинути на судовий розгляд кримінального провадження.

-за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_1 на даний час ніде не працює, не має постійного легального джерела прибутку, раніше судимий, що свідчить про те, що він може продовжити займатися злочинною діяльністю. Вказане кримінальне правопорушення вчинив будучи судимим за корисливі злочини проти власності.

ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років; йому відомо, яке саме покарання йому загрожує у випадку доведення його вини за вказане кримінальне правопорушення, тому може свідомо переховуватись від суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу та законного представника.

ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім цього слід зазначити обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в умовах воєнного стану, який зобов`язує особу перебувати цілодобово чи в визначений час за визначеним місцем перебування, грубо порушить права підозрюваного з огляду на те, що Шосткинський район перебуває в оточенні, в результаті чого існують загрози життю та здоров`ю осіб які знаходяться на зазначеній території і вимушені переховуватися від загроз в бомбосховищах.

Суд вважає, що за даних обставин застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не здатно забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки кількість епізодів злочинних дій, нехтування тим, що він вже був обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, вказує на ознаки схильності до протиправної поведінки, чому інші запобіжні заходи (домашній арешт, особисте зобов`язання) завадити не зможуть.

Отже суд приходить до висновку, що наведені в клопотанні обставини свідчать про існування значних ризиків впливу на малолітню потерпілу та законного представника, а також вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, а тому, інший, більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Враховуючи вказане, з метою запобігти спробам обвинуваченого вчиняти нові кримінальні правопорушення, вчинили вплив на малолітню потерпілу та ухилитись від суду, суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст. 177, 178 183, 194, 197, 199, 314 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити, продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24 години 31 травня 2022 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а для особи, яка тримається під вартою з моменту її отримання в той же строк.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.П.Євдокімова