Рішення № 10390152, 07.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р. Справа № 21/85-10

вх. № 4300/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Невгад О.А. дов. б/н від 11.11.2009р.

відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Тарлев", м. Київ

до ТОВ "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 24510,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 22 317,88грн. основного боргу, пеню в сумі 1169,75грн., інфляційних витрат в сумі 851,66грн., 3%річних в сумі 171,18грн., та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору №396/11-09ВХ від 06.11.2009р. передав відповідачеві товар по видатковим накладним №Т-00003330 від 17.11.2009р. на суму 13947,86грн., №Т-00003765 від 23.12.2009р. на суму 9720,02грн., а відповідач свої зобов8язання щодо оплати товару, здійснив частково .

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №396/11-09ВХ від 06.11.2009р.

Згідно з умовами договору постачальник зобов8язався доставляти і передати на умовах цього договору непродовольчу продукцію у власність покупця, а покупець зобов8язався прийняти у власність і оплачувати його на умовах даного договору .

Строк платежу сторони визначили в угоді про умови від 06.11.2009р., який є додатком та невід'ємною частиною цього договору , а саме в п.3. вищезазначеної угоді сторони визначили строк платежу - сорок п*ять днів з дня поставки .

На виконання умов договору позивач постави відповідачу непродовольчу продукцію по видатковим накладним №Т-00003330 від 17.11.2009р. на суму 13947,86грн., №Т-00003765 від 23.12.2009р. на суму 9720,02грн., на загальну суму 23667,88грн., відповідач товар прийняв через своїх представників , що діяли за довіреностями №12ААА792555/6245 від 16.11.2008р., №№12ААА441439/6627 від 21.12.2009р., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , здійснив частково , що підтверджується банківськими виписками позивача з АТ "Брокбізнесбанк" №6880 від 07.12.2009р. в сумі 850,0грн., №7160 від 14.12.2009р. в сумі 500,0грн., заборгованість складає 22317,88грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 31.12.2009р.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22317,88грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.15.2. договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов'язання з оплати послуг , наданих покупцем згідно даного договору , постачальник на вимогу покупця сплачує штрафні санкції в розмірі п'яти відсотків від простроченої суми за кожний день прострочки .

Позивачем нараховано пеню в сумі 1169,75грн за період з 01.01.2010р. по 19.04.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок щодо оплати продукції позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1169,75грн. підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 851,66грн. та 3% річних в сумі 171,18грн. за січень -березень 2010р. визнані судом обґрунтованими та підлягають стягненню.

Вимогами статей 33,34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази , які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розгляду справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків"(м.Харків, вул.Героїв Праці, 7, код 34859030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев"(м.Київ, Солом*янський р-н, вул. Бориславська , буд.54,кв.13, код 35415966, р/р 26007000539301 у ВАТ "Сведбанк", МФО 300164 ) - 22317,88грн. основного боргу, пеню в сумі 1169,75грн., інфляційні витрати в сумі 851,66грн., 3%річних в сумі 171,18грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 245,10грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 12.07.2010р.

.