Рішення № 10390083, 12.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.10           Справа № 5/75-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧУС», м. Суми

до відповідача: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання права власності

Суддя КОВАЛЕНКО О.В.

Представники:

Від позивача: Коростильова Я.В.

Від відповідача: не з‘явився.          

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 800 кв. м., яке знаходиться в м. Суми, вул. Соборна, 33.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В письмовому відзиві №09-1100/01/09 від 12.07.2010 року пояснив суду те, що позивачем, згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, було придбано нежитлове приміщення по вул. Соборна, 33, м. Суми та набуто право власності, з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації.

Тому на підставі вищевикладеного, відповідач просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника Управління МКВ Сумської міської ради та при вирішенні даного питання покладатись на свій розсуд, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд встановив:

27 червня 1996 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУС» та відділом комунального майна виконавчого комітету Сумської міської ради (в теперішній час Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради) був укладений договір генеральної оренди №ФМГ-004/96.

Відповідно до умов вищевказаного договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлову будівлю в м. Суми по вул. Соборна, 33 строком на 20 (двадцять) років починаючи з 27 червня 1996 року по 27 червня 2016 року.

Рішенням Сумської міської ради від 24.06.2009 р. №2748-МР «Про приватизацію нежитлових приміщень» було включено до переліку об‘єктів комунальної власності територіальної громади м. Суми, які підлягають приватизації шляхом викупу, нежитлове приміщення (літера «А-ІІ» згідно технічного паспорту БТІ, що знаходиться в матеріалах справи), площею 800,0 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33.

Як вбачається з матеріалів справи, в п. 2.5. договору генеральної оренди №ФМГ-004/96 було зазначено, що орендована будівля потребує виконання реставраційних робіт покрівлі, першого та другого поверхів, підвалу, благоустрою прилеглої території, фасаду будівлі.

На підставі ст. 23 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» позивач поліпшив технічний стан орендованого приміщення, про що свідчить звіт про оцінку майна від 28.02.2010 року.

З метою приватизації даного нежитлового приміщення позивачем, відповідачем та суб’єктом оціночної діяльності ФОП Міняйло О.І. укладено трьохсторонній договір №21 на проведення незалежної оцінки вартості майна - нежитлового приміщення, площею 800,0 кв. м., що розташоване в м. Суми, вул. Соборна, 33. Відповідно до п.2 вищезазначеного договору метою оцінки є визначення ринкової вартості об’єкту при приватизації, шляхом викупу та питомої ваги частки комунального майна.

Наказом №74/01-13 від 02.04.2010 року було затверджено висновок про вартість нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, площею 800.0 кв. м. на основі результатів рецензованого звіту про оцінку майна відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», наказу Управління майна комунальної власності Сумської міської ради №47/01-13 від 22.02.2010 року «Про приватизацію нежитлового приміщення по вул. Соборна, 33».

Наказом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради №47/01-13 від 22.02.2010 року прийнято рішення приватизувати шляхом викупу об‘єкт комунальної власності територіальної громади міста Суми нежитлове приміщення площею 800,0 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, і орендується ТОВ «ЧУС».

На виконання зазначених рішень 14 червня 2010 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУС» був укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу (далі за текстом – «Договір»), відповідно до умов якого відповідач зобов‘язувався передати позивачу у власність нежитлове приміщення площею 800,0 кв. м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, яке є комунальною власністю територіальної громади міста Суми, а позивач взяв на себе зобов‘язання прийняти вказаний об‘єкт приватизації, сплатити його ціну у термін, визначений цим Договором, та здійснити реєстрацію об‘єкта приватизації в комунальному підприємстві «Сумське міське бюро технічної інвентаризації».

Згідно п. 1.2. Договору право власності на об‘єкт приватизації переходить до позивача з моменту сплати повної вартості придбаного об‘єкта приватизації. Про факт повного розрахунку зазначається в акті прийому-передачі, який складається відповідно до ст. 3 цього Договору.

З пункту 1.4. Договору вбачається, що вказаний у цьому Договорі об‘єкт приватизації продається за 1530960 грн. 00 коп. При цьому сума податку на додану вартість становить 255160 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2.1. Договору позивач зобов‘язаний внести 1530960 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 255160 грн. 00 коп. за придбаний об‘єкт приватизації, протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Строк оплати, за згодою відповідача, може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення позивачем не менше 50% від ціни продажу об‘єкта приватизації з урахуванням податку на додану вартість.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що передача об‘єкта приватизації здійснюється відповідачем позивачу в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об‘єкта приватизації.

Згідно п. 3.2. Договору передача об‘єкта приватизації відповідачем і прийняття об‘єкту приватизації позивачем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.

Так, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №249 від 15 червня 2010 року на суму 1530960 грн. 00 коп. з призначенням платежу: «Оплата згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 14.06.2010р. В тому числі ПДВ 20%-255160,00».

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідачем до цього часу не передано спірне нежитлове приміщення з посиланням на відсутність нотаріального посвідчення Договору. Проте, з матеріалів справи вбачається, що у нотаріальному посвідчення Договору позивачу було відмовлено у зв‘язку з тим, що у Договорі не було зазначено розмір та кадастровий номер земельної ділянки, які є істотними умовами Договору, про що свідчить відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від №21/02-31 від 11 червня 2010 року, яка міститься в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно із частиною 1 статті 328 право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до частини 2 вказаної статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право володіння, користування і розпорядження об‘єктом приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об‘єкта приватизації».

Таким чином, позивач набув право власності на зазначений вище об‘єкт правомірно на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 14 червня 2010 року, укладеного між позивачем та відповідачем.          

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до п.5 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом» вказано, що судовий захист права власності та майнових інтересів власників – осіб, названих у статті 1 АПК (далі-підприємства і організації), здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами про визнання права власності підприємств і організацій, зокрема визнання недійсними актами державних та інших органів, що порушують майнові та охоронювані законом інтереси підприємств і організацій.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказам Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, відповідно до якого така державна реєстрація прав власності здійснюється на підставі правовстановлювальних документів. У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 19.10.2007 року № 19-39-827, саме рішення суду є правовстановлювальним документом у разі визнання права власності судом, та саме рішення суду подається для державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, не вимагаються.

Зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується факт знаходження нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 33, а саме: нежитлове приміщення (літера «А-ІІ» згідно технічного паспорту БТІ), площею 800,0 кв.м., у власності позивача, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 44-49 ГПК України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧУС» (40035, м. Суми, вул. Черепіна, буд.50, кв. 14, ідентифікаційний номер 23049782) право власності на нежитлове приміщення (літера «А-ІІ» згідно технічного паспорту БТІ), площею 800,0 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Суми, Соборна, 33.

СУДДЯ                                                                       О.В. КОВАЛЕНКО

Суддя