Ухвала суду № 103900759, 11.04.2022, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер: 343/2022/20

Номер провадження: 1-кс/0343/104/22

У Х В А Л А

11 квітня 2022 року м.Долина

Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Керніцький І.І., з участю секретаря судового засідання Оленяк С.І., адвоката Іваніва О.Б.. прокурора Долинського відділу Калуської місцевої прокуратури Юхман Л.Я., слідчого СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кренців В.Т., розглянувши скаргу підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 23.01.2022 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020095160000101 від 19.09.2020,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчому судді Долинського районного суду Івано-Франківської області надійшла скарга підозрюваного ОСОБА_1 на повідомлення про підозру від 23.01.2022 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020095160000101.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначає, що слідчий, складаючи повідомлення про підозру, повинен звертати особливу увагу на вагомість наданих доказів. В справі кримінального провадження відсутній комплекс доказів, неупереджена оцінка якого теоретично та практично могла б дати достатні підстави переконатися в тому, що скаржник міг вчинити кримінальний проступок та кримінальне правопорушення. Матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів, які б вказували в наявність в його діях чи то бездіяльності 10-11.09.2020 в приміщенні кафе складу кримінального проступку чи злочину, наявності причинно-наслідкового зв`язку між його діями чи бездіяльністю та утворення тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2 . В повідомленні про підозру вірно не зазначено про беззаперечність фактів, викладених у тексті повідомлення та нема посилань на зібрані, у зв`язку із цим, докази. При тому, що існує явна недостатність зібраних у справі кримінального провадження доказів для складання повідомлення про підозру, самі ці недостатні докази спростовують підозру, заперечують її обґрунтованість, зміст повідомлення не відповідає вимогам процесуального закону. Рішення Європейського суду з прав людини "Коробов проти України" чітко зазначає, що існування сумнівів не узгоджується зі стандартом доказування "поза розумним сумнівом", який застосовується у кримінальних провадженнях.

Підозюваний ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений судом у встановленому законом порядку.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Іванів О.Б. скаргу підтримав, додатково зазначивши, що повідомлення про підозру не погоджено прокурором, оскільки не зазначено який саме прокурор погодив цю підозру, а міститься тільки підпис. Відсутній також і підпис керівника Калуської прокуратури Павліва Р.І. на постанові про призначення групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні, що свідчить про відсутність процесуального керівництва на досудовому розслідуванні певний час, саме тоді, коли збирались відповідні докази та проводились судово-медичні експертизи. Разом з тим, як видно з матеріалів провадження, в ньому проведено дві судово-медичні експертизи, однак в повідомленні про підозру слідча не зазначає, який саме висновок експерта підтверджує наявність в потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Слідча Кренців В.Т. просила відмовити в задоволенні даної скарги. Також пояснила, що в повідомленні про підзору ОСОБА_1 вона помилково забула зазначити висновок судово-медичної експертизи щодо наявності в потерпілого тілесного тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Прокурор Юхман Л.Я. також просила відмовити в задоволенні скарги, оскільки вважає її обґрунтованою. Щодо зауваження адвоката з приводу того, що в підозрі не зазначено який саме прокурор погодив підозру, вказує, що підозру погодила вона, про що свідчить її підпис, чому не зазначено її прізвище, пояснити не може. Також не може пояснити чому в матеріалах кримінального провадження відсутній підпис керівника прокуратури на постанові про призначення групи прокурорів. Вважає, що процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні здійснює вона, оскільки її зазначено в витягу з ЄРДР. Просить відмовити в задоволенні скарги.

Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, в рамках якого подано дану скаргу, приходжу до наступних висновків.

Згідно приписів п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями Глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 п. п. 4, 5 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Так, в ході судового провадження встановлено, що 23.01.2022 слідчою СВ поліції № 1 Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області Кренців В.Т. повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296 та ч.1 ст. 122 КК України.

Вказане повідомлення містить стислий виклад фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення (зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру) передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

Поряд з цим у вказаній підозрі зазначається, що своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України.

При цьому в цій частині повідомлення про підозру ОСОБА_1 , на думку захисника, слідча не зазначає жодного викладу фактичних обставин вчинення даного кримінального правопорушення. В даному випадку не зазначено ні об`єктивної ні суб`єктивної сторони даного складу злочину, докази, які б могли свідчити про його вчинення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Проаналізувавши дані матеріалів кримінального провадження та зміст оскаржуваної підозри, слідчий суддя вважає, що в даному випадку має місце ідеальна сукупність злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 та ч.1 ст. 122 КК України, що і викладено слідчою в підозрі. Тому доводи захисника щодо відсутності "розумного сумніву" в підозрі його підзахисного за ч.1 ст. 122 КК України не заслуговують на увагу.

Що стосується інших, порушень, на які вказує сторона захисту, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування що до неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 303, 305, 306, 307 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги ОСОБА_1 на повідомлення слідчого слідчого відділу поліції № 1 Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020095160000101 від 19.09.2020 в частині повідомлення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції якщо її не скасовано.

Слідчий суддя І.І. Керніцький