Рішення № 10389854, 06.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/14906.07.10 За позовом Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва

Шевченківської районної у місті Києві ради

До Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Федорівни

Про стягнення 2853,22 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Голінченко М.Ш. помічник прокурора, посвідчення № 191

від 22.06.2010

Від позивача Лут Є.О. по дов. № 7/8-314-11/53 від 10.11.2006

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 2853,22 грн. боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою Шевченківського району м. Києва, встановлено, що 03.04.2002 між Комунальним підприємством житлового господарства Шевченківського району м. Києва та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_4 укладено типовий договір оренди нежилих приміщень № 5459/8, відповідно до якого останньому було надане в строкове платне користування нежиле приміщення загальною площею 98,20 кв. м. в АДРЕСА_3. Строк дії договору оренди встановлено по 01.01.2006 (п. 6.2 договору). 29.11.2004 сторонами був підписаний акт про те, що згідно з договором оренди № 5459/8 від 03.04.2002 орендар в добровільному порядку передав, а орендодавець прийняв об'єкт оренди за адресою м. Київ, АДРЕСА_3. Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, яке стало правонаступником КП УЖГ Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин і зареєстровано як юридичну особу 25.11.2003 та внесено до ЄДРПОУ 16.12.2003. Вирішення питань в частині орендних відносин комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва віднесено до компетенції Управління. Згідно з п. 2.2 договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря. Як свідчить розрахунок заборгованості від 01.03.2006 за орендарем залишається несплаченим борг по орендним платежам у розмірі 2 853,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2006 порушено провадження у справі № 3/149 та призначено до розгляду на 06.04.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/149 від 06.04.2006, в звязку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.03.2006, розгляд справи було відкладено на 27.04.2006.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/149 від 27.04.2006, в звязку з незявленням в судове засідання представника прокуратури та невиконанням сторонами вимог ухвал суду від 24.03.2006 і від 06.04.2006. а також необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 30.05.2006.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 03.05.2006 було продовжено строк вирішення спору у справі № 3/149 на місяць.

Відповідач у письмовому відзиві на позов, поданому в судовому засіданні 30.05.2006, позовні вимоги не визнає так, як 29.01.2004 відповідачем була подана заява про відмову частини приміщення (54,80 кв. м.) за адресою АДРЕСА_3 вхідний № 1019 від 29.01.2004. 03.03.2004 відповідач передала частину приміщення (54,80 кв. м.) згідно акту передачі-прийому в орендне користування ОСОБА_5 про що надала до суду копію акту передачі-прийому засвідченого нотаріусом. 03.04.2004 відповідачем була подана заява про відмову користування орендованим приміщенням, за адресою АДРЕСА_3. Наприкінці квітня2004 початку травня 2004 відповідач передала дане приміщення працівникам ЖЕКу, які його прийняли і використовували за своїм призначенням, про підписання акту передачі-прийому. Ніяких актів більше відповідач не підписувала. 28.09.2004 відповідач отримала лист попередження № 7/8-2290/53 в якому йшлась мова про заборгованість по сплаті за ореаду за приміщення по АДРЕСА_3, відповідач звернулась до ЖЕК та УЖХ Шевченківського району, але відповідачу там ні хто ні чого не пояснив, і відповідач 23.10.2004 звернулась зі скаргою до голови Шевченківської районної ради у м. Києві ради, вхідний № 4161 від 25.10.2004 на який відповідь не отримав.

Позивачем в підтвердження позовних вимог в судовому засіданні 30.05.2006 було подано оригінал акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 29.11.2004, згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв згідно договору оренди № 5459/8 від 03.04.2006 нежитлове приміщення загальною площею 99,80 кв. м.

Відповідач в судовому засіданні 30.05.2006 зазначив, що вищезазначений акт прийому-передачі не підписував, і підпис на ньому не його.

Враховуючи те, що для розяснення питань, що виникли при вирішенні даного спору необхідні спеціальні знання, господарським судом ухвалою від 30.05.2006 у справі № 3/149 було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

22.04.2010 на адресу суду надійшов висновок № 5319 від 21.08.2006 судово-почеркознавчої експертизи проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2010, в звязку з тим, що відсутні обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 3/149 було поновлено та призначено до розгляду на 15.06.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/149 від 07.06.2010, в звязку з незявленням в засідання суду представників прокуратури, позивача і відповідача та невиконанням ними вимог ухвали суду від 07.06.2010, розгляд справи було відкладено на 06.07.2010.

Відповідач в засідання суду 06.07.2010 не зявився, не виконав вимог суду викладених в ухвалах від 07.06.2010 та від 15.06.2010.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

В судовому засідання 06.07.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників прокуратури та позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури і позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.04.2002 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківського району міста Києва (орендодавець) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною собою ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір № 5459/8 оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації № 473 від 25.03.2002 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення (будівлю, споруду) в будинку АДРЕСА_3 загальною площею 98,2 кв. м. у підвалі для розміщення компютерного закладу.

Спір виник в звязку з тим, що прокуратурою при проведенні перевірки встановлено, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з червня по листопад 2004 року, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2853,22 грн.

Оцінюючи подані прокуратурою і позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно статті 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобовязаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

За умовами п. 2.1. договору орендодавець зобовязаний на момент підписання договору оренди передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі обєкт оренди.

Факт передачі орендодавцем та відповідно прийняття орендарем в оренду нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_3 загальною площею 98,2 кв. м. у підвалі підтверджується актом № 46 прийому-передачі від 03.04.2002.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії договору встановлений сторонами з 03.04.2002 по 01.01.2006 (п. 6.2. договору).

Прокуратурою заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми боргу по листопад 2004 року посилаючись на те, що 29.11.2004 сторонами був підписаний акт згідно якого орендар передав, а орендодавець прийняв згідно договору оренди № 5459/8 від 03.04.2002 підвальне приміщення загальною площею 99,8 кв. м. за адресою м. Київ, вул. В.Пика, 20.

Оскільки відповідач заперечувала про підписання нею вищезазначеного акту від 29.11.2004 судом ухвалою від 30.05.2006 у справі № 3/149 було призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами проведеного дослідження експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 21.08.2006 складений висновок № 5319 судово-почеркознавчої експертизи, згідно якого встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 у графі «від орендаря»в акті від 29.11.2004 прийому-передачі нежитлового приміщення виконаний не ОСОБА_4.

Не приймаються судом до уваги твердження відповідача про те, що 03.03.2004 відповідач по акту передачі-прийому передала частину приміщення площею 54,8 кв. м. в орендне користування СПД ОСОБА_5 оскільки

Рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради № 263 від 25.11.2003 «Про реорганізацію фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва»вирішено реорганізувати з 01.12.2003 Фонд приватизації комунального майна Шевченківського району у м. Києві в Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва зі статусом юридичної особи, яке є виконавчим органом Шевченківської районної у м. Києві ради та правонаступником КП УЖГ Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин.

Відповідно до Положення про Управління з питань комунального майна приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, яке затверджено рішенням Шевченківської районної у місті Києві ради № 263 від 25.11.2003, Управління є правонаступником прав та обовязків Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин щодо комунального майна.

Як свідчить додаток 11 до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 жилий будинок по вул. Вільгельма Піка, 20 у м. Києві знаходиться у комунальній власності територіальної громади Шевченківського району міста Києва.

Відповідно до рішення Шевченківської районної у місті Києві ради № 407 від 15.06.2004 «Про внесення змін та доповнень до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 «Про реорганізацію фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва»доповнено п. 1 рішення № 263 від 25.11.2003 «Про реорганізацію фонду приватизації комунального майна Шевченківського району м. Києва»після слів «в частині орендних відносин»словами «з моменту підписання акту прийому-передачі договорів оренди нежитлових приміщень та додатків до них».

27.02.2004 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківського району та Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради склали акт приймання-передачі матеріалів по орендарям нежитлових приміщень згідно додатку № 1, зокрема приміщення, що орендується СПД ФО ОСОБА_4 та знаходиться по АДРЕСА_3 у м. Києві.

Умови п. 4.7. договору визначають, що обєкт оренди в разі відмови орендаря від оренди має бути переданий орендодавцю за актом. При цьому має бути дотриманий порядок встановлений п. 2.3. договору, згідно якого орендар зобовязаний повідомити орендодавця про припинення використання приміщення протягом місяця.

Доказів того, що відповідач звертався до орендодавця з відповідною заявою не подано.

Стаття 795 Цивільного кодексу України визначає, що повернення наймачем предмета договору найму (будівлі або іншої капітальної споруди чи їх окремої частини) оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Отже, з урахуванням викладеного, відповідач в разі відмови від оренди частини приміщення площею 54,8 кв. м. мав передати його Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради за актом прийому-передачі. В свою чергу Управління за наявності підстав мало передати ці приміщення іншому орендарю по акту.

Проте, з акту від 03.03.2004 вбачається, що він складений представниками ЖЕКу 1018, СПД ОСОБА_6 та СПД ОСОБА_5 про те, що СПД ОСОБА_5 прийняла, представники орендодавця передали нежиле приміщення площею 54,8 кв. м. в буд. 20 по вул. В.Піка. При цьому вказаний акт не затверджений Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради.

Отже, зазначений акт не приймається судом в якості належного доказу повернення частини приміщення відповідачем.

Твердження відповідача про те, що орендовані приміщення були звільнені та передані наприкінці квітня 2004 року початку травня 2004 року також не приймаються до уваги, оскільки відсутні належні докази повернення приміщення орендодавцю по акту.

Слід зазначити, що згідно п. 5.8. договору у разі звільнення орендарем приміщення без письмового попередження та без складання акту про повернення обєкту оренди орендар несе матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 1.3. договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату з ПДВ, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 411,67 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1.4. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 2.2. договору орендар зобовязався вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за період з червня по листопад 2004 року, яка станом на день звернення прокуратури з позовом становила 2853,22 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи (копія виписки з рахунку в УДК у Шевченківському районі) відповідач 25.03.2009 на підставі напису нотаріуса від 24.11.2004 відповідачем в сумі 2402,11 грн. було частково перераховано борг.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення боргу в розмірі 2402,11 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обовязком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 451,12 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України повністю, з урахуванням здійснення часткової оплати боргу після порушення провадження у справі.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у місті Києві ради (м. Київ, бул. Т.Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540) 451 (чотириста пятдесят одну) грн. 12 коп. основного боргу.

3. Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2402,11 грн. припинити.

4. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В. Сівакова Рішення підписано 13.07.2010.