Ухвала суду № 10389795, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 32/20107.07.10 За позовом ОСОБА_1 до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. Приватного підприємства "Народна медицина Зубицьких"

про зобовязання не чинити будь-яких перешкод учаснику щодо володіння та

управління підприємством

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_4 предст.,

Від відповідача-1 ОСОБА_5. предст.,

Від відповідача-2 не зявилися,

Від відповідача-3 не зявилися

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2та просить зобовязати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 єдиному учаснику в порядку спадкування Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012, будь-яких перешкод щодо володіння та управління Приватним підприємством "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012, а також скасувати рішення № 1 від 03.06.2005 ОСОБА_2 як органу управління Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012, з моменту його прийняття, та зобовязати державного реєстратора зареєструвати позивача учасником Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у заповіті Зубицького Данили Никифоровича висловлене побажання заповідача, щоб засновником Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького" була призначена ОСОБА_1.

19.05.2010 в судовому засіданні представником позивача подано клопотання про зміну предмету позову, в якому просить:

- визнати недійсним рішення № 1 від 03.06.2005 ОСОБА_2 як органу управління Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012 з моменту прийняття;

- визнати недійсними всі дії вчинені відповідачем після 03.06.2005 щодо володіння Приватним підприємством "Народна медицина Данили Зубицького" та його правонаступником Приватним підприємством "Народна медицина Зубицьких";

- зобовязати ОСОБА_3 та ОСОБА_2не чинити ОСОБА_1 єдиному учаснику в порядку спадкування Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012, будь-яких перешкод щодо володіння та управління Приватним підприємством "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012;

- зобовязати реєстратора зареєструвати позивача єдиним учасником Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012.

В судове засідання, призначене на 07.07.2010, повноважні представники відповідачів-2, 3 не зявилися, про причини неявки представників суду не повідомили.

Відповідач-1 позовні вимоги повністю заперечує, вказуючи на їх безпідставність, оскільки право на частку у статуному (складеному) капіталі Приватного підприємства "народна медицина Данили Зубицького" ОСОБА_6 не заповідав ОСОБА_1

В судовому засіданні 30.06.2010 представником відповідача-1 заявлено клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір не є підвідомчий господарському суду. Відповідач-1 стверджує, що позивачка не була і не є учасником Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", а тому спір не є корпоративним.

Позивач проти припинення провадження заперечує, стверджуючи. що даний спір підлягає вирішенню у порядку господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому відповідно до редакції заяви про зміну предмету позову просить визнати недійсним рішення № 1 від 03.06.2005 ОСОБА_2 як органу управління Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012 з моменту прийняття; визнати недійсними всі дії вчинені відповідачем після 03.06.2005 щодо володіння Приватним підприємством "Народна медицина Данили Зубицького" та його правонаступником Приватним підприємством "Народна медицина Зубицьких"; зобовязати ОСОБА_3 та ОСОБА_2не чинити ОСОБА_1 єдиному учаснику в порядку спадкування Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012, будь-яких перешкод щодо володіння та управління Приватним підприємством "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012; зобовязати реєстратора зареєструвати позивача єдиним учасником Приватного підприємства "Народна медицина Данили Зубицького", ідентифікаційний код 13683012.

Позовні вимоги ґрунтуються на нотаріально посвідченому заповіті Зубицького Данили Никифоровича, у якому висловлене побажання заповідача, щоб засновником Приватного підприємства "Народна медицина Данила Зубицького" була призначена ОСОБА_1.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій України" судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Підвідомчість справ господарським судам визначається відповідно до положень ст. 12 ГПК України.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно зі встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Враховуючи наявність серед сторін спору фізичних осіб, позивач у позовній заяві послався на підвідомчість спору господарським судами відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України.

Проте згідно з п. 4 ст. 12 ГПК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від 15 грудня 2006 р. № 483-V) господарським судам підвідомчі справи, що виникають із корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), зокрема учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Відповідно до ч. 5 ст. 16 ГПК України такі справи розглядаються господарським судом за місцезнаходженням господарського товариства згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як визначено у ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до частини першої статті 113 ГК України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Згідно із статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна.

Згідно зі статтею 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказав, що не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання. Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув. Зокрема, спори за участю спадкоємців учасників господарського товариства, які ще не стали його учасниками, не є підвідомчими (підсудними) господарським судам.

За таких обставин, спір за позовом фізичної особи ОСОБА_1, яка не перебуває з відповідачами у корпоративних відносинах, не підлягає розгляду в господарських судах України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Суддя О.О.Хрипун