Рішення № 103897189, 08.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2098/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконуючого обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесика Андрія Йосиповича (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032), Державного бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 січня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконуючого обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесика Андрія Йосиповича (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032), Державного бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289), в якій позивач просив:

визнати протиправними дії Виконуючого обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесика Андрія Йосиповича по відмові у наданні запитуваємої інформації згідно запиту на інформацію позивача від 21 січня 2022 року;

Зобов`язати Державне бюро розслідувань надати копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за листопад-грудень 2021 року.

Ухвалою від 07 лютого 2022 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 січня 2022 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Державного бюро розслідувань, в якому просив надати копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за листопад-грудень 2021 року.

Позивачем отримана відповідь про те, що відсутні підстави для надання запитуємої інформації.

Позивач не погоджується з наданою відповіддю, оскільки частиною 2 ст. 22 Закону № 2939-УІ встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою у наданні в інформації.

Позивач зазначив, що ураховуючи вимоги ч. 7 ст. 6, 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не належить до інформації з обмеженим доступом, зокрема, інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника, працівників юридичної особи публічного права.

Позивач вважає, що внаслідок протиправних дій відповідача відбулося необґрунтоване приховування інформації.

До суду 12 березня 2022 року надійшов відзив на позовну заяву Державного бюро розслідувань, який був надісланий поштою 22.02.2022, відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що на адресу ДБР надійшов запит на інформацію, в якому позивач просив надати копії розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_2 за листопад-грудень 2021 року та листом №36П/10-16-06-34/22 від 27.01.2022 року в.о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесик А.Й. повідомлено щодо неможливості надання зазначеної інформації, оскільки вона є інформацією з обмеженим доступом, а саме інформацією для службового користування.

Відповідач звернув увагу, що позивач просить надати копії розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_2 за листопад-грудень 2021 року, а не інформацію про структуру, принцип формування та розмір оплати праці. Проте Закон України «Про доступ до публічної інформації» не відносить до публічної інформації розрахунково-платіжної відомості, тому, на думку відповідача, Управління забезпечення діяльності ДБР Лесик А.Й. правомірно послався на п.2.2. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом ДБР № 373 від 29.06.2021 року, відповідно до якого відомості щодо встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органу ДБР віднесено до відомостей, що становлять інформацію з обмеженим доступом. Запитувані позивачем відомості у вигляді копії розрахунково-платіжної відомості працівника ДБР належать до інформації про фізичну особу, про особисте і сімейне життя особи (персональні дані про неї), а отже є інформацією з обмеженим доступом - конфіденційною інформацією у розумінні ст. 32 Конституції України, ст. 2, ч. 2 ст. 22, ч.1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», ч. 2 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

При цьому відповідач зазначив, що на ДБР як державний правоохоронний орган покладено виконання важливих для держави завдань щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Також відповідач звернув увагу суду, що позивачем подано до органів ДБР більше 50-ти запитів на інформацію, більшість відповідей на які позивачем оскаржені до суду.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив проводити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Проте відповідачем не наведено належного обґрунтування, для з`ясування яких обставин, необхідно проводити розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

У свою чергу суд зазначає, що дана справа відноситься до категорії нескладних, яка відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України належить до справ, що належать розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) - оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Тому такі доводи відповідача судом відхиляються.

Також до суду від Державного бюро розслідувань надійшло клопотання про продовження процесуального строку подання відзиву на позовну заяву та не здійснення розгляд справи до усунення обставин, які зумовили введення Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 воєнного стану.

Проте суд звертає увагу, що відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву у строк встановлений КАС України, також розгляд справи належить у письмовому провадженні, без проведення судових засідань, що не потребує участі представника відповідача, тому наведені відповідачем доводи є безпідставними та відхиляються судом, а інші обставини, які перешкоджають розгляду та вирішенню справи під час воєнного стану, відповідачем не зазначені та судом не встановлені.

Позивачем не надано до суду відповідь на відзив.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.

Так, суд встановив, що 21 січня 2022 року позивач звернувся із запитом на інформацію до Державного бюро розслідувань, в якому просив надати копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за листопад-грудень 2021 року.

Листом №36П/10-16-06-34/22 від 27.01.2022 року за підписом в.о. начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесик А.Й. повідомлено, що розрахунково-платіжна відомість працівника містить інформацію щодо його заробітної плати : нарахувань за видами оплат та утримань податків та зборів за відповідний період, та згідно зі ст. 31 Закону України «Про оплату праці» відомості про оплату праці працівника надаються буд-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника. У зв`язку із зазначеним підстави для надання запитуваної інформації відсутні.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно з ст. 1, 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом, а саме інформацією для службового користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті Закону, не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Також не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді (ч. 7 ст. 6 Закону).

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався у тому числі на ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У відзиві на позовну заяву відповідач просив звернути увагу, що позивач просить надати копії розрахунково-платіжної відомості ОСОБА_2 за листопад-грудень 2021 року, а не інформацію про структуру, принцип формування та розмір оплати праці, та відповідно до п.2.2. Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженого наказом ДБР № 373 від 29.06.2021 року, відомості щодо встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органу ДБР віднесено до відомостей, що становлять інформацію з обмеженим доступом.

Надаючи оцінку доводам та запереченням сторін, та здійснивши аналіз вище приведених норм права, суд доходить таких висновків.

Так, як зазначалось вище, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року № 489 затверджено типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, пунктом 1.5. якого затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типові

форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій N П-6 "Розрахунково-платіжна відомість працівника".

Загалом розрахунково-платіжна відомість - це відомість, призначена для ознайомлення працівника з нарахованими йому виплатами та здійсненими утриманнями.

Суд встановив, що Наказом Державного бюро розслідувань № 373 від 29.06.2021 року затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань (надалі - Наказ № 373).

Відповідно до п. 1 Наказу № 373, цей Перелік розроблений відповідно до законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних», «Про Державне бюро розслідувань», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736, Інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 20 серпня 2020 року № 435.

Відповідно до п. 2.2. цього наказу, відомості щодо встановлення розміру, нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу органу ДБР відносяться до відомостей, що становлять службову інформацію. Зазначений наказ є чинним.

Указом Президента України від 05 лютого 2020 року № 41/2020 затверджено організаційну структуру Державного бюро розслідувань, відповідно до якого Управління внутрішнього контролю входить до центрального апарату.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача, що копії розрахунково-платіжної відомості керівника Управління внутрішнього контролю Богдана Чобітка за листопад-грудень 2021 року, які просив позивач йому надати є службовою інформацією, яка належить обмеженню, та на спірні правовідносини не поширюється дія ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З урахуванням вище встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать компенсації з Державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Виконуючого обов`язки начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Лесика Андрія Йосиповича (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032), Державного бюро розслідувань (вул. Симона Петлюри, 15, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 41760289) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу IV Прикінцеві положення КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.