Рішення № 10389682, 12.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/13112.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аплінк" до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк"

про стягнення 29 024,80 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

Від позивача Племянник О.М. –представник за довіреністю № 44 від 10.02.2010 р.

Від відповідача Пасацький Ю.О. - представник за довіреністю № 31 від 11.06.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аплінк" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (відповідача) про стягнення заборгованості в розмірі 29 024,80 грн. на підставі Договору № 244/08/09 про надання телекомунікаційних послуг від 20.08.2009 року, з яких: 28000,00 грн. - основний борг, 1024,80 грн. пеня за період з 10.12.2009 р. по 26.03.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач надав відповідачу телекомунікаційні послуги в грудні 2009 р. та в січні, лютому, березні 2010 р., проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті наданих йому послуг не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2010 р. порушено провадження у справі № 39/131 та призначено справу до розгляду на 14.06.2010 р. о 10:10 год.

Представник позивача в судовому засіданні 14.06.2010 р. подав письмове пояснення та документи на виконання вимог ухвали суду, в т.ч. копію акту здачі –прийняття робіт (надання послуг) № ОУ –0000378 від 31.03.2010 р. (послуги за березень 2010 р.) з доказами його направлення відповідачеві (фіскальний чек 7642 від 31.03.2010 р., опис вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення відповідачу 06.04.2010 р. цінного листа № 0101501988538).

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, 14.06.2010 року через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.07.2010 о 14:00 год.

17.06.2010 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № 349/10 від 11.06.2010 р., відповідно до якої збільшив позовні вимоги в частині основного боргу та пені, зокрема, позивач просив стягнути з відповідача 37451,07 грн., з яких: 35000,00 грн. основного боргу за надання телекомунікаційних послуг в грудні 2009 р., січні, лютому, березні, квітні 2010 р. та 2451,07 грн. пені за період з 11.12.2009 р. по 14.06.2010 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Судом в засіданні встановлено, що позивачем у вищезазначеній заяві про збільшення позовних вимог було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Крім того, позивачем оплачено держмито в частині збільшення позовних вимог (платіжне доручення № 3223 від 11.06.2010 р. додане до наведеної заяви) та надані докази направлення цієї заяви відповідачу (фіскальні чеки № 3150, 3151 від 11.06.2010 р. з описом вкладення у цінний лист додані до наведеної заяви). З огляду на наведене, суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 37451,07 грн., з яких: 35000,00 грн. основного боргу та 2451,07 грн. пені за період з 11.12.2009 р. по 14.06.2010 р.

18.06.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Наведену заяву судом задоволено, 18.06.2010 р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

12.07.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав документи на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2010 р., зазначив, що відзив на позов буде поданий суду після проведення звірки взаєморозрахунків сторін та після витребування у позивача додаткових доказів.

12.07.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав заву про залучення у справі третьої особи на стороні відповідача громадянина Рихальського Олексія Юрійовича, який фактично здійснював вирішення питань, пов»язаних з укладанням та обслуговуванням спірного Договору, а тому рішення з даного господарського спору може вплинути на його права та обов»язки. Розглянувши в судовому засіданні 12.07.2010 р. подане відповідачем клопотання, суд відхилив останнє з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Предметом позову, що розглядається господарським судом у справі № 39/131, є стягнення коштів за телекомунікаційні послуги згідно Договору № 244/08/09 про надання телекомунікаційних послуг від 20.08.2009 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аплінк" та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Інтербанк", тоді як громадянин Рихальський Олексій Юрійович не є ані стороною цього договору, ані особою, яка була наділена повноваженнями щодо підписання даного договору. Фактично громадянин Рихальський Олексій Юрійович, начальник управління з технічних питань відповідача, у спірному Договорі зазначений у якості контактної особи з технічних питань, а таке не надає суду підстав вважати, що рішення з господарського спору може вплинути на права або обов'язки вказаної особи щодо однієї із сторін.

За таких обставин суд відмовляє позивачеві у задоволенні клопотання про залучення громадянина Рихальського Олексія Юрійовича до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

12.07.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про витребування додаткових матеріалів від позивача, зокрема, документів, що підтверджують момент (дату) фактичного припинення надання телекомунікаційних послуг за спірним Договором. Розглянувши в судовому засіданні 12.07.2010 р. подане відповідачем клопотання, суд відхилив останнє з огляду на наявність в матеріалах справи зазначених відповідачем документів та враховуючи надані представником позивача в судовому засіданні 12.07.2010 р. усні пояснення з цього приводу.

12.07.2010 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав клопотання про зобов»язання позивача звірити взаєморозрахунки. Розглянувши в судовому засіданні 12.07.2010 р. подане відповідачем клопотання, суд відхилив останнє як необґрунтоване, оскільки контррозрахунок позовних вимог відповідачем не поданий, а в матеріалах справи наявні необхідні докази для розгляду спору по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 12.07.2010 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та пояснив підстави, з яких заявлено позов.

Представник відповідача усно проти заявлених позовних вимог заперечував повністю, відзив на позов суду не подав та не надіслав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні, призначеному на 12.07.2010 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аплінк" (позивач), визначеним як Виконавець, та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Інтербанк" (відповідач), визначеним як Замовник, було укладено Договір (надалі - Договір), відповідно якого позивач зобов'язався провести інсталяційні роботи та надати відповідачу телекомунікаційні послуги, конкретизовані п.п. 1.1 –1.8 Договору та Додатком № 01 до цього Договору (надалі –телекомунікаційні послуги).

Відповідно до п. 6.1 Договору передбачено, що якщо Замовник (відповідач) протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення строку наданих послуг не пред'явив у письмовій формі своїх заперечень (претензій) Виконавцю (позивачу), то послуги за вказаний період вважаються наданими якісно та прийняті Замовником (відповідачем).

За умовами п. 6.2 Договору факт належного надання послуг оформлюється Актом здачі-прийняття наданих послуг, що готується Виконавцем (позивачем) та Замовник (відповідач) зобов'язаний надіслати підписаний Акт рекомендованим листом на адресу Виконавця (позивача) щонайбільше протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання.

Згідно п. 7.1 Договору встановлено, що договірна ціна послуг в рамках Договору залежить від конфігурації послуг, що надаються, та їх технічних характеристик (в т.ч. при зміні конфігурації послуг) та обчислюється відповідно до чинних цін Виконавця (позивача).

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що узгоджена сторонами щомісячна вартість послуг, що надаються Замовнику (відповідачу) (в узгодженій конфігурації) визначені в Додатку № 01 до Договору.

Враховуючи п. 8.2 Договору оплата послуг провадиться Замовником (відповідачем) щомісячно платежами до 10-го числа оплачуваного календарного місяця. З урахуванням такого змісту п. 8.2 Договору підставним є зазначення про початок прострочення оплати послуг з 11-го числа календарного місяця, у разі не здійснення оплати у визначений строк.

Згідно Додатку № 01 до Договору щомісячна вартість послуг узгоджена сторонами у сумі 7000,00 грн.

Пунктами 9.1 –9.3 Договору визначено підстави та порядок припинення надання послуг за Договором.

Зокрема, відповідно до п. 9.1 Договору передбачено, що якщо Виконавець (позивач) не одержить належну суму на свій розрахунковий рахунок протягом щонайбільше 5 (п'яти) банківських днів після строків, визначених цим Договором, він має право негайно, попередивши Замовника (відповідача) факсимільним повідомленням, або, за вибором Виконавця, телефонограмою за відомими йому реквізитами Замовника, призупинити надання послуг до повного погашення заборгованості. Таке припинення надання послуг не буде вважатися неналежним виконанням Виконавцем зобов'язань, прийнятих на себе в рамках цього Договору, та не є підставою для перерахування (зменшення) відповідних платежів.

Пунктом 9.3 Договору встановлено, що у випадку дострокового припинення Договору за ініціативою Замовника (відповідача) за правилами, визначеними чинним законодавством України та умовами Договору, Виконавець (позивач) припиняє надання послуг Замовнику через 30 календарних днів після отримання офіційної письмової заяви Замовника про припинення Договору та надання послуг.

Згідно п. 10.2 Договору за порушення строків оплати щомісячної вартості послуг Виконавець (позивач) має право вимагати сплати Замовником (відповідачем) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми щомісячної вартості послуг за Договором за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 12.1 Договору визначено, що він набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє протягом 1 (одного) року. Договір вважається автоматично пролонгованим на аналогічний термін і на таких самих умовах, якщо одна зі Сторін не повідомить іншу Сторону в письмовій формі (рекомендованим листом) про не поновлення дії Договору, не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до закінчення поточного терміну дії Договору.

Згідно п. 12.2 Договору передбачено, що у будь-який час протягом строку дії Договору, за відсутності заборгованості за наданими послугами, Договір може бути припинений за ініціативою Замовника (відповідача), з попередженням про це Виконавця письмово (рекомендованим листом) за 30 (тридцять) календарних днів до запропонованої дати розірвання Договору. Договір припиняється за умови повного розрахунку Замовника з Виконавцем (позивачем), у т.ч. щодо оплати наданих послуг та повернення обладнання. Якщо вказані умови додержані не будуть, цей Договір не вважається припиненим та Замовник зобов'язаний оплачувати послуги Виконавця до моменту припинення Договору.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на виконання умов Договору надав відповідачу в грудні 2009 р. та січні, лютому, березні, квітні 2010 р. телекомунікаційні послуги на загальну суму 35000,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ –0001586 від 31.12.2009 р. на суму 7000,00 грн., № ОУ –0000088 від 31.01.2010 р. на суму 7000,00 грн., № ОУ –0000211 від 28.02.2010 р. на суму 7000,00 грн., № ОУ –0000378 від 31.03.2010 р. на суму 7000,00 грн., № ОУ –0000538 від 30.04.2010 р. на суму 7000,00 грн., копії яких наявні в матеріалах справи (надалі - Акти виконаних робіт (наданих послуг)).

Вищевказані Акти виконаних робіт (наданих послуг), як підтвердження факту належного надання телекомунікаційних послуг, у відповідності до п. 6.2 Договору були підготовлені та надіслані позивачем відповідачу, що підтверджується наступними документами, копії яких наявні в матеріалах справи:

- листи позивача № 85/10 від 26.01.2010 р. та 93/10 від 29.01.2010 р., фіскальний чек № 2971 від 29.01.2010 р. з описом вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення 05.02.2010 р. на підтвердження направлення Актів виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ –0001586 від 31.12.2009 р., № ОУ –0000088 від 31.01.2010 р.;

- лист позивача № 156/10 від 18.02.2010 р., фіскальний чек № 467 від 22.02.2010 р. з описом вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення 05.03.2010 р. на підтвердження направлення Акту виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ –0000211 від 28.02.2010 р.;

- фіскальний чек від 31.03.2010 р. з описом вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення 06.04.2010 р. на підтвердження направлення Акту виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ –0000378 від 31.03.2010 р.;

- лист позивача № 307/10 від 29.04.2010 р., фіскальний чек № 9922 від 29.04.2010 р. з описом вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення 12.05.2010 р. на підтвердження направлення Акту виконаних робіт (наданих послуг) № ОУ –0000538 від 30.04.2010 р.

Як свідчать матеріали справи, відповідач порушив умови п. 6.2 Договору щодо термінів підписання Актів виконаних робіт (наданих послуг), а саме: не надіслав підписані з його боку Акти рекомендованим листом на адресу позивача а ні у строк, що не перевищує 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання (як передбачено п. 6.2 Договору), а ні станом на час звернення позивача з позовом до суду.

З огляду на зміст п. 6.1 Договору, відповідно до якого якщо Замовник (відповідач) протягом 5 (п'яти) банківських днів після закінчення строку наданих послуг не пред'явив у письмовій формі своїх заперечень (претензій) Виконавцю (позивачу), то послуги за вказаний період вважаються наданими якісно та прийняті Замовником (відповідачем), а також відсутність в матеріалах справи претензій відповідача щодо наданих позивачем в грудні 2009 р. та січні, лютому, березні, квітні 2010 р. телекомунікаційних послуг (такі відповідачем не названі та до матеріалів справи не залучені), суд прийшов до висновку, що спірні телекомунікаційні послуги у загальній сумі 35000,00 грн., надані позивачем відповідачу на підставі Договору у наведений період, вважаються такими, що надані позивачем якісно та прийняті відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до п. 8.2 Договору та Додатку № 01 до цього Договору відповідач повинен був оплачувати телекомунікаційні послуги щомісячними платежами у розмірі 7000,00 грн. до 10-го числа оплачуваного календарного місяця, проте зібрані у справі докази свідчать про невиконання відповідачем вказаної умови Договору та несплату отриманих у грудні 2009 р. та січні, лютому, березні, квітні 2010 р. телекомунікаційних послуг у загальній сумі 35000,00 грн.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду та подання ним заяви про збільшення розміру позовних вимог № 349/10 від 11.06.2010 р., заборгованість відповідача за Актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) на підставі Договору № 244/08/09 про надання телекомунікаційних послуг від 20.08.2009 року за період грудень 2009 р. - квітень 2010 р. становить 35000,00 грн. (основний борг).

По матеріалам справи судом також встановлено, що 10.02.2010 р. позивач отримав від відповідача лист № 131 від 01.02.2010 p. з проханням достроково розірвати Договір № 244/08/09 про надання телекомунікаційних послуг від 20.08.2009 року з 28.02.2010 р.

Проте, відповідно до п. 12.2 Договору останній може бути припинений за ініціативою Замовника (відповідача) у будь-який час протягом строку дії Договору, за відсутності заборгованості за наданими послугами. Фактично ж, як свідчать матеріали справи, станом на час складання листа № 131 від 01.02.2010 p. відповідач мав заборгованість за отримання спірних телекомунікаційних послуг.

22.02.2010 р. позивач направив відповідачу лист № 156/10 від 18.02.2010 р., в якому зазначив, що не заперечує проти розірвання Договору за умови виконання відповідачем вимог пунктів 9.3 та 12.2 Договору, а саме за умови повного розрахунку з позивачем до 28.02.2010 р. При цьому позивач, посилаючись на п. 12.2 Договору, зазначив, що якщо умова повного розрахунку додержана не буде, Договір не вважається припиненим та відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача до моменту припинення Договору.

Додатково до вищенаведеного листа позивач надіслав відповідачу телеграму (лист № 169/10 від 25.02.2010 р.), яка була отримана відповідачем 26.02.2010 р.

Копії наведених листів, телеграми і докази їх направлення позивачем та отримання відповідачем наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Договір за ініціативою відповідача припинено не було.

29.04.2010 р. позивач надав відповідачу лист № 307/10 від 29.04.2010 р., відповідно до якого повідомив відповідача про припинення з 01.05.2010 р. надання послуг Замовнику (відповідачу) за Договором на підставі п. 9.1 Договору. Отримання наведеного листа відповідачем підтверджується відміткою уповноваженої особи відповідача на цьому листі.

Так, пунктом 9.1 Договору передбачено право Виконавця (позивача) негайно, попередивши Замовника (відповідача) факсимільним повідомленням, телефонограмою тощо, призупинити надання послуг до повного погашення заборгованості у разі якщо Виконавець не одержить належну суму на свій розрахунковий рахунок протягом щонайбільше 5 (п'яти) банківських днів після строків, визначених цим Договором. Таке припинення надання послуг не буде вважатися неналежним виконанням Виконавцем зобов'язань, прийнятих на себе в рамках цього Договору, та не є підставою для перерахування (зменшення) відповідних платежів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

По матеріалам справи встановлено, що фактично між сторонами по справі укладений договір про надання послуг, а тому саме він та відповідні положення статей глави 63 ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених договором послуг та їх оплати. Вищезазначений договір відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов’язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Судом встановлено, що телекомунікаційні послуги за Актами здачі –прийняття робіт (надання послуг) за період грудень 2009 р. - квітень 2010 р. та на загальну суму 35000,00 грн. на підставі Договору № 244/08/09 про надання телекомунікаційних послуг від 20.08.2009 року надані позивачем якісно та прийняті відповідачем, а тому у останнього виник обов»зок щодо оплати наданих йому послуг у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені у Договорі.

З огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем умов п.п. 6.2, 8.2 Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 35000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача 2451,07 грн. пені за період з 11.12.2009 р. по 14.06.2010 р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 349/10 від 11.06.2010 р.). При цьому, позивач додав до заяви про збільшення позовних вимог розрахунок суми пені до стягнення, зазначивши в ньому фактичну кількість днів прострочення щомісячної оплати за телекомунікаційні послуги в розмірі 7000,00 грн., яку відповідач повинен був сплатити за період грудень 2009 р. - квітень 2010 р.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобовЧязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР вищезазначеного Закону України передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Згідно п. 10.2 Договору за порушення строків оплати щомісячної вартості послуг Виконавець (позивач) має право вимагати сплати Замовником (відповідачем) пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми щомісячної вартості послуг за Договором за кожний день прострочення платежу.

З огляду на вищенаведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем вірно визначена до стягнення пеня у загальній сумі 2451,07 грн. При цьому, нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов‘язання за Договором вірно здійснено позивачем з урахуванням норм п. 6 ст. 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»та п. 10.2 Договору.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2451,07 грн. пені за період з 11.12.2009 р. по 14.06.2010 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, та контррозрахунок позовних вимог не надав.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. а ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито», державне мито стягується із заяв, що подаються до господарських судів із майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Загальна сума заявлених вимог позивача з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог № 349/10 від 11.06.2010 р. становить 37451,07 грн., отже позивач повинен був оплатити державне мито у розмірі 374,51 грн. Платіжними дорученнями № 3070 від 24.03.2010 р. на суму 300,00 грн. та № 3223 від 11.06.2010 р. на суму 100,00 грн. позивач перерахував державне мито на загальну суму 400,00 грн.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягає повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 25,49 грн. (400,00 грн. –374,51 грн. = 25,49 грн.).

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 374,51 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Керуючись ст.ст. 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526,549, 611, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 27, 33, 34, 44, 47, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Інтербанк" (03148, м. Київ, вул. Корольова, буд 5-А; ідентифікаційний код 14358604; р/р 32006172901 в Головному управлінні НБУ по Києву та Київській області, МФО 321024), а у разі відсутності - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аплінк" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 20-22; ідентифікаційний код 33639067; рахунок № 26000034637081 в ЦРП КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) 35000,00 грн. (тридцять п»ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 2451,07 грн. (дві тисячі чотириста п»ятдесят одну гривню 07 коп.) пені, 374,51грн. (триста сімдесят чотири гривні 51 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Аплінк" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 20-22; ідентифікаційний код 33639067; рахунок № 26000034637081 в ЦРП КМФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) з Доходу державного бюджету 25,49 грн. (двадцять п»ять гривень 49 коп.) державного мита, перерахованого платіжними дорученнями № 3070 від 24.03.2010 р. на суму 300,00 грн. та № 3223 від 11.06.2010 р. на суму 100,00 грн., оригінали яких залишити в матеріалах справи № 39/131.

4. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 14.07.2010 р.