Рішення № 103895551, 31.03.2022, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/37/22

Провадження №2/603/66/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2022 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання - Швець Н.С.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: Гнатишин Віра Володимирівна

відповідач: Монастириська міська рада

предмет позову: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст вимог та заперечень учасників справи.

Представник позивача адвокат Гнатишин В.В. звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Монастириської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», веранда під літерою «а», вхідні сходи «а1» загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., сарай під літерою «Б» з підвалом «пд», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота, хвіртка №1 (металева конструкція), огорожа №2 (металева в цегляних стовпах), огорожа №3 (сітка металічна), мощення №4 (цементне по бетонній основі).

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на вищевказане спадкове майно.

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадкові права та видати свідоцтво про право на спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

ІІІ. Позиції сторін.

Представник позивача вважає, що саме ОСОБА_1 повинна успадковувати за померлим спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за заповітом після смерті батька - ОСОБА_1 , спадщину належним чином прийняла та фактично вступила в управління та користування спадковим майном.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилася, проте представник позивача через канцелярію суду подала заяву в якій просить розгляд справи проводити без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю просять їх задовольнити.

Відповідач - представник Монастириської міської ради в підготовче засідання не з`явився, суду подав відзив на позовну заяву по суті справи де вказав, що з обставинами викладеними в позові Монастириська міська рада погоджується, позов визнає та просить розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років в м.Монастириська Монастириського району Тернопільської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №151.

Ще за життя померлому належали:

- житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», веранда під літерою «а», вхідні сходи «а1» загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., сарай під літерою «Б» з підвалом «пд», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота, хвіртка №1 (металева конструкція), огорожа №2 (металева в цегляних стовпах), огорожа №3 (сітка металічна), мощення №4 (цементне по бетонній основі), що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області від 18.01.2022 року №7.

Згідно складеного 28.12.2018 року ОСОБА_3 в с.Високе Монастириського району Тернопільської області заповіту, зареєстрованого в реєстрі за №14 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Висоцької сільської ради, останній на випадок своєї смерті заповів усе належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося на день його смерті - ОСОБА_1 .

Вказану спадщину після смерті ОСОБА_3 фактично прийняла ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом та яка на час смерті ОСОБА_3 , проживала разом з ним, що підтверджується довідкою виданою виконавчим комітетом Монастириської міської ради Чортківського району Тернопільської області від 18.01.2022 року №7.

Проте, судом встановлено, що приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівського М.А., постановою від 13.11.2021 року.№155/02-31 відмовлено ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, який належав ОСОБА_3 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області Садівського М.А. від 14.02.2022 року № 16/01-12 та з наданих нею копій документів із спадкової справи №160/2021 заведеної 13.11.2021 року після смерті ОСОБА_3 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок, вказані в позовній заяві, не видавалось.

В зв`язку з втратою вищевказаних оригіналів правовстановлюючих документів та відсутністю реєстраційних документів на право власності, ОСОБА_1 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Визначаючись із заявленою вимогою щодо права позивача ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує наступне.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Як було встановлено в судовому засіданні власником спадкового майна (спадкодавцем), що підлягає спадкуванню є ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і яким було 28.12.2018 року складено заповіт на вищевказане спадкове майно.

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Беручи до уваги вищевказані факти щодо спадкування спадкового майна в поєднанні з процесуальними нормами законодавства, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом спадкового майна, яке належало ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність правовстановлюючих документів, позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Тернопільської області у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правовою позицією, що висловлена Верховним Судом України по справі №6-137цс13 визначено, що право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва. З 1966 року питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» і прийнятою відповідно до цього указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва. Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадян права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію. Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Згідно технічного паспорта, житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями за адресою АДРЕСА_1 , був побудований в 1972 році.

Згідно п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127 (в редакції постанови КМУ від 23.08.2016 року №553), для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на території сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених пунктом 42 цього Порядку, можуть бути подані:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, у тому числі рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність чи відомості про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність з погосподарської книги;

2) виписка з погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений, - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою.

З листа Міністерства Юстиції України від 21.02.2005 року «Щодо порядку оформлення документів в разі смерті власника нерухомого майна» вбачається, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючі документи відсутні, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.

Так, судом було встановлено, що попереднім власником житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені нею в позовній заяві щодо спадщини у вигляді житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями, а отже, позивач ОСОБА_1 має право на прийняття спадщини за заповітом у вигляді житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями.

Отже судом встановлено, що відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 в нотаріальній конторі.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред`явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за нею право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача - адвоката Гнатишин Віри Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до Монастириської міської ради, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме, на:

- житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до якого входить одноповерховий житловий будинок під літерою «А», веранда під літерою «а», вхідні сходи «а1» загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 46,5 кв.м., сарай під літерою «Б» з підвалом «пд», сарай під літерою «В», сарай під літерою «Г», комора «Д» з підвал «пд1» та вхід в підвал «д», літня кухня «Е», ворота, хвіртка №1 (металева конструкція), огорожа №2 (металева в цегляних стовпах), огорожа №3 (сітка металічна), мощення №4 (цементне по бетонній основі).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.04.2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), проживаючої за адресою: с.Високе Чортківського (Монастириського) району Тернопільської області.

Представник позивача: адвокат Гнатишин Віра Володимирівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000348 від 25.01.2019 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1029547 від 17.01.2022 року) місцезнаходження якої: вул.Добровідка №15 м.Монастириська Тернопільська область.

Відповідач: Монастириська міська рада, (Код ЄДРПОУ 0458433), юридична адреса місцезнаходження відповідача: вул.Шевченка №19 м.Монастириська Чортківський район Тернопільська область.

Суддя І. М. Галіян