Ухвала суду № 103894625, 08.04.2022, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/353/22

Провадження № 1-і/177/11/22

У Х В А Л А

Іменем України

08.04.2022 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Суботіної С. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора Високопільського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області Шиян Р.С. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2021 за № 12021231130000198,

за участі:

секретаря судового засідання Ференц Я.З.,

прокурора Шиян Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката Артеменка С.Ю.,

В С Т А Н О В И В:

Нововоронцовським районним судом Херсонської області здійснювався розгляд указаного кримінального провадження.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.03.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, строком на 30 діб, який продовжено згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 строком на 30 діб.

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження, воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі всіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 № 1/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ. Зокрема, підсудність судових справ Нововоронцовського районного суду Херсонської області визначено за Криворізьким районним судом Дніпропетровської області.

На електронну адресу Криворізького районного суду Дніпропетровської області 07.04.2022 від прокурора у провадженні надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 днів, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, серед яких умисні тяжкі злочини, з об`єктивних причин розгляд справи завершити не представляється можливим, а строк запобіжного заходу щодо останнього спливає 11.04.2022. При цьому, ризики, які стали підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, не зменшилися і продовжують існувати. Обґрунтовуючи наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, прокурор вказував на те, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, законного джерела доходу не має, у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, ним вчинено вісім епізодів кримінальних правопорушень, пов`язаних зі збутом наркотичних речовин, максимальне покарання за вчинення яких передбачено у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тому підстави для скасування або зміни застосованого запобіжного заходу на більш м`який, відсутні.

Прокурор Шиян Р.С. у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Артеменко С.Ю., кожен окремо, проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Просили суд зміни запобіжний захід на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме, на особисте зобов`язання.

В обґрунтування заперечень ОСОБА_1 вказував про відсутність обґрунтованих ризиків для застосування щодо нього виняткового запобіжного заходу. Зазначав, що має місце проживання у м. Кривий Ріг, хоча і не офіційно, але був працевлаштований. Наміру уникати від суду не має.

Захисник вказував про не доведення ризиків заявлених прокурором. Також зазначив, що у разі задоволення клопотання прокурора, просив зменшити розмір застави з 55 до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Нововоронцовського районного суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє продовжено згідно з ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 11.02.2022 до 11.04.2022 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Як передбачено ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п.1-5 ч.1 цієї статті.

При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише їх права, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та можливості зміни такого запобіжного заходу на більш м`який, суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні умисних кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, серед яких злочини, передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, що є тяжкими та санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна.

Таким чином, під загрозою можливого покарання, а також, зважаючи на відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків, законного, постійного джерела доходів, місця проживання, існує ризик ухилення обвинуваченого від суду, вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.

При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 та «Волосюк проти України» від 12.03.2013, ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, суд звертає увагу на існуючу обстановку в Україні, зокрема, що 24.02.2022 відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022.

У ряді регіонів України тривають бойові дії, на день розгляду вказаного клопотання ситуація в Україні є напруженою, військова агресія проти України суттєво обмежує можливість виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях (у тому числі в Херсонській області), зокрема контролю за дотриманням умов домашнього арешту, та погіршує криміногенну обстановку.

Вказане підвищує як ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, такі і ризик можливого ухилення від явки до суду обвинуваченого у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, що перешкоджатиме розгляду справи в розумний строк та виконання завдань, визначених ст. 2 КПК України.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, а в певній мірі, враховуючи існуючу ситуацію в країні, зумовлену воєнним станом, навіть збільшилися, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, суд дійшов висновку, що застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованих йому злочинів, а також його особі, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, тому вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою ще на 60 днів, оскільки, на переконання суду, жоден з більш м`яких запобіжних заходів, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.

Суд також не вбачає обґрунтованих підстав для зменшення розміру застави. На переконання суду, визначений ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 11.02.2022 розмір застави не виходить за межі, встановлені КПК, є розумним та таким, що достатньою мірою гарантує виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальних обов`язків та забезпечує його належну поведінку у кримінальному провадженні, у разі звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 180, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Високопільського відділу Бериславської окружної прокуратури Херсонської області Шиян Р.С. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 307, ч. ч. 1, 3 ст. 321 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2021 за № 12021231130000198, - задовольнити.

У задоволенні клопотань сторони захисту, - відмовити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021231130000198 від 07.09.2021, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 06.06.2022 включно.

Розмір застави, у сумі 136455 (сто тридцять шість тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 00 копійок, визначеної ухвалою Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 11.02.2022 щодо ОСОБА_1 , - залишити без змін, яка може бути внесена протягом строку дії запобіжного заходу на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області: ЄДРПОУ 26239738, ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу застава ОСОБА_1 .

У разі внесення застави і звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обв`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі внесення застави, внаслідок невиконання ним вказаних обов`язків, а також при порушенні обов`язків заставодавцем щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та з`явлення останнього за викликом, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору; у разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали направити прокурору, захиснику, ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для відома та для вручення обвинуваченому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Подання апеляційної скарги на ухвалу про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Ухвала, в частині продовження запобіжного заходу обвинуваченому, може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С. А. Суботіна