Рішення № 10389243, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 20/141                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк

про стягнення 26794550,43 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережний Р.В. – дов.

від відповідача: Рябошапка Д.С. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулась Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк, про стягнення 26794550,43 грн., з яких 22670156,24 грн. – сума основного боргу, 1289781,42 грн. – сума пені, 2150589,55 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 684023,22 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору поставки природного газу № 06/09-24 від 30.01.09 р., на приписи Цивільного та Господарського кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У відзиві на позов від 13.07.10 р. відповідач позовні вимоги визнав частково, а саме – суму основного боргу у розмірі 12239103,94 грн., суму пені у розмірі 1289781,42 грн., суму інфляції у розмірі 2083658,89 грн., суму 3% річних у розмірі 656315,51 грн. Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначає, що різниця в сумі основного боргу у розмірі 10431052,31 грн. виникла через те, що позивач при з’явленні до стягнення суми основного боргу не врахував два останніх платежі за договором поставки природного газу № 06/09-24 від 30.01.09 р. Крім того, у своєму відзиві відповідач посилався на те, що у 2009 році ВАТ „Донецькміськгаз” було збитковим підприємством та просив суд зменшити розмір пені до 1% від нарахованої суми.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.07.10 р. до 13.07.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

30 січня 2010 року між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Донецькміськгаз” (далі-Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 06/09-24 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупцю у 2009 році природний газ, за наявності його обсягів, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити на умовах Договору.

Згідно із п.6.1 Договору, оплата за газ проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором та чинним законодавством України.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору Покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином, передав у власність відповідача природний газ, що підтверджується, наявними у матеріалах справи актами приймання – передачі природного газу.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати отриманого природного газу у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним договором, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 26794550,43 грн., з яких 22670156,24 грн. – сума основного боргу, 1289781,42 грн. – сума пені, 2150589,55 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 684023,22 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду із письмовим відзивом, в якому зазначив, що ним було частково здійснено оплату суми основного боргу у розмірі 10431052,31 грн., що підтвердив банківською випискою та копією платіжного доручення № 3195 від 27.05.10 р.

Як вбачається із банківської виписки, відповідно до якої призначенням платежу є: „оплата за газ промышленности 2009г.,с-но дог. № 06/09-24 от 30.01.09 г. в т.ч. ПДВ 20% 883508,72 грн.”, 09.04.10 р. відповідач сплатив позивачу суму заборгованості у розмірі 5301052,31 грн.

Платіжним дорученням № 3195 від 27 травня 2010 року, відповідно до якого призначення платежу є оплата за договором № 06/09-24 від 30.01.09 р., відповідач сплатив позивачу суму заборгованості у розмірі 5130000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовною заявою 04 червня 2010 року, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, в якому було направлено зазначену позовну заяву.

Отже, відповідачем сума заборгованості у розмірі 10431052,31 грн. на користь позивача була сплачена ще до подачі позовної заяви до господарського суду Донецької області.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 10431052,31 грн. – суми основного боргу слід відмовити за необґрунтованістю.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором поставки природного газу № 06/09-24 від 30.01.09 р., Додатковими угодами до Договору, рахунками, актами прийому-передачі природного газу.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12239103,94 грн. – суми основного боргу за поставлений природний газ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано суду арифметично невірні розрахунки сум інфляції та 3% річних, оскільки при здійсненні зазначених розрахунків позивачем не враховано останні платежі, які відповідач здійснив 09.04.10 р. та 27.05.10 р.

Під час розгляду справи відповідач надав суду контррозрахунки суми інфляції у розмірі 2083568,89 грн. та суми 3% річних у розмірі 656315,51 грн., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1289781,42 грн.

У відзиві на позов відповідач просив суд зменшити розмір пені до 1% від нарахованої суми, посилаючись на Додаток до положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 „Звіт про фінансові результати за 2009 р.”, в обґрунтування чого надав суду копію зазначеного додатку.

Позивач проти задоволення даного клопотання заперечив.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги майнові інтереси відповідача, суд зменшує розмір стягуваної пені на 15%, тобто до 1096314,21 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги заперечення позивача та його майнові інтереси, частково задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до 1% від нарахованої суми.

Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ, до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз”, м.Донецьк, про стягнення 26794550,43 грн. – задовольнити частково.

Зменшити розмір стягуваної суми пені до 1096314,21 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз” (83055, м.Донецьк, пр.Театральний, 1; поточний рахунок № 2600284125 в ВАТ АБ „Укргазбанк” в м.Києві, МФО 320478, ЄДРПОУ 033610081) на користь на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; поточний рахунок 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк”, м.Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) 12239103,94 грн. – суму основного боргу за поставлений природний газ, 1096314,21 грн. – суму пені, 2083658,89 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 656315,51 грн. – суму 3% річних, 15482,84 грн. – суму держмита, 143,29 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10431052,31 грн. – суми основного боргу, 66930,66 грн. – суми інфляції та 27707,71 грн. – суми 3% річних – відмовити.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.07.2010 р.

Повний текст рішення підписано 15.07.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.