Ухвала суду № 103891618, 08.04.2022, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 1-кс/714/139/22

ЄУН: 714/279/22

У Х В А Л А

"08" квітня 2022 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

секретар судових засідань ОСОБА_2

за участі: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого відділення №2 (м.Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 про арешт майна (матеріали кримінального провадження №12022262020000997 від 07.04.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК КК України), -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділення №2 (м.Герца) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернуся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення № 2 (м.Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 квітня 2022 року за №12022262020000997 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України. Підставою длявнесення відомостейдо ЄРДРстало те,що ОСОБА_4 , у невстановлений час та місце, за попередньою змовою із невстановленою органом досудового розслідуванням особою, підробили офіційний документ, а саме тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 23.03.2022 року, довідку №73 від 24.03.2022 року про відстрочку від призову та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби №59/1826 від 23.03.2022 року, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На продовження своїх протиправних дій, з метою виїзду за межі України попри те, що в державі діє режим воєнного стану, ОСОБА_4 , використав вищевказані документи та надав їх 06 квітня 2022 року, близько 15.20 год. під час проходження паспортного контролю працівникам прикордонної служби на контрольно-пропускному пункті «Порубне», що в с.Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області.

В той же день ОСОБА_4 було затримано та вилучено окрім вищевказаних підроблених документів також мобільний телефон марки «Хуавей Р30 Лайт», ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 .

Оскільки запостановою слідчоговід 07квітня 2022року вищевказанідокументи таречі визнаноречовими доказамипо даномукримінальному провадженню, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, слідчий просив накласти на них арешт.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з посиланням на обставини викладені у клопотанні. У своєму поясненні послався на необхідність накладення арешту на майно про яке вказано у клопотанні з метою встановлення обставин події, зокрема виявлення можливого листування підозрюваного із невстановленою слідством особою, записи які можуть зберігатися у телефоні підозрюваного. Тому, в разі повернення телефону буде втрачено речовий доказ та як наслідок неможливо буде встановити усіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. Необхідність накладення арешту на підробленні документи які використав підозрюваний пов`язано визнанням слідчим їх речовими доказами.

Підозрюваний не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Вислухавши думку учасників судового процесу та дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.

Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно доч.2та ч.3ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпеченнязбереження речовихдоказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послалася саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.

Нормою ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч.11ст.170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У ч.4ст.173 КПК Українизазначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 07квітня 2022 року доЄдиного реєструдосудових розслідуваньвнесені повідомлення про кримінальніправопорушення за №12022262020000997 й розпочате досудове розслідування за ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, за фактами підроблення ОСОБА_4 документів про непридатність до військової служби, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документу.

Диспозиція ч.2 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

За використання завідомо підробленого документа передбачено кримінальну відповідальність за ч.4 ст. 358 КК України.

Безпідставним є клопотання слідчого в частині накладення арешту на тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 23.03.2022 року, довідку №73 від 24.03.2022 року про відстрочку від призову та довідку військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби №59/1826 від 23.03.2022 року, які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 , які у свою чергу за постановою слідчого від 07 квітня 2022 року визнано речовими доказами та залишені на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Сам слідчий у своїй постанові від 07 квітня 2022 року визнав вищевказані матеріальні об`єкти речовими доказами та вирішив їх долю залишити при матеріалах кримінального провадження № 12022262020000997.

Вказані речові докази за своїми зовнішніми ознаками не охоплюються поняттям «майно» як необхідного атрибуту інституту арешту майна, зміст якого розкрито у ст.170 КПК України.

Водночас, приймаючи до уваги, що мобільний телефон марки «Хуавей Р30 Лайт», ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 може зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягають встановленню під час кримінального провадження, а саме причетності інших осіб до підроблення документів у якому підозрюється ОСОБА_4 ,з метоюзабезпечення збереженнятаких відомостей,то наявні підстави для задоволення клопотання слідчого в цій частині та накладення арешту на нього.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ відділенняполіції №2(м.Герца)Чернівецького районногоуправління поліціїГУНП вЧернівецькій області ОСОБА_5 задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Хуавей Р30 Лайт», ІМЕІ НОМЕР_2 з сім-карткою НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині клопотаннявідмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.

Слідчий суддя