Ухвала суду № 103891176, 08.04.2022, Широківський районний суд Дніпропетровської області

справа № 197/248/22

провадження № 1-кс/197/2/22

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08 квітня 2022 року

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання: Горлова О.В.,

прокурора: Челишева А.С.,

захисника: Шаповалова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Широке клопотання обвинуваченого, захисника про заміну запобіжного заходу

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, який прож.: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

1.Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Обвинуваченим, захисником подано клопотанням про заміну запобіжного заходу у виді застави, обраної ОСОБА_1 , на особисте зобов`язання в межах кримінального провадження № 12017230200000565, яке внесене до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України; грошові кошти в сумі 35 240 грн, внесені в якості застави, перерахувати на спецрахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України.

2.Позиція учасників судового розгляду.

В обґрунтування клопотання обвинувачений, захисник посилаються на те, що обвинувачений після звільнення з-під варти в 2018 році дотримується належної процесуальної поведінки, з`являється на виклики суду, а також бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

В судовому засіданні обвинувачений, захисник клопотання підтримали

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.

3.Положення закону, якими керувався суд при вирішенні клопотання.

Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем.

Ст. 203 КПК України встановлює, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Частина 2 статті 196 КПК України встановлює, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк на який їх покладено.

Згідно пункту 6 статті 195 КПК України вбачається, що обов`язки, передбачені цією статтею, можуть бути покладені на строк не більше двох місяців. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Як випливає з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 5 ст. 616 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

4.Встановлені судом обставини та мотиви, із яких виходив суд при постановленні ухвали.

Указом Президента України № 64 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан на 30 днів.

Указом Президента України № 133 від 14.03.2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжено строк дії воєнного стану в Україні на 30 діб.

За розпорядженням голови Верховного Суду від 06.03.2022 змінено територіальну підсудність судових справ, які перебували в провадженні Високопільського районного суду Херсонської області, та їх передано на розгляд до Широківського районного суду Дніпропетровської області. Фактично матеріали таких справ до останнього не передані, доступ до них неможливий через бойові дії.

Як випливає з довідки від 06.04.2022, тексту ухвали від 14.05.2021,на час зміни підсудності в провадженні Високопільського районного суду Херсонської області перебувала кримінальна справа № 660/1107/18 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. 185 ч.ч. 2, 3 КК України (головуючий суддя Дригваль В.М.).

Ухвалою слідчого судді Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 05.06.2018 обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 01.08.2018 включно з одночасним визначенням застави в сумі 35 240 грн в межах кримінального провадження № 12017230200000565.

Заставу було зараховано в повному обсязі на рахунок ТУ ДСА в Херсонській області, ОСОБА_1 звільнено з-під варти 06.06.2018, застава не звернута в дохід держави на час розгляду клопотання, що підтверджується протоколом про звільнення заарештованої особи у зв`язку з внесенням застави від 06.06.2018, довідкою ТУ ДСА в Херсонській області від 07.04.2022, поясненнями обвинуваченого, захисника, прокурора.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Особа, яка внесла заставу, не заперечувала проти її перерахунку на спецрахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, що підтверджується її заявою, адресованою суду.

Строку дії самостійного запобіжного заходу у виді застави (діє незалежно від строку, на який покладено обов`язки) не визначений в ухвалі слідчого судді, оскільки встановлення такого строку не передбачено чинним законодавством. Станом на 08.04.2022 обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді лише застави.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством.

Також суд враховує, що з 06.06.2018 по 2022 рік обвинувачений сумлінно з`являється до суду і приймає участь в розгляді кримінальної справи (підтверджується поясненнями прокурора, захисника, обвинуваченого), тобто має місце послідовна належна поведінка обвинуваченого.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що клопотання слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 616 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого, захисника задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави на особисте зобов`язання.

На обвинуваченого покласти наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці, тобто по 07.06.2022.

У разі невиконання цих обов`язків обвинуваченим до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня отримання її копії безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО