Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 163/128/22
Провадження № 3/163/218/22
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2022 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Павлусь О.С.
з участю представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом №0826/20500/21 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Литва, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Литви НОМЕР_1 , виданий 03 вересня 2018 року,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ), який 30 вересня 2018 року через митний пост Волинської митниці ДФС ввіз на територію України автомобіль марки «VW Passat», литовський номерний знак НОМЕР_2 , кузов номер НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 30 вересня 2019 року включно, перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 05 грудня 2021 року на митному посту "Ягодин" Волинської митниці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК України.
На розгляд справи порушник не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подав.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти на останнього стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України, стягнути судовий збір.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягом з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" програмного комплексу АСМО "Інспектор", письмовими поясненнями порушника, службовою запискою інспектора митниці.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
В письмових поясненнях ОСОБА_3 визнав факт ввезення 30 вересня 2018 року на територію України автомобіля марки «VW Passat», номерний знак НОМЕР_2 , та причиною невиконання зобов`язання про його зворотне вивезення назвав технічну несправність транспортного засобу.
Такі обставини ОСОБА_3 жодними доказами не підтвердив. Разом із цим вказав, що з приводу поломки автомобіля в митні органи не звертався.
Отже, обставин, що об`єктивно та відповідно до закону перешкоджали б виконати зобов`язання реекспорту транспортного засобу, порушник не навів.
Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.
Таким чином, враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )в користь держави496(чотиристадев`яносто шість)гривень 20копійок судовогозбору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області О.С. Павлусь
Судове рішення № 103889296, Любомльський районний суд Волинської області було прийнято 07.04.2022. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 163/128/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: