Рішення № 103889148, 08.04.2022, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 947/3362/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2022 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кириченко П.Л.

при секретарі Осадченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел» про визнання договору не дійсним,

учасники цивільного провадження:

позивачка ОСОБА_1 , відповідач ТОВ «Лайм Кепітел», суд -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом про захист прав споживачів до відповідача, який перебуває на території міста Миколаєва, Миколаївської області.

позиція сторін

В обґрунтуванні позовних вимог, позивачка зазначила, що вона 05 серпня 2020 року уклала договір про отримання кредиту в розмірі 4000грн., однак даний договір вона не підписувала, а тому просить визнати вищевказаний договір не недійсним.

Позивачка в ході судового розгляду направила заяву в якої зазначила, що на позові наполягає просить справу розглянути при наявності в справі матеріалів.

Відповідач до суду відзив в порядку ст. 178 ЦПК України не направив.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

обставини, які встановлені судом

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка стверджує, що відповідач по справі є юридична особа - ТОВ «Лайм Кепітел».

При цьому позивачка відповідно до ст.ст. 77,78 ЦПК України належних та допустимих доказів існування даної юридичної особи не надала.

Крім того, позивачка стверджує, що 05 серпня 2020 року між нею та відповідачем був укладений договір № ЛЛ-00541410, згідно якого позивачка отримала кредит в розмірі 4000 грн., при цьому позивачка відповідно до ст. ст. 77,78 ЦПК України, під час судового розгляду не надала, належних та допустимих доказів наявності вищевказаного договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В свою чергу, відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Таким чином предметом позову про захист прав споживачів має бути порушення певного права споживача, яке виникає із правовідносин між споживачем та виконавцем послуг.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно ст. 1 п.22 Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до пунктів 3, 18 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації.

Тобто Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

В свою чергу ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Таким чином, з урахуванням тих позовних вимог з якими звернулася позивачка, та відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позивачка, відповідно до ст. 263 ЦПК України не змогла належним чином обґрунтувати свої позовні вимоги, а тому в задоволені позову необхідно відмовити.

судові витрати

Позивачка при поданні позову не сплатила судовий збір, так як звільнена від сплати судового збору відповідно до закону, суд прийшов до висновку, що позов є не обґрунтований, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-13,76-80,141,258,263-265,266 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайм Кепітел» про визнання договору не дійсним - відмовити.

Копію судового рішення направити сторонам у справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції в 30 денний строк з дня його проголошення.

Суддя Кириченко П.Л.