Ухвала суду № 103887940, 06.04.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16715/20

Провадження №1-кп/127/665/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.

при секретарі Коваль В.М.,

за участі

прокурора Лащук О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження №12020020030000549, №12020010100000415, №12021025020000042, №12020020030000944, №12021020010000236, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали об`єднаного кримінального провадження №12020020030000549, №12020010100000415, №12021025020000042, №12020020030000944, №12021020010000236, відомості про яке внесено в Єдиний державний реєстр досудового розслідування за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст. 185, ч.1 ст. 309 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила суду клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке мотивувала тим, що він небезпідставно обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких та тяжких злочинів; обвинувачений є особою молодого віку, до категорії осіб, що мають групу інвалідності не належить; соціальні зв`язки, які має обвинувачений не мають відносно нього стримуючого від протиправних дій впливу; не має постійного місця роботи чи навчання; раніше неодноразово засуджувався, востаннє звільнився умовно-достроково, наразі має не зняту і непогашену судимість. За вищевказаних обставин вважає що зміна обраного запобіжного заходу на будь-який більш м`який запобіжний захід чи скасування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не зможе забезпечити мету обрання запобіжних заходів - забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, та перешкодити ризикам, які на разі існують - а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду (так як обвинувачений усвідомлює тяжкість інкримінованого йому злочину та можливість настання наслідку у виді покарання - позбавлення волі на тривалий термін, а також відсутність будь-яких стримуючих факторів соціального характеру); знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків (так як обвинуваченому є відомим місце проживання вказаних осіб); вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Обвинувачений не заперечив проти продовження йому строку запобіжного заходу.

Заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного.

Вирішуючи питання щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10 лютого 2022 року обвинуваченому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали обвинувальних актів суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят діб, у зв`язку з тим, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, обвинувачений може продовжити свою злочинну діяльність перебуваючи на волі, не має будь-яких джерел доходу, що дає підстави вважати, що у подальшому він може переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя/суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Слідчому судді, суду необхідно враховувати, що застава може бути застосована до особи, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У таких випадках її розмір підлягає визначенню в ухвалі суду. Слідчому судді, суду слід зважати, що визначені у ч. 5 ст. 182 КПК чіткі розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження. Суду необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави ((абз.2-4 п.16 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

Згідно п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, майновий стан обвинуваченого суд вважає, що з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу ОСОБА_1 необхідно визначити заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 196, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Лащук О.С. про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 06 квітня 2022 року по 04 червня 2022 року включно.

Визначити заставу в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 (дев`яносто тисяч вісімсот) гривень.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати на виклики суду за першою вимогою;

- не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утримуватись від спілкування з особами, які являються свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Виконання ухвали суду доручити прокурору Лащук О.С. та начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: