Рішення № 103884762, 16.03.2022, Білогірський районний суд Хмельницької області

Білогірський районний суд Хмельницької області 30200 Хмельницька обл., смт Білогір`я, вул. Шевченка, 42, inbox@bg.km.court.gov.ua, Тел.(факс) 038 41 2 1444

Справа № 669/1039/21

Провадження № 2/669/26/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2022 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Бульбах Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір`я цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович,

В С Т А Н О В И В :

11 листопада 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» (надалі - ТОВ «ФІНФОРС»/відповідач), в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 8414, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором 869925-А від 14 квітня 2020 року, укладеним між нею та ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФІНФОРС», в сумі 9678,67 грн.

В обґрунтування наведених вимог зазначила, що з постанови приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Банадиги В.В. про відкриття виконавчого провадження від 27 жовтня 2021 року їй стало відомо про те, що на підставі виконавчого напису, вчиненого 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрованим в реєстрі за № 8414, про стягнення з позивачки на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором 869925-А від 14 квітня 2020 року, укладеним між нею та ТОВ «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ «ФІНФОРС», в розмірі 9678,67 грн., відкрито виконавче провадження №67294794.

У виконавчому написі зазначено, що сума заборгованості стягується за період з 09.09.2020 року по 16.04.2021 року, а строк платежу за Кредитним договором 869925-А від 14 квітня 2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів.

З виконавчим написом не погоджується і вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню.

Так, згідно оскаржуваного виконавчого напису, нараховано відсотки за користування кредитом в сумі 6178,67 грн. за період з 09.09.2020 року по 16.04.2021 року. тобто поза межами строку кредитування. Посилаючись на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду №912/1120/16 від 04 лютого 2020 року та №202/4494/16-ц від 31 жовтня 2018 року, нарахування відсотків за користування коштами після закінчення строку кредитування свідчать про спірність заборгованості. Натомість, оскаржуваний виконавчий напис не відповідає вимогам ч.1 ст.88 ЗУ «Про нотаріат», у якій зазначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Крім того, про спірність заборгованості свідчить також те, що письмових повідомлень від ТОВ «СС ЛОУН» про відступлення права вимоги чи від ТОВ «ФІНФОРС» про визначену грошову вимогу, яка підлягає виконанню та кому вона має бути сплачена позивачкою не отримувалось. Водночас, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладено у постанові №305/2082/14-ц від 15 січня 2020 року, повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Крім того, вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та на підставі нечинної норми (п.2) Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановом Кабінету міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Зокрема, вказує що чинна редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог ст.ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат» та Переліку документів. Порушенням є нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Такий висновок був зроблений у постанові Верховного Суду Великої Палати по справі №910/10374/17 від 21.09.2021 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. В поданій до суду заяві представник позивачки, адвокат Орендарчук В.О., позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивачки.

Представник відповідача ТОВ «ФІНФОРС» в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд, за згодою представника позивача, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, клопотань про розгляд справи у її відсутності, письмові пояснення та заперечення також до суду не надала.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига В.В. в судове засідання не з`явився. В поданій до суду заяві просив розгляд справи проводити без його участі за наявними в справі матеріалами.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що 14 квітня 2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , позивачкою по справі, був укладений кредитний договір 869925-А.

14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8414, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості за Кредитним договором 869925-А від 14 квітня 2020 року, укладеним між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФІНФОРС» на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №40071779-67, укладеного 09.09.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», в сумі 9678,67 грн.

З виконавчого напису вбачається, що строк платежу за Кредитним договором 869925-А від 14.04.2020 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 09.09.2020 року по 16.04.2021 року ключно. Сума заборгованості за виконавчим написом становить 9678,67 грн.

27 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Банадигою В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67294794 на підставі виконавчого напису № 8414, виданого 14.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНФОРС» заборгованості в розмірі 9678,67 грн.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі- Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор повинен надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат" умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

У зв`язку з цим, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Ухвалою від 06.03.2017 у справі № 826/20084/14 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року та до закінчення касаційного розгляду зупинив її виконання.

Касаційний розгляд справи було закінчено винесенням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, яка згідно інформації ЄДРСР України була опублікована 13.11.2017 року.

Встановлено, що резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 року № 23; резолютивну частину ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, якою вищезазначену постанову Київського адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 залишено без змін, опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 24.11.2017 року № 92.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відтак, станом на травень 2021 року у нотаріуса були відсутні підстави вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, оскільки його вчинення можливе лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 та узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).

У матеріалах справи, що розглядається відсутні докази того, що укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, жодної вимоги від стягувача про виконання умов кредитного договору 869925-А від 14.04.2020 року позивачка не отримувала.

Таким чином, позивачка, не будучи повідомленою про намір вчинення виконавчого напису, була позбавлена можливості заперечувати проти вимоги відповідача та надати докази неправомірності та безпідставності такої вимоги про стягнення коштів.

Крім того, позивачці не надано документів і щодо переходу права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором 869925-А від 14.04.2020 року від ТОВ «СС ЛОУН» до ТОВ «ФІНФОРС».

При цьому, суд також враховує, що відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження направлення позивачеві письмової вимоги та безспірності вимог, а також доказів переходу права вимоги до відповідача від ТОВ «СС ЛОУН».

Разом з цим, суд зауважує, що позивачка у встановленому законом порядку не спростувала належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надала доказів часткового чи повного погашення заборгованості, а також доказів того, що нарахування відсотків за користування коштами здійснено після закінчення строку кредитування.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки та їх задоволення в частині визнання виконавого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

До того ж, відповідач ТОВ «ФІНФОРС», в силу положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України не позбавлене права звернутися за стягненням кредитної заборгованості в судовому порядку.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача ТОВ «ФІНФОРС» на користь позивачки підлягає 908,00 грн. судового збору за подання позову до суду.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» № 296/5 від 22 лютого 2012 року, статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 14 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі за № 8414, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором 869925-А від 14 квітня 2020 року, укладеним між нею та ТОВ «СС ЛОУН», в сумі 9678,67 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. за подання позову до суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28 березня 2022 року.

Повне найменування сторін:

позивачка - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Іоанна Павла ІІ, будинок, 4/6, корпус В, кабінет 508-2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41717584.

третя особа - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місцезнаходження: 08140, Київська область, м.Білогородка, вул.Леніна,33.

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Банадига Володимир Васильович, місцезнаходження: 29000, вул.Свободи,22, офіс 1, м.Хмельницький Хмельницька область.

Суддя Н. С. Бараболя