Рішення № 103883638, 07.04.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1597/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.12.2021 № 1115 про позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку другої групи; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити статус платника єдиного податку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 шляхом відновлення відповідних відомостей в Реєстрі платників єдиного податку, починаючи з 31.12.2021, про що видати довідку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на початку січня 2022 року він отримав рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.12.2021 № 1115 про позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 статусу платника єдиного податку другої групи. При цьому зазначеному рішенню не передувало проведення документальної перевірки платника податків, про необхідність чого зазначив Верховний Суд у постанові від 05.10.2021 № 815/1764/16. Отже анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, здійснено податковим органом у спосіб, що не відповідає вимогам ПК України. Більш того, в самому рішенні зазначено, що документом, який підтверджує наявність підстав для його прийняття, слугувала службова записка Управління податкового адміністрування ГУ ДПС України в Одеській області № 1499/15-32-24-01 від 06.12.2021. Отже під час прийняття спірного рішення відповідач діяв всупереч процедурі, встановленої законом, з перевищенням наданих законом повноважень, що порушує права позивача та є підставою для визнання рішення протиправним та скасування.

Ухвалою судді від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14.02.2022 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що відповідно до п. 299.11 ст.299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Даний пункт є окремою підставою анулювання реєстрації платника єдиного податку, тому твердження позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення є хибні. Наявність підстави для анулювання реєстрації виявлена не під час перевірки, а відповідно до окремої норми ПК України - абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України. Оскаржуване рішення винесено на підставі п. 299.10 ст. 299 та абз. 8 пп. 298.2.3 п.298.2 ст. 298 ПКУ та за наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідь на відзив від позивача до суду не надійшла.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 08.07.2005 перебуває на обліку у Любашівській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області, як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, група платника єдиного податку ІІ, ставка податку 20% - з 01.01.2018.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків по КБК 18050400 (єдиний податок з фізичних осіб) станом на 31.12.2021 обліковується податковий борг в розмірі 4800 грн.

Згідно інтегрованих карток інформаційно-телекомунікаційної системи податкового органу, станом на 01.07.2021 - борг в сумі 3076,07 грн, станом на 01.10.2021 - борг в сумі 3600 грн.

На підставі абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України та наявності податкового боргу, ГУ ДПС в Одеській області винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 № 1115 від 31.12.2021.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що у графі «документи, які підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку» вказано «службова записка Управління податкового адміністрування ГУ ДПС в Одеській області № 1499/15-32-24-01 від 06.12.2021».

З наявної в матеріалах справи копії службової записки Управління податкового адміністрування ГУ ДПС в Одеській області № 1499/15-32-24-01 від 06.12.2021 вбачається, що за результатами аналізу даних інформаційних баз ДПС встановлено, що станом на 01.12.2021 обліковується ФОП - платників єдиного податку Одеської області, розмір податкового боргу яких на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (ІІІ - IV кварталів 2021) перевищував 3060 гривень (Одеський відділ - 967, Південний відділ - 267, Причорноморський відділ - 242, Центральний відділ - 272, Північний відділ - 27).

З метою належної організації роботи по адмініструванню єдиного податку з фізичних осіб у частині прийняття рішень про виключення фізичних осіб - підприємців з реєстру платників єдиного податку відповідно до положень п. 299.10 ст. 299 ПКУ, а також недопущення зростання загальної суми боргу платників єдиного податку, надано для проведення ретельного аналізу та відпрацювання в межах норм діючого законодавства та з урахуванням листа ДПС України № 2105/7/99-00-04-02-03-07 від 25.01.2021 інформацію відповідно додатка щодо платників єдиного податку - фізичних осіб, розмір податкового боргу яких на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (ІІІ - IV кварталів 2021) перевищував 3060 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення необґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п. 291.2, п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до п.п. 299.1, 299.2 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Згідно з пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у, зокрема, випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Таким чином, контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника порушення, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки.

При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Аналогічну правову позицію викладено Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду в постанові від 06.05.2020 (справа № 812/1137/16), в якій зазначено: «У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування».

У випадку ж прийняття рішення контролюючим органом про виключення особи з реєстру платників податків, без проведення перевірки - таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

В даному випадку, контролюючим органом має бути застосовано п. п. 299.11 ст. 299 ПК України, а підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є встановлення контролюючим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодної перевірки ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом проведено не було та відповідно не було складено акту про порушення вимог чинного законодавства. Рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку відповідачем прийнято на підставі службової записки Управління податкового адміністрування ГУ ДПС в Одеській області, яка не є актом перевірки, оскільки не підтверджує факт проведення перевірки та не відображає її результати.

Отже, рішення податкового органу по виключенню позивача з реєстру платників єдиного податку з 31.12.2021 року прийнято суб`єктом владних повноважень всупереч вимогам податкового законодавства, без дотримання порядку та не в спосіб спеціального законодавства, а відтак є протиправним.

Слід зазначити, що норми, якими регламентовано проведення перевірок платників податків, гарантують у випадку проведення контролюючим органом стосовно платника податків перевірки, право такої особи на подання заперечень до акту складеного за результатами проведеної перевірки.

Відповідно, порушення такого права платника, підтверджує незаконність прийнятого рішення контролюючого органу, що в свою чергу є підставою для його скасування в судовому порядку.

Верховний Суд при розгляді аналогічних та подібних адміністративних справ, вже сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено умови і порядок прийняття оскаржуваного рішення про анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16 наголошено, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Установлена правова процедура як складова частина принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року)).

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято ГУ ДПС в Одеській області з порушенням вимог чинного податкового законодавства, у зв`язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

При цьому суд враховує, що вимога про визнання протиправним рішення, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (зобов`язання вчинити певні дії) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою. Отже за подання даного адміністративного позову підлягав сплаті судовий збір в сумі 2481 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Решта суми надмірно сплаченого позивачем судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.12.2021 № 1115 про позбавлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , статусу платника єдиного податку другої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області поновити статус платника єдиного податку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом відновлення відповідних відомостей в Реєстрі платників єдиного податку, починаючи з 31.12.2021, про що видати довідку.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню), сплачений згідно квитанції № 0.0.2428698718.1 від 21.01.2022.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк