Ухвала суду № 103879210, 06.04.2022, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Провадження № 1-кс/714/119/22

ЄУН: 714/255/22

У Х В А Л А

"06" квітня 2022 р. м. Герца

Слідчий суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,-

за участю: секретаря судового засідання прокурораОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ відділення поліції № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 за погодженням прокурора Герцаївського відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_5 , звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно.

Як зазначено у клопотанні, в провадженні слідчого відділення № 2 (м.Герца) знаходяться матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 квітня 2022 року за № 12022262020000938 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.358 та ч.4 ст.358 КК України.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що ОСОБА_6 , у невстановлений час та місце, за попередньою змовою із невстановленою органом досудового розслідуванням особою, підробили офіційні документи, а саме довідку військо-лікарської комісії №48 від 01.02.2022 року та військовий квиток НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_6 , які нібито видані ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На продовження своїх протиправних дій, з метою виїзду за межі України порите що в державі діє режим воєнного стану встановлений Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року, ОСОБА_6 , використав вищевказані документи та надав їх 03 квітня 2022 року, близько 14 год. 00 хв. під час проходження паспортного контролю працівникам прикордонної служби на контрольно-пропускному пункті «Порубне», що в с. Тереблече, Чернівецького району, Чернівецької області.

В той же день ОСОБА_6 було затриманота вилученоокрім вищевказанихпідроблених документів автомобіль марки «TOYOTA HIGHLАNDER», номерний знак НОМЕР_2 належний на праві власності ОСОБА_7 , мешканці АДРЕСА_1 та свідоцтво про реєстрацію на вказаний транспортний засіб НОМЕР_3 . Також під час особистого обшуку ОСОБА_6 , в нього вилучено мобільний телефон марки «Iphone XS», ІМЕІ НОМЕР_4 у чохлі з сім-карткою «Київстар».

Оскільки за постановою слідчого від 03 квітня 2022 року вищевказані документи та речі визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню, з метою уникнення їх знищення, втрати або пошкодження, слідчий просив накласти на них арешт.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з посиланням на обставини викладені у клопотанні. У своєму поясненні послався на необхідність накладення арешту на майно про яке вказано у клопотанні з метою встановлення обставин події, зокрема виявлення можливих бланків та штампів у автомобілі, яким користувався підозрюваний, а також листування підозрюваного із невстановленою слідством особою записи які можуть зберігатися у телефоні підозрюваного. Тому, в разі повернення майна будуть втрачені речові докази та як наслідок неможливо буде встановити усіх осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення. Необхідність накладення арешту на підробленні документи які використав підозрюваний та його паспорт для виїзду за кордон, пов`язано визнанням слідчим їх речовими доказами.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 будучі належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися. Втім, від захисника ОСОБА_8 до суду надійшла заява згідно якої просив відмовити в задоволені клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль марки «TOYOTA HIGHLАNDER», номерний знак НОМЕР_2 , посилаючись на те, що останній не є предметом інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Вислухавши думку прокурора та дослідивши додані до клопотання письмові докази, слід зазначити про наступне.

Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, метою якого є досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди та можу бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів зазначених у статті 98 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен зокрема враховувати : правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна, слідчий як на правову підставу свого клопотання послалася саме на необхідність накладення арешту на майно за для забезпечення збереження речових доказів.

Нормою ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 1 «Додаткового протоколу» до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 20.11.1952 року (Париж), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У ч. 4ст.173КПК України зазначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, 03 та 04 квітня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені повідомлення про кримінальні правопорушення за №12022262020000938 та №12022262020000942 й розпочате досудове розслідування за ч.3 ст. 358, ч.4 ст.358 КК України, за фактами підроблення ОСОБА_6 документів про непридатність до військової служби, вчинене за попередньою змовою групою осіб та використання завідомо підробленого документу.

Диспозиція ч. 2 ст. 358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

За використання завідомо підробленого документа передбачено кримінальну відповідальність за ч.4 ст. 358 КК України.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки «TOYOTA HIGHLАNDER», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був вилучений працівниками поліції 03 квітня 2022 року під час огляду місця події яким керував ОСОБА_6 , останній належить на праві власності ОСОБА_7 .

Вказаний автомобіль за постановою слідчого від 03 квітня 2022 року визнано речовими доказами по даному кримінальному провадженню.

Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що автомобіль марки «TOYOTA HIGHLАNDER», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 на момент його затримання в порядку ст. 208 КПК України про що свідчить відомості з Єдиного реєстру досудових розслідувань не є знаряддям кримінального правопорушення у яких оголошено про підозру Тому, накладення арешту на даний автомобіль може призвести до надмірного обмеження права користування його власника ОСОБА_7 , а відтак у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на спірний автомобіль та свідоцтво про його реєстрацію слід відмовити.

Також є безпідставним клопотання слідчого в частині накладення арешту на довідку військо-лікарської комісії №48 від 01.02.2022 року та військовий квиток НОМЕР_1 видані ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім`я ОСОБА_6 , які у свою чергу за постановою слідчого від 04 квітня 2022 року визнано речовими доказами та залишені на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Сам слідчий у своїй постанові від 04 квітня 2022 року визнав вищевказані матеріальні об`єкти речовими доказами та вирішив їх долю залишити при матеріалах кримінального провадження № 12022262020000938.

Вказані речові докази за своїми зовнішніми ознаками не охоплюються поняттям «майно» як необхідного атрибути інституту арешту майна, зміст якого розкрито у ст. 170 КПК України.

Водночас, приймаючи до уваги, що телефон марки «Iphone XS», ІМЕІ НОМЕР_4 у чохлі з сім-карткою «Київстар» може зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які підлягає встановленню під час кримінального провадження, а саме причетності інших осіб до підроблення документів у якому підозрюється ОСОБА_6 , з метою забезпечення збереження таких відомостей, то наявні підстави для задоволення клопотання слідчого в цій частині та накладення арешту на нього.

Задоволення вказаного клопотання в означеній частині виправдовують потреби досудового розслідування з метою попередження втрати даного майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4 задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Iphone XS», ІМЕІ НОМЕР_4 у чохлі з сім-карткою «Київстар, належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 .

В іншій частині клопотаннявідмовити.

Автомобіль марки «TOYOTA HIGHLАNDER», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_7 , мешканка АДРЕСА_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , повернути законному володільцеві ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 5-ти днів.

Повний текст ухвали складений 06 квітня 2022 року.

Слідчий суддя: