Вирок № 103874843, 05.04.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа №212/9846/21

1-кп/212/241/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Ваврушак Н. М., за участю секретаря судового засідання Адамян В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041730000791 від 14.10.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів Чернігівської області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, має вищу освіту, неодружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимий:

-17.01.2020 року Саксаганським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;

-15.07.2020 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 11.11.2021 року Дніпровським апеляційним судом за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України засудженого до 4 років позбавлення волі;

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші та учасники судового провадження: прокурор Унжаков Б.М., потерпіла ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого- адвокат Калюпін Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 10.10.2021 року приблизно о 18:58 годині, перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , зайшов до приміщення магазину «Напівфабрикати» ФОП « ОСОБА_3 », останній побачив, що за торгівельним прилавком магазину нікого не має і в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів належних ОСОБА_2 , яка є власницею даного магазину.

Того ж дня, близько о 19:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись в магазині, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з корисливого мотиву, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю уваги власника магазину та відсутністю інших можливих свідків та очевидців, повторно, перехилившись за прилавок робочого місця продавця магазину, за допомогою фізичної сили рук відчинив шухляду прилавку, де зберігалися грошові кошти належні ОСОБА_2 , тобто проник до сховища, звідки таємно викрав майно, а саме грошові кошти у розмірі 5000 гривень, після чого, разом з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд та обернувши на свою користь.

В результаті умисних злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 спричинено матеріального збитку на загальну суму 5000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винним себе визнав частково, пояснив що не мав наміру викрадати грошові кошти, пояснив, що він дійсно 10.10.2021 року зайшов до магазину «Напівфабрикати», в приміщенні нікого не було (ні покупців, ні продавця). Позвав продавця, але ніхто не відгукнувся. Він заглянув під прилавок, щоб знайти кнопку виклику охорони, побачив гроші, та з метою уникнення їх крадіжки, він взяв гроші, щоб в подальшому повернути власнику. Ввечорі він подзвонив знайомому працівнику поліції, та розповів про ситуацію, що він бажає повернути власнику, взяті ним грошові кошти. Наступного дня його знайомий поліцейський повідомив номер телефону власника грошей. ОСОБА_1 зателефонував та згодом гроші перевів на платіжну карту, номер якої йому було повідомлено. Після чого 14.10.2021 року він прийшов до поліції, однак йому повідомили, що вже відкрито кримінальне провадження по факту крадіжки цих грошей. Наміру викрадати та обертати їх на свою користь у нього не було, тому відсутній в його діях умисел. Просить суд визнати недопустимим доказом- протокол слідчого експерименту проведеного за його участі, прийняти до уваги, що він сам повернув гроші потерпілій, заява про злочин подана до поліції 14.10.2022 року, його вина недоведена та просить його виправдати.

Допитана в суді потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що є власницею магазину (ФОП) та одночасно працює в ньому продавцем. 10.10.2021 року вона закінчувала роботу, пішла в підсобне приміщення, виручка грошових коштів за день була складена під прилавком в коробці. Коли вона вийшла до торгівельної зали, побачила, що з магазину вийшов чоловік, після чого поглянула до грошей, яких не було у коробці. В магазині є відеоспостереження, яке вона переглянула. Вона показала відеозапис з камери спостереження ОСОБА_4 , яка запропонувала розмістити фото крадія в соціальній мережі. Через деякий час ОСОБА_5 подзвонив чоловік, та перевів на вказану платіжну картку вкрадені гроші, але заяву про злочин до поліції подали. Запис з камери відеоспостереження в поліцію було надано нею добровільно.

Свідок ОСОБА_6 , надав свідчення, що обвинувачений його брат. 10.10.2021 року, він показав гроші, приблизно 5000 гривень та розповів де їх взяв. 12.10.2021 року обвинувачений перевів грошові кошти на карту. Після цього між ними була розмова, що він піде до поліції закрити це питання.

Свідок ОСОБА_7 надала свідчення, що з обвинуваченим ніяких відносин немає. Вона працювала в продуктовому магазині «Напівфабрикати» по вул. Е.Фукса в м.Кривий Ріг. Власниця магазину після крадіжки грошей з каси магазину, попросила її розповсюдити в соціальній мережі фото крадія, якого було зафіксована на відеокамеру спостереження. Дерез декілька днів, подзвонив чоловік, та наполягав, щоб фото було вилучено з соц.мережі та заява про злочин забрана з поліції, а він поверне гроші. Гроші чоловік перевів на карту, вона їх повернула власниці магазину, що було в подальшому їй невідомо.

На підтвердження вини обвинуваченого, судом досліджені письмові докази, що надані прокурором, а саме:

- витяг з ЄРДР від 14.10.2021 року № 12021041730000791 за фактом таємного викрадення грошових коштів з приміщення магазину «Напівфабрикати», що знаходиться за адресою: вул. Е.Фукса,18 в Покровському районі м. Кривого Рогу ( а.к.п.1);

- протокол огляду речей та документів від 18.10.2021 року, відповідно до якого оглянуто відеозапис датований 10.10.2021 року, час 18:58 годин тривалістю 30 сек., на якому чоловік зайшов до приміщення магазину, переконався, що за прилавком магазину нікого не має простягнув руку за прилавок та дістав гроші з шухляди, після чого вийшов з приміщення магазину(а.к.п.13-14);

- протокол огляду речей та документів від 17.10.2021 року, відповідно до якого оглянуто фото з екрану мобільного телефону, а саме посту у групі «facework.kr» у соціальній мережі «Instagram» (а.с.п.19-21);

- протокол огляду речей та документів від 18.10.2021 року, відповідно до якого оглянуто фото з екрану мобільного телефону потерпілої, а саме повідомлення додатку «ПриватБанк» (а.с.п.22-24);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.10.2021 року з фото таблицями, відповідно до якого потерпіла, показала місцезнаходження шухляди за прилавком, де знаходились грошові кошти, які було викрадено 10.10.2021 року (а.с.п.25-34);

- протокол проведення слідчого експерименту від 25.10.2021 року із застосуванням технічних засобів фіксації за участі підозрюваного ОСОБА_1 , який на місці злочину показав динаміку скоєного (а.к.п. 57-62), вказана процесуальна дія зафіксована на СД-диск, який оглянутий в судовому засіданні.

З приводу доводів обвинуваченого про невчасне звернення потерпілої до поліції з заявою про злочин 14.10.2021 року, а не 10.10.2021 року, суд вказує, що потерпілому законом не встановлений час для звернення до поліції із заявою про злочин.

З приводу доводів обвинуваченого про внесення відомостей до ЄРДР 14.10.2021 року за ч.3 ст.185 КК України, суд вказує, що відповідно до ст. 214 КПК України, слідчому надано право на внесення відомостей до ЄРДР та визначення правової кваліфікації подій.

Зазначені доводи не впливають на доведеність чи спростування вини обвинуваченого.

Стосовно доводів сторони захисту з приводу визнання недопустимим доказом протоколу слідчого експерименту проведеного за участі обвинуваченого від 27.10.2021 року, суд вказує наступне.

Відповідно до статей 86 та 87 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Судом при досліджений вказаного протоколу, процесуальна дія якого зафіксована на відео носій, та запис було переглянуто в судовому засіданні, не встановлено порушення норм КПК України, слідчий експеримент проведений з дотриманням ст. ст. 223, 240 КПК України.

Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими, та такими що узгоджуються між собою і логічно доповнюють один одного та достовірно підтверджують фактичні обставини обвинувачення і свідчать про те, що саме ОСОБА_1 10.10.2021 року скоєно таємне викрадення чужого майно (крадіжка) - грошових коштів, що належать потерпілій ОСОБА_2 , з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Суд критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 з приводу його наміру запобігти злочину іншими особами, про відсутність наміру викрадати грошові кошти з магазину, та факту розпорядження ними, оскільки вони суперечать дослідженим в суді доказами, про які вказано вище.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Кобець проти України» зазначає, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Аналізуючи досліджені письмові докази, покази потерпілої та свідка, суд доходить до висновку, що стороною обвинувачення доведена вина обвинуваченого у вчинені інкримінованого злочину поза розумним сумнівом.

Суд вважає, що дії обвинуваченого мають правову кваліфікацію за ч. 3 ст.185 КК України за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчиненого повторно.

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Також суд враховує і практику рішень Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Із роз`яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вбачається, що суди визначаючи ступінь тяжкості скоєного злочину, зобов`язанні виходити з класифікації злочинів, а також з особливостей конкретного злочину та обставин його скоєння (форма вини, мотив, спосіб скоєння, кількість епізодів, характер та ступінь тяжкості наслідків та інше).

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Пом`якшуючою покарання обставиною є добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілому, обтяжуючою покарання обставин судом не встановлено.

Також суд враховує думку потерпілої та надану органом пробації досудову доповідь, в якій орган пробації дійшов висновку про високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, про неможливість виправлення обвинуваченого без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, а тому суд вважає покарання обвинуваченому слід обрати лише в виді позбавлення волі.

Суд враховує, що обвинувачений вчинив злочини в період іспитового строку, що визначено за вироком від 11.11.2021 року Дніпровського апеляційного суду за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України засудженого до 4 років позбавлення волі, тому вважає необхідним призначити остаточно обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироком. Вирок Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2020 року, підлягає самостійному виконанню.

Суд не знаходить підстав для призначення обвинуваченому покарання без позбавлення волі, або із застосуванням ст. 69 КК України.

У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.

З урахування тієї обставини, що вирок Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2021 року набрав чинності та обвинувачений фактично відбуває покарання за вказаним вироком, наявні підстави для скасування обраного запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні у вигляді тримання під вартою. Обвинуваченого слід тимчасово залишити в умовах КСІ до набрання вироком законної сили у даному проваджені.

До строку покарання слід зарахувати час перебування під вартою з 27.10.2021 року. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді чотири роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком від 11.11.2021 року Дніпровського апеляційного суду остаточно призначити ОСОБА_1 покарання п`ять років дев`ять місяців позбавлення волі.

Вирок Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.07.2020 року відносно ОСОБА_1 - виконувати самостійно.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_1 строк попереднього ув`язнення з дня затримання - з 27.10.2021 року.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Тимчасово залишити обвинуваченого ОСОБА_1 в умовах КСІ до набранням вироком законної сили.

Речовий доказ: CD- диск, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти (30) днів з дня його проголошення, обвинуваченому у той же строк, з моменту отримання копії вироку.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілій, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченому, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також роз`яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя Н. М. Ваврушак